Свято "Веселий осінній ярмарок" (4клас)

«Веселий ярмарок»

Мета: дати поняття учням про ярмарок, традиції його проведення в Україні. Розвивати допитливість, цікавість, бажання знати більше про культуру, побут і звичаї українського народу. Виховувати інтерес до народної творчості.

Обладнання: зала прикрашена у стилі ярмарку: прилавки з виробами умільців та зібраним урожаєм, для музичного супроводу жартівливі українські мелодії.

1 ведучий

Осіннє золото осипалось до ніг,
Пташки давно у вирій полетіли.
Далеко за моря їх шлях проліг —
Сади й ліси без них осиротіли.
Опале листя стиха шурхотить,
В верхів’ї сосен вітерець співає.
На самоті осінній сум звучить,
Земля стомилась і відпочиває.

2 ведучий

Вже зібрані останні врожаї,
З полів добро привезено додому.
Комори всі наповнили свої,
Тепер приємну відчувають втому.
Втомилися, звичайно, від турбот,
Та радість від достатку серце гріє.
Трудолюбивий, добрий наш народ,
Він потрудитися і відпочити вміє.

1 ведучий. Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!

2 ведучий. А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо осінній ярмарок — це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.

1 ведучий. Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.

Вибігають скоморохи

1 скоморох

Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!

2 скоморох

Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!

3 скоморох

Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважим трохи!
Поспіваєм, потанцюєм,
Пожартуєм, потупцюєм.

1 скоморох

Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!

2 скоморох

Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!

3 скоморох

Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!

Під музичний супровід зустрічаються дві куми.

1 кума : Здорова була кумо!

2 кума: А й тобі не хворіти.

1 кума: А куди це ти, кумо, поспішаєш?

2 кума: Та, мабуть туди, куди й ти.

1 кума: А туди – це куди?

2 кума: От куди та й куди!…

В Україні здавна

Є звачай славний:

Урожай зібрати,

А лишки продати.

1 кума: Хто продати, хто купити,

А хто просто походити:

Подивитись, поучитись,

Заодно й повеселитись.

2 кума: Отож часу дарма не гаймо-

На ярмарок вирушаймо.

Пісня  Н.Май «Ярмарок»

1 кума: Подивись, кумо, скільки народу прийшло!

Зараз усе краще розберуть, а нам переберки лишаються.

2 кума: То ходімо швидше щось вибирати

1 кума: А куди спершу підемо?

Заходять двоє дівчаток з віночком без стрічок.

1 дівчинка: Ми маленькі українки

Виплели віночок,

Дуже хочемо із ним

Завести таночок.

2 дівчинка: Та спочатку нам потрібно

Стрічечки придбати,

Тоді буде наш віночок

Веселкою грати

1 дівчинка: Нумо, дівчатка стрічки купувати.

Виходять решта дівчаток, ідуть до продавця стрічок.

1 дівчинка: Продайте нам, будь ласка, стрічки.

Продавець: Танець ви підготували?!

Та й ми не жартуєм:

Вам стрічки ці кольорові

В обмін пропонуєм.

Дівчатка чіпляють стрічки, одна гукає « Нумо дівчатка до танцю!

Танок «Віночок»

1 скоморох

Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти:
Сало, м’ясо, поросятко
І полив’яне горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!

2 скоморох

Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!

3 скоморох

Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!

Учениця-продавець.

Купуйте  калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм -

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Учень-продавець.

Скуштуйте цю грушу – солодку, духмяну,

У роті, немовби медок, вона тане.

Учениця-продавець.

Цибуля! Найкраща у світі цибуля! Солодка, як мед.

Учень-продавець.

Хто гострого хоче, часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Учениця-продавець.

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Учень-продавець.

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Учениця-продавець.

Купуйте, купуйте усі бараболю!

Варіте і смажте і з сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі готує,

Картопля, як хліб, вона всіх нас годує.

Продавець. А я глечики пропоную, дорого не ціную.

Але в кожній господі глечик стане у пригоді.

Купуйте глечики, макітри, кварти...

Продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза.

Підходьте, не гордуйте, насіннячко діткам купуйте.

Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне, насіннячко кругленьке і овальне.

Жартівлива пісня « Два городи обробила, одна диня уродила»

Виходить маг, зупиняється.

Маг

Усі так кричать, — я нічого не чую.
Спиніться, послухайте, що пропоную.
Я маг, що завгодно зроблю за хвилину
І з овоча можу зробити людину.
І овочі ці хай про себе розкажуть,
А потім рядочком у кошики ляжуть.
Бо ж всім нам цікаво про овочі знати,
Для чого ж їх люди прийшли купувати?
Ви згідні зі мною на фокуси нині?
Потрібно про овочі знати людині!

Усі разом. Згідні! Давай!

Маг змахує паличкою. Стає тихо.

Маг. Відгадайте мої загадки.

Маг загадує загадку, і коли діти відгадують, то заходить той овоч, який був відгадкою.

1. Візьмеш в руки — оранжева, гладенька,
А покладеш у рот — тверда і солоденька. (Морква.)

