Свято української кухні в 4 класі

                       Свято української кухні в 4 класі

Підготували і провели:

Древа О. В.,

Паламарчук Н. А.,

Ренькас Л. В.                                      

Мета:

• після даного заходу учні зможуть розширити знання про українські страви їх історію та приготування;
• учні зможуть пояснити та характеризувати приготування народної страви;
• учні зможуть аргументувати та порівнювати кухню минулого та сьогодення ;
• учні зможуть формувати та висловлювати  власне ставлення до родини, поваги до народних традицій, символів і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу.

Обладнання: святково прибраний зал в українському стилі, на столах різні страви приготовлені батьками та вчителями, всі присутні одягнені в українські костюми. 

Під звуки музики діти заходять до святкової зали

Учень.  Увага! Увага! Увага!

Сьогодні у нас свято!

Ми запрошуємо на нього всіх друзів, маму й тата.

Погляньте, які ми тепер красномовні,

Послухайте наше виразне читання,

Пісні та вірші у нашому виконанні.

Учень.   Добрий день вам . люди добрі,

Що сидять у нас в господі,

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

Учень.   Гостей дорогих ми стрічаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Шановна родино,

Просимо вас на хліб, на сіль,

На наше свято української кухні.

Учень.   Сьогодні ми зможемо багато дізнатися про різні українські страви, рецепти приготування і матимемо змогу навіть покуштувати їх.

Учень.   Отож розпочнемо наш вечір гостинний.

Учень.   Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

                                 Пісня «Хата, моя біла хата»

Учень.   Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щиро,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Учень.   Ми – хлібом сіллю друзів зустрічаєм.

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

Учень.   А чому так радість сяє

У очах діток малих?

Бо сьогодні свято кухні,

Коровай святкує в них.

Учень.   Якщо хочемо зустріти

Гостя щиро і привітно,

Щоб він шану спостеріг

І добром віддячить міг,

Гостя ми того стрічаєм

Круглим пишним короваєм!

Учень.   Рідної землі в нім соки,

Сонця промені ранкові!

Їжте за обидві щоки.

Будьте всі здорові!

Учень.   Він пикатий і рум’яний,

Ліг на шитий рушничок,

А на тому короваї

Солі білої дрібок.

І калини грона повні

Червоніють  для прикрас.

Учень.   Щедрими, добрими словами

Пісня починається!

З рушника святкового

Коровай всміхається!

Учень.   З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль,

Шанобливо хліб підносим,

І, вклонившись, щиро просим.

Учень.   Любі гості наші, прийміть символ шани- коровай!

Учень.  Ось він-запашний, хрупкий,

Ще й шкоринкою обвитий,

Свіжий, теплий, золотий,

Ніби сонечком налитий!

 Учень.   Короваю, гість шановний

Звідкіля прийшов до нас?

Учень.   Коровай прийшов із поля.

Це не тільки коровай,

Це колгоспний урожай.

Учень.   Коровай під дощем і сонцем ріс,

Пахне сонечком він красним

І промінням теплим, ясним,

Пахне полем, колосками

Цей хороший коровай,

В ньому праця тата й мами,

Що збирали урожай.

Учень.   Пахне хлібом трава,

Що купала з дитяти.

Пахнуть хлібом слова,

Що мене їх навчила мати.

Учень.   Пахне хлібом рука,

Що мене водила до школи.

Пахне хлібом земля,

Що дала мені сонце і крила.

Учень.   Шановна родино! Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що завжди було турботою і радістю людини, чому вона віддала свій труд і талант. Про те, що для кожного з нас звичне, як сонячне світло чи дихання- це хліб і страви.

Учень.   Хлібе рум’яний- тепло материнське.

У хаті гостинно добро сієш ти.

Тобою стрічають,

У світ проводжають.

Доземний уклін тобі,

Хлібе мій!

Учень.   Приносив тато мені окрайця

Казав, що в житті підняв від зайця.

Була в тім хлібі знайома казка.

