Тема. Весна іде, свята несе...
Мета: ознайомити учнів із народними звичаями, традиціями, що пов'язані з початком весняного календарного обрядового циклу; познайомити з символікою знаків на писанках;
розвивати етичну самосвідомість, виховати кращі якості національного характеру, прагнення до відродження національної культури;
виховувати повагу до народних традицій українців, бажання їх відновлювати.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Увага! Увага! Вже час розпочати
Веселе і радісне родинне свято,
Сьогодні весело у нас —
І всіх хто в залі є в цей час,
Ми гаряче вітаємо.
Ласкаво просимо, будьте як дома,
Знайомтесь з усіма, хто вам незнайомий.
Зима нас вдосталь розважала:
Різдво ми й Новий рік стрічали,
Біля ялинки були жарти, сміх,
Каталися ми з гірок снігових.
Прийшла пора Зимі на північ повертатись,
Пора нам з нею попрощатись.
Нумо, свято починайте!
А ви, музики, веселіше грайте!
- Наші предки вірили: піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та накликати Весну. Згодом з’явилось спрощене розуміння цього обряду-Зима зустрічається з Весною. А в дійсності, розпочинається нове коло в природі.
Масляна
- Масляна – це одне з найулюбленіших свят нашого народу з часів Київської Русі. Його здавна відзначали наприкінці лютого, коли «весна з зимою зустрічається».
- Морози вже не були такими лютими, тепліше пригрівало сонечко. Людям дуже хотілося провести зиму і скоріше зустріти довгоочікувану весну. Вони дякували за тепло сонечку, славили його, пекли млинці – круглі, рум’яні, які дуже нагадували сонячний диск.
До нас Масляна наближається!
Хай вам весело і добре гуляється!
Масляна починається!!!
Прилетіла ластівонька,
Бачить, бачить по лицю
Кому дати по млинцю.
Зустрінемо тебе гарненько
Із сиром, калачами,
Варениками і млинцями.
Свято дорослих і свято дітей.
Хоч що відклади,
А Масляну проведи!
Пісня масляна
8 березня
Посміхніться! Тане сніг,
Щастя падає до ніг!
який чарівний весняний день –
Сонця, квітів і пісень!
А як починається весна?
Пора кохання і тепла
Про це завжди міркуємо із татом…
Авжеж – жіночим святом!
8 березня. В цей день ми поспішаємо привітати
Милих мам, таких рідненьких.
Добрих бабусь премудрих.
Однокласниць найкращих!
Мила мамочка моя!
Привітаю тебе я!
І тобі в жіноче свято
Побажаю так багато:
Будь здорова та щаслива,
Будь весела та красива,
Будь як квітка весняна –
Ти така у нас одна!
О, скільки слів хороших є для мами:
Красива, ніжна, чарівна,
О, скільки в неї є любові й ласки,
Бо мама в світі лиш одна.
Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я іще дитина,
Хоч мені небагато літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
Дівчаточка любі!
Ви – ніби принцеси.
Красиві, тендітні
Ну, просто із п`єси.
Весна пробуджує від сну
Всю нашу землю чарівну.
Дорогі наші дівчатка!
Щиро вас вітаємо.
І усякого добра
Щиро вам бажаємо!
Ще бажаєм дуже вам,
Стати подружками нам.
Щоб із нами ви дружили,
Нас не били, не сварили.
З вами весело нам всюди
І сьогодні скажем ми
Що кохати всіх вас будем
Дайте трохи підрости.
Добрий день, бабусю, дорога моя,
Це для тебе сонечко лагідно сія,
Ласкою повняться рученьки твої,
Я люблю твій голос – рідний, дорогий
В нім – землі моєї срібні голоси,
Дружби і любові, і добра, й краси,
Назбираю в лісі квітів сон-трави.
Дорога бабусю, літ за 100 живи.
Сьогодні у світлому залі
Під поглядом теплих очей
Ми вас, наші мами, бабусі вітаєм
Від імені вдячних дітей!
Вам - прекрасним, незрівнянним,
Наче сонечко весняне,
Цей букет вітань,
Що підібраний з любов'ю.
Щастя! Радості! Здоров'я!