2. Вся красуня у коморі, лиш коса її надворі. (Морква.)

3. Поховалися у грядки червоненькі чобітки. (Морква.)

Морква

Я — морквиця солоденька
І смачна я, і тверденька.
Ще й корисна, вітамінна,
І у страві — незамінна.
Бур’яном була колись,
А тепер ось, подивись!
60 аж видів є —
Щось у кожного своє.
Овоч я — культура гарна
І повсюди популярна!
Лікувальний в мене сік...
Той, хто пити його звик,
Матиме чудовий зір —
Ти попробуй — перевір!

Вчитель. Морква — овочева культура, яку вирощують на всій земній кулі. Її сьогодні є понад 60 видів на всіх континентах, а колись вона росла бур’яном на берегах Середземномор’я, в Австралії, в Африці та в Америці. Це дворічна рослина, першого року утворює розетку листків і м’ясистий коренеплід, який складається з двох шарів: ніжного зовнішнього та грубого внутрішнього. А другого року — морква дає потужне стебло і насіння. Забарвлення у моркви оранжеве, червонувате або біле. Вона містить цінні вітаміни B₁, B₂, B₆, PP, C, E, K, каротин, солі заліза, а тому і є цінним харчовим продуктом. Її сік дуже корисний, він містить 25 % каротину і використовується як лікувальний засіб.

3 скоморох

А пора уже погратись, між собою позмагатись.
Швидше хто — який наш гість — морквочку солодку з’їсть?

Трьом дітям дають 3 морквини однакового розміру. Хто швидше з’їсть — отримує приз.

Маг. Є ще в мене такі загадки!

1. Що у нашому городі стає першим у пригоді?
Виростає щодоби, як у лісі ті гриби. (Огірки.)

2. Наші поросятка виросли на грядках, до сонечка бочечком, а хвостики гачечком. Вони весь час ховаються від нас. (Огірки.)

3. Що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті? Нікого не возять, лише солі просять. (Огірки.)

Огірочки

Я — огірочок молоденький,
Зелений, добрий і тугенький.
І пахну дуже смачно я,
Так само — вся моя сім’я!
Я ще й корисний дуже-дуже,
А ти скуштуй мене, мій друже!
Бо я смачний і дуже цінний,
В мені є цукор й вітаміни.
І мінеральні солі теж,
Корисний я й смачний без меж.
Мене і солять, й маринують,
На зиму завжди консервують.

Вчитель. Огірочки — однорічна трав’яниста рослина з родини гарбузових. Стебло шорстко-волокнисте, лежаче, повзуче і довге, до двох метрів. Походить з Індії, але тепер огірки вирощують всюди, у теплицях і у відкритому ґрунті. Це дуже цінний харчовий продукт. У плодах є цукор, мінеральні солі, вітаміни B, C. Вживають у їжу свіжими, сирими, у салатах, з іншими овочами й окремо. А також солять, маринують, консервують.

Гра-естафета. Хто швидше ложкою перенесе огірочки з однієї мисочку в другу на відстані 10 кроків. (2 команди по 5 учнів.)

Маг. Ось вам народні загадки.

1. Не кінь і не віл, а прив’язаний. (Гарбуз.)

2. Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Гарбуз.)

3. Повна хата горобців, а нікуди вилетіти. (Гарбуз.)

Гарбуз

Я росту такий великий — не підняти чоловіку.
В мене маса непроста — кілограмів аж до ста.
Дуже гарним я буваю, завжди людям помагаю,
То відром служу для них, дітям для насіння й втіх.
То я бутель, то барило, в темноті — нічне світило.
Кулінари мене знають й дуже-дуже поважають.
Каші, пудинги, бісквіти і котлетки люблять діти.

Вчитель.  У казці, пам’ятаєте? Фея для Попелюшки зробила з гарбуза карету. А в житті гарбуз людям стає відром для води, барилом, бутлем для вина, діжкою для солоних огірків, бо вони смачніші, ніж у дерев’яній діжці. Поширена ця рослина по всій планеті і всюди використовується повною мірою. Особливо кулінари люблять гарбуз, бо з нього можна приготувати понад тридцять страв. Гарбузове насіння люблять всі, бо воно корисне, смачне і має лікувальні властивості. Та й сам гарбуз використовується для дієтичного харчування людини. А ще це дуже цінний корм для тварин. Родом гарбуз із Південної Америки, але тому що він такий потрібний, то поширився по всій Землі і став незамінним і цінним харчовим продуктом.

3 скоморох

Ой, а де ж ті силачі завзяті, щоб власну силу показати,
Виходьте, будемо змагатись та з гарбузами потягатись.

Гра. Хто більше разів підніме одного гарбуза. Викликають учнів по одному, а всі рахують. (Гарбуз беруть невеликого розміру.)

Маг. Овочі про себе розповіли багато, треба нам і міру знати. На ярмарку продають не тільки овочі, а й фрукти. Он і яблука, і груші. А ще он горщиками торгують, бо їх з давніх часів роблять гончарі в Україні. Тож ідіть, люди, і купуйте, що кому треба. А ви, овочі, лягайте знову в кошики, хай вас купують, бо тепер всі знають, які ви корисні.(Овочі виходять і переодягаються.)