Пропахла хлібом батьківська ласка.

Учень.   У ньому краплі жаркого поту,

Рук роботящих жагуче злото.

І людське щастя на всі роки…

Будь гідний хліба, який їси…

Мама дитини.   Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу,

Маком я їх потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь калачі,

У натопленій печі,

Буду діток я скликати,

Калачами частувати.

                      Пісня «Із сиром пироги»

                  Конкурси для татусів

Учень.   Коржі найсмачніші від хліба,

Що виготовляли з прісного тіста,

А пироги відігравали велику роль

У традиційному народному харчуванні.

Учень.   Я сама дуже полюбляю все печене

І думаю, що серед нас немає жодної людини,

Яка б не любила попоїсти, а особливо тістечка.

                            Конкурс на поїдання тістечок

Учень.   Є дуже багато українських страв.

Серед них: борщ, галушки,голубці, гарбузова каша,

Гречаники, деруни, затірка, кисіль, капуста…

Є ці страви і на нашому столі.

Учень.   Мати рано уставала,

На сніданок готувала

Із вишнями вареники,

Вареники- стуленики.

      Сценка про вареники з використанням пісні «А мій милий вареників хоче»

Учень.   Я несу на кухню кріп.

Кине мама кріп в окріп.

А до кропу ще й петрушку.

Смачну варить мама юшку.

Конкурс для татусів ( що потрібно для приготування борщу…)

1. Як не віриш- перевір:

На мені дванадцять шкір,

А гризнеш в сльозах полинеш,

Бо я звуся …( цибулина)

2. Мене смажать, мене варять,

Всі мене їдять і хвалять,

Бо смачненька я і добра.

Звати, як мене … (картопля)

3.  В теплій я живу коморі,

А коса моя- на дворі.

Гарбузова я сестриця,

Мене звати…(морквиця)

4. Ми цукрові, ми кормові,

Є брати у нас столові.

Всі у нашій школі

Виривали нас у полі,-

Ми зростали там рядками.

Люди звуть нас …(буряками)

5. Повз мов танк, я на городі,

Повз, на гуденні й загруз,

Та чомусь мене в народі

Звуть не танк. А як? (гарбуз)

6. МИ зеленої всі масті,

Всі смугасті і довгасті.

Прив”язали нас в рядках

На зелених ланцюжках,

Гарбузові сини й дочки.

Звати, як нас? (огірочки)

                  Загадки

  1. Що то за голова, що лиш зуби й борода? (часник)

  2.  Що треба для обіду? (ложка)

   3. Що найперше в горщик кидають, як варять в ньому їсти ? ( погляд)

  4.  Без чого хліба не спечеш? (без шкоринки)

  5.  Б’ють кулаками, долонями гладять,

Кладуть на лопатку і в пекло посадять.

А виймуть- ножами покрають безжально.

За те його кривдять, за те його луплять,

Що всі його хочуть, і всі його люблять. (хліб)

   6.  Мурзатий і пузатий таке сказав коню:

Візьми мене, вези мене

І кинь серед вогню! (горщик і рогач)

  7.  Що за дивне створіння:  вироста без коріння

І немає зовсім цвіту, а всьому потрібна світу.

Хоч вродилась із води, пропаде, як кинь туди! (сіль)

  8.  Тут ледарю добре б лежать на боку-

На рівнім, гладенькім, залізнім току,

Та дуже гарячий залізний той тік-

Вертітись треба із боку на бік. (млинець на сковорідці)

  9.  Що за хліб такий святковий,

На рушник вмостився новий? (коровай)

  10.  І пухкенька, і смачненька.

Із пшениченьки вона.

Зі здобного тіста,

Проситься, щоб з’їсти. (пампушка)

  11.  М’яли, били і місили,

І качали, і ліпили.

Залишили підрости,

Щоб рогалики спекти. (тісто)

Учень.   Напекли млинців,

Назвали кравців,

А кравець за млинець

 Та й побіг у танець.

