Свято "Великодні дзвони"

 Великодні дзвони

 

Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Обладнання: клас прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска. (Діти одягнені в національні українські костюми).

Учитель: У календарі українського народу багато свят. Великдень – одне з найбільших свят християн, воно святкується навесні і пов'язане з Воскресінням Ісуса Христа.

Учень. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Учень. Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить,

Христос воскрес!

Учень. Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Всі разом. Христос воскрес!

Ми знаходимось на порозі найвеличнішого християнського свята – Великодня. До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.

 

Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.
 

Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.

Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Україну шанували!

 

Інсценізація. (Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Діти: Хто ти?

Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня.

Діти: А чого б'єш?

Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо: Не я б'ю – верба б'є, За тиждень – Великдень, Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей). Будь велика, як верба, А здорова, як вода, А багата, як земля. Не я б'ю, верба б'є, За тиждень – Великдень.

Ведуча. Для нашого народу Великдень – Воскресіння Христове – це радісне і величне свято. У  народу є улюблений звичай благословення на Великдень їжі й печива.

Мати. Улянко, неси миски, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Сергійку, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

Мати (обмахує віником всі кути хати). Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!

Ведуча. За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).

Улянка. Моя рум'яніша!

Сергійко. Зате моя з сиром!

Мати. Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу – і пухкі, і рум'яні.

Діти. Дай, мамо, покуштувати.

Мати. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка. Ох і гарна! Ох і гарна!

Пасочка рум'яна.

Ох, духмяна, ох, духмяна,

Пасочка рум'яна.

Сергійко. Тішиться маленька паска,

Тішусь і я,

Що тримаю в руках її я,

Що вона моя!

Ведуча. Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.

 

 

 

 

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.

 

Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.

 

А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій - олені та сарни,
А на п'ятій - рушничок прегарний.

 

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.

Пісня « Гарна писанка у мене»

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

 

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

 

Приспів:

На Великдень писанку

Розмалюю!

Маму з татом, бабу з дідом

Поцілую!

 

Хоч не зразу змалювала, –

Зіпсувала п'ять яєць, –

А, як шосте закінчила,

Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе,

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата

Я ще кращі напишу!

Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.

Ведуча. Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.

1-й учень. Червоний – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

2-й учень. Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.

3-й учень. Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.

4-й учень. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень. Чорний – символ землі, й родючості.

Ведуча. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

6-й учень. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

7-й учень. Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

8-й учень. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.

Ведуча. У ніч перед Паскою намагалися не спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба. У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Улянка (з квіткою на голові).

Всі готуються у хаті.

Я вже йду на двір.

Сергійко. Ой, сестричко малесенька,

Яка ж бо ти гарнесенька!

За косою барвіночки,

Ще й біленькі рученьки.

Улянка. На святу неділеньку зібралися.

Будем паску святкувати,

Весну красну звеличати.

 Веснянка( Пісня)

Прийди, прийди, весно красна,
Чепури наш рідний край,
Засвіти нам сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.

Там-та-ба-да-ба…

Принеси, весно, нам
Рясні дощі, рясні дощі,
Принеси, весно, нам
Радощі нам
Хай всюди пісня луна,
Пісня луна, пісня луна,
Хай нам зустрінеться
Дівчинонька гарна.

 

Прийди, весно, в наші села,
Принеси нам дивних див,
Очі синії веселок,
З хуртовинами садів.

Тап-та-ба-даба…
 

Принеси, весно, нам
Рясні дощі, рясні дощі,
Принеси, весно, нам
Радощі нам
 

Хай всюди пісня луна,
Пісня луна, пісня луна,
Хай нам зустрінеться
Дівчинонька гарна.

 

Прийди, весно, в наші села,
Чепури наш рідний край,
Засвіти нам сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.

 

Ведуча. На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину воскрес!

Учень.

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони,
Срібний голос вітер зносить до небес.
Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,
Бо Христос сьогодні, бо Христос Воскрес!

По садах квітучих, по траві зеленій
Срібло передзвонів вилилось на світ.
Докотилось в села – у хатки різьблені,
Радістю вгорнуло білий дивоцвіт.

Воскресіння Боже – Милосердя Боже –
Українську душу зцілює сповна.
І стоять дівчатка, мов прекрасні рожі,
В оченятах чистих розцвіла весна.

Слухають, як дзвони великодні дзвонять -
Світанкові гімни Богові й весні,
І, як ніжні рожі пелюсточки ронять,
Личенька їх ронять усмішки ясні.

 

Ведуча. Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками.

 Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла

Мати, батько. Свята паска у хату.

Дочка, син. Вся нечисть із хати.

Мати. Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко.

(У череп'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Батько. Візьми, Улянко, щоб красива була.

Ведуча. Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.

Батько. Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого свята у щасті й здоров'ї.

Ведуча. Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.

 

Вийди, вийди, Іванку(Пісня)

 

Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку!
Зимували, не співали —
Весни дожидали.

Весна, весна, наша весна,
Та що ж ти нам принесла?
Старим бабам по кийочку,
А дівчатам по віночку!

Звила ж я віночок вчора
Звечора, звечора
3 зеленого барвіночку
Та й повісила на кілочку.

Матуся вийшла,
Віночка зняла,

Віночка зняла
Та нелюбові дала.

Коли б же я теє знала,
Я б його розірвала.
Я б його розірвала,
Ніж нелюбові дала!

 

Ведуча. Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Гра в знахідку. Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

В такі ігри грали переважно хлопчики, а зараз пограють дівчатка у гру "Подоляночка".

Ведуча. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це – наша історія, наша культура.

 

ПІСНЯ НА ДОБРО

Муз. І.Карабиця
Сл. Ю.Рибчинського

 

1. Гей на видноколі
Клени і тополі,
Там вишнева ніч згора.
Там в прозорій тиші
Квітень вірші пише.
Травень на сопілці гра.
Там дитинства весни,
Райдуг перевесла,
Там початок всіх шляхів.
Там мене співати
Вчила рідна мати,
Бути щедрим батько вчив.

Приспів:
Яблунева, солов'їна
В моїм серці Україна,
В моїм серці сонячний Дніпро.
Щира, світла, промениста,
Хай усіх єднає пісня,
Хай лунає людям на добро! (Двічі)

 

2. Гей на видноколі -
Ранки ясночолі,
Гори, ріки і поля.
Роки там ясніють,
Там сади рясніють,
Там співа моя земля.
Я дарую людям,
Щирим, добрим людям
В радісний,
щасливий день
Зорі України, квіти України,
Буйний сад її пісень.

Приспів:

 

Ведучий 1. Дякуємо за увагу. До нових зустрічей.