Кума: Ой, мені горщик потрібен для вареників. А то мій милий вареничків хоче.

Звучить пісня «А мій милий вареничків хоче»

Ведучий. А тим часом ярмарок іде далі. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.

(Розігруються сценки)

Сценка 1.

Жінка. Чоловіче, почім ця тканина?

Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.

Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь.

Сценка 2.

Чоловік. Скільки коштують яйця?

Продавець. Карбованець за штуку.

Чоловік. А биті?

Продавець. Півкарбованця.

Чоловік. То розбийте мені два десятки.

Сценка 3. 

Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука!

Жінка. А чому ж вони такі дорогі?

Продавець. Бо з чужого садка крадені.

Ведуча. А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!

(Звучить гумореска)

Учень.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло) –

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-А з якого ви села? -

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-Я з села Мельниці

- Забирайте їх назад! -

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

- То ж назвіть причину!

- А я з вашого села

Маю вже…дружину.

Заходить баба та гукає: 

Баба: Люди добрі, розступіться,

Дід козу купив дивіться…

Дід веде козу із піснею «Козуню-любуню»

Баба: Це ж ота така коза

Ну, що зветься Дереза.

Дід; В чому річ, у чому діло

Ти бува не захворіла?

Баба: Запитай що вона їла,

Й вмить все стане зрозуміло.

Дід: Кізонько моя люба, кізонько моя мила,

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза: Ні, дідусю, і не їла, і не пила

Тільки бігла через місточок,

Ухопила кленовий листочок,

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку.

Стільки їла, стільки й пила.

Дід: От тепер все зрозуміло-

Кізка моя зголодніла.

Я куплю їй капустину,

Бурячину і морквину.

І ще дайте пирога

Кізка моя дорога ( гладить з любов’ю)

Баба: Схаменися, вража сила

Знову запитай що їла.

Дід: Кізонько моя люба, кізонько моя мила,

Що ти пила, що ти їла?

Коза: Ні, дідусю, і не їла, і не пила

Тільки бігла через місточок,

Ухопила кленовий листочок,

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку.

Стільки їла, стільки й пила

Баба: Що ще будеш годувати?

Чи підеш козу вертати?

Дід: Стій, бабуню, не жужми

Краще доставай ножі

Раз коза ця вередлива,

Ми заріжем її сміло

Наготуєм шашликів,

Почастуєм дітлахів.

Коза: Ме-е-е, дідусю, я ж жартую.

Так наїлась ледь стою я

З вим’ям повним молока…

Баба: Ти диви хитра яка,

Не коза – одні дива!

Дід: Цить! Обидві до хліва!

Раз, два! Раз! Два!

Виходять.

Виходить продавець сала.

- А я сало продаю,

Сало їм, на салі сплю, 

І я так його люблю, 

Сало - український талісман, 

Віковічний наш талан, 

Сало - символ сили і достатку, 

Буде сало, буде все в порядку. 

Хай кабанчики ростуть, 

Хай багатство нам дають, 

Щоб ми всі жили, як почки в салі, 

Щоб не знали горя і печалі 

Танок під  пісню М.Поплавського «Сало»

Виходять куми

1 кума: Повні кошики товару

Закупилися на славу.

Час додому повертати

І покупки розглядати.

2 кума: Тож додому повертаєм,

Славу осені співаєм!

 (Входить Осінь, вносить коровай на рушнику)

Учень-хлібороб.

Хліб – на святах гучних,

Хліб – і в будень з людьми.

Знов леліє рушник,

Наче лебідь крильми.

Од Десни до Дунаю

Золотіють хліба.

Сяє наш коровай

Сяйвом сонця й тепла.

Осінь.

Де хліб є на столі,

Там пісня щастям лине.

І вам бути з хлібом від душі бажаємо,

Тому вітаємо вас короваєм.

(Вручає гостям коровай)

І у день цей урочистий,

Ви прийміть цей променистий,

Золотий, як небокрай,

Український коровай.

Учень-хлібороб

Принесли ми вам мішечок гречки,

щоб між дітьми в школі не було суперечки.

Учень-хлібороб

А ще принесли в дарунок мішечок вівса,

Щоб шкільна родина була здорова вся!

Ведучий.

Скільки не казали, а прощатись час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.

І у вас, і у нас хай все буде гаразд,

Щоб і ви, щоб і ми щасливі були.

 (Звучить пісня «А я бажаю вам добра!»)

Вчитель. Ось і скінчився гучний ярмарок. Все продано-розпродано, а що не продалось — подароване, бо є всього доволі, хай усі будуть ситі і здорові, хай усі живуть у достатку і в радості.

Чи так воно було, чи ні, хто зна... Але нам так хотілося розказати про осінь, бо ця чарівна пора, на казку схожа. І все в ній є: достаток, дивовижна і неповторна краса, що надихає людей на творчість.