  Учень.   Біля варти відпочили,

Їли сир та кашу.

Потім в танці закружляли

Черевички наші.

                             Танок у виконанні дітей

 Учень.   Без пісні не родить жито,

Без пісні трава не росте,

Без пісні не можна жити,

Без пісні не можна любити!

 Вчитель.   А як же на нашому святі без пісні? На Україні ні одне свято не проходить без пісні.

В нас сьогодні теж свято і звичайно потрібна пісня.

             Пісня у виконанні батьків  « Дорога до матері»

  Учень.   Українська література багата на приказки, прислів’я, загадки. Ось декілька з них.

Учні зачитують підготовлені прислів’я, приказки та загадки.

        Конкурс для татусів з мамами «Що можна приготувати з цих продуктів?»

Сім’ям роздано таблички з переліком продуктів.

Учень.   Українську кухню змалювали і діячі української культури. Ось, як змалював український національний стіл класик української літератури Котляревський у своїй славній Енеїді.

  Тут їли різнії страви

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи,

З нових кленових тарілок.

 Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик.

На закуску куліш і кашу.

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

П’ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки.

Борщу трохи було не з шість

Баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених…

І ласощів все тільки їли,

Сластьони, коржики, стовпці,

Вареники пшеничні білі

Пухкі з кав’яром буханці.

Був борщ до пундирів з буряками,

У юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни;

З потрібки- баба шарпанина,

Печена з часником свинина.

Кисіль, який їдять пани.

Вбирали січену капусту,

Шатковану і огірки.

Хрін з квасом, редьку, буряки;

Рябка, тетерю, саламаху-

Як не було- поїли з маху.

                         Пісня « Вареники різдв’яники»

 Учень.   На світі білому єдине,

Як дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

В щасливі і сумні години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне
в людських запалене серцях.

Учень.   Поклонися щодня матері низенько,

Бо в нього серденько до твого близенько,

Поклонися щодня матінці ще нижче,

Бо серденько в неї до твого ближче.

Учень.   Рідні мами рідні тата.

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру!

Учень.   Ви нас теж любіть рідненькі,

Бо ми дітки дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І, як ви такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково!

                           Вірш « А мати жде»  у виконанні мами

 

Стоїть зажурена верба,

Додолу віти опустивши,

Стоїть край хвіртки самота

На грудях рученьки схрестивши.

Вже, виглядаючи когось

Із недалекої дороги,

Це мати доньку вигляда

Своє дитя, свою підмогу.

А може син приїде знов,

Щоб у господі підсобити.

На це надіється вона,

Бо що ж робити, що робити?

Старенька вже вона тепер,

Нема ні сили, ані змоги,

Тому і досі вона жде

Від своїх діток допомоги.

Виходить часто до воріт

Старенька мати посивіла.

Уже не косить і не жне-

У неї надломились крила.

Вона б отак і день і ніч

Дітей, онуків виглядала.

Оце сьогодні ще чомусь

Вона не їла і не спала.

Мені б хотілося синам

І донькам всім у цілім світі

Сказати, що живете ви

Любов”ю матері зігріті.

Тому скоріше приїздіть,

Біжіть, летіть і поспішайте,

І попри зайнятість свою

Частіш додому приїжджайте!

Учень.   Ходіть же ж до хати страви наші куштувати, з жита та пшениці гарні паляниці.

 Запрошуємо всіх до святкового столу смакувати приготовленими стравами.

       Учні з учителями пригощають гостей варениками, пиріжками, галушками, пампушками.

Учень.   Їжте, їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром,

Вареники не погані,

Вареники у сметані.

  Вчитель.  Спасибі вам за вашу щирість,

За участь у нашому святі української кухні.

Учень.   Щастя вам гості, поваги, любові,

Хлібного столу, доброї долі.

Зерном золотим хай колосяться ниви.

Хай буде родина здорова й щаслива!!!

                                   Пісня « Вареники-  різдв”яники»

1. Вареники –різдв”яники

Страва річ не хитра.

Посміхається лукаво

На столі макітра.

Є вареників чимало

З вишнями і сиром, 

Їжте мамо, їжте тату

Набирайтесь сили.

Приспів. Ой варенички кручені

Страва не звичайна.

Для обіду, для вечері,

І для чарування.

2. Вареники, вареники

Та ще й варениці,

Як побачать усміхнуться

Вікна у світлиці.

Чом ти милий, чорнобривий

Заглядаєш в очі?

Сама бачу вареників,

Вареників хочеш.

Приспів.

3          Мовить милий із порогу

             Слова у коханні.

Дай вареників, голубко

У густій сметані.

Не по три, по чотири

Йому подавала

Вареничками у сметані

Його чарувала.

Приспів.

 

Пісня « А мій милий вареничків хоче»

1. А мій милий вареничків хоче/ 2 р.
2. Навари, милая/2 р.

Навари уха-ха, моя чорнобривая.

3. Та дров же нема, милий мій миленький

Та дров же нема, голубе сизенький.

4. Нарубай милая/2 р.

Нарубай уха-ха. Моя чорнобривая.

5. Та сил же нема, милий мій миленький.

Та сил же нема, голубе сизенький.

       6 .  Помирай, милая/ 2 р.

            Помирай уха-ха, моя чорнобривая.

     7  .   А з ким будеш доживать, милий мій миленький?

А з ким будеш доживать, голубе сизенький?

     8 .    Із кумой, милая/ 2 р.

Із кумой уха-ха, моя чорнобривая.

     9.     Та ходімо ж додому, милий мій миленький.

Вареничків наварю, голубе сизенький.

   10.      Не балуй, милая/ 2 р.

Не балуй уха-ха, моя чорнобривая.

 

Пісня « Із сиром пироги» 

 

1. Служив козак при війську

Мав років 23.

Любив козак дівчину

І з сиром пиорги.

Приспів. Гей чули, чули ви/ 2 р.

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

2. Ішов він раз по стежці

 Ранкової пори.

І стрінув дівчиноньку

Що несла пироги.

Приспів. Гей чули, чули ви/ 2 р.

               І стрінув дівчиноньку

Що несла пироги.

3. Та раптом із-за лісу

Взялися вороги.

Козак із переляку

Сховався в бур*яни.

Приспів. Гей чули, чули ви/ 2 р.

Козак із переляку

Сховався в бур*яни.

4. А то були мисливці-

Ніякі вороги.

Взяли собі дівчину

І з сиром пироги.

Приспів. Гей чули, чули ви/ 2 р.

Взяли собі дівчину

І з сиром пироги.

5. Козак заплакав гірко,

– о люті вороги,

Візьміть собі дівчину-

Віддайте пироги.

Приспів. Гей чули, чули ви/ 2 р.

Візьміть собі дівчину-

Віддайте пироги.

 

Пісня « Дорога до матері»

1.   Вилетіли з дому, наче птиці , діти

Залишили мамі смуток і тривогу.

Мамине віконце цілу нічку світить

Дивиться до ранку на пусту дорогу.

Приспів. Дорога до матері, довга дорога

Нас грішних веде, як молитва  до Бога.

Дорога до матері- вічне чекання,

Як заповідь перша- надія остання.

2. Чи дорога довга, чи дорога гнеться,

Чи причарувала діток чарівниця,

Хто забуде матір, тому не минеться.

Тому не минеться, тому не проститься.

Приспів. Дорога до матері, довга дорога

Нас грішних веде, як молитва  до Бога.

Дорога до матері- вічне чекання,

Як заповідь перша- надія остання.

3. Під очима в мами павутин чекання

Час спливає швидко, в двері стука грізно.

Не, баріться, діти. Матінка чекає

Приїжджайте, діти, поки ще не пізно.

Приспів. Дорога до матері, довга дорога

Нас грішних веде, як молитва  до Бога.

Дорога до матері- вічне чекання,

Як заповідь перша- надія остання.