Здійснення бажань!
Хай не тільки в день жіночий,
Наче зорі, сяють очі,
Усмішка цвіте,
Бо у Вас душа прекрасна,
Серце Золоте!
ТАНЕЦЬ ДІВЧАТОК ПІД ПІСНЮ З. ОГНЕВИЧ ТАНЦЮВАТИ БІЛЯ НЕБА
День матері
Весна і мати. Що в них спільне є,
Що жінку ми порівнюєм з весною?
Бо кожна з них у світ — життя дає.
Весна — Землі, а мама — нам з тобою.
Весна приходить, будить все од сну,
Несе тепло, дає життя рослині.
А жінка-мати — зірочку ясну
З життям дарує крихітці дитині.
Весна і мати. Що в них рідне є,
Що так одвічно їх обох єднає?
Бо кожна з них тепло й любов дає,
Нічого узамін не вимагає.
Весна і мати! Радість йде від них.
Добро і щедрість, ласка наймиліша.
Пташиний спів, дітей веселий сміх
І ніжна пісня щира, наймиліша.
Весна і мати — вічне джерело
Усього сущого, що в світі процвітає.
Від них обох іде живе тепло.
І це весну і матінку єднає.
Святом в другу неділю травня
Матерів величали в нас,
Встановили це свято здавна
Й відмічали у добрий час.
Прижилася традиція свято
І до серця народу дійшла,
Бо життя всім дає нам мати,
Бо у кожного мама була.
І на нашій землі величали
Жінку-матір старі і малі,
Руки матері всі цілували
І вклонялися всі до землі.
- Мама... Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина.
Мама … Це прекрасне слово, яке промовляє дитина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. У мами найдобріші і найласкавіші руки. У мами найвірніше і найчуйніше серце – в ньому ніколи не згасає любов. І скільки не було б нам років, 10, 20,30 чи 50, нам завжди потрібна мама, її увага, її погляд.
- На великому материнському терпінні тримається земля наша. Царство матері – це царство ніжності, витонченості і терпіння!
Велике і прекрасне слово – Мати.
Від нього все на світі. Навіть світ.
О, як їй легко на руках тримати
Дитину, як найвищий заповіт.
Матусю, мамо, люба наша ненько,
Тобі на свято квіти ми несем.
Ти наше сонце, матінко рідненька,
Ти над усе для нас, ти над усе.
Спасибі, мамо, за усе на світі!
І за життя, і радощі мої.
За те, що сонце так яскраво світить
І так співають гарно солов’ї.
За все, що я люблю і відчуваю,
Чарівність світу бачу кожен раз,
Я так добра і так тепла бажаю
Тобі, матусю, в цей святковий час.
Спасибі, мамо, мамочко рідненька.
За ласку, щедрість, щирість, доброту.
Здорова будь і будь щаслива ненько,
Спасибі, мамо, за любов святу.
Я радий навіть небо прихилити
Та відігнати кривду і біду.
Я можу так тебе одну любити,
До тебе, мамо, в пісні я іду.
ПІСНЯ СКРЯБІНА МАМ
ВЕЛИКДЕНЬ
- Весною приходить до нас іще одне з найвеличніших свят — Великдень. Великодній день — святий день. У цей день воскрес Син Божий — Ісус Христос, власним життям заплативши за гріхи роду людського.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотко небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
— Христос воскрес!
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
— Христос воскрес!
- Чому це свято називається Великим, Великоднем?
ЛЕГЕНДА
Вам легенду розповім,
Що живе в народі,
Тож сідайте, бо за цим
Свято в хату входить.
В ніч на Пасху в світлий час,
Тільки сонце сходить,
З хоругвами народ церкву всю обходить,
Із ікон і образів всі святії сходять
І Спасителя до нас ангели виводять.
Кажуть всі: «Христос Воскрес»,
Тричі всіх цілують.
Він воістину Воскрес
Й радість нам дарує.
Цілий тиждень для людей
Свято це буяє,
Ось тому й Великдень його називають.
- На Великоднє свято дарують люди одне одному писанки. Оздоблене узором яйце символізує пробудження природи, зародження нового життя.
Я писанку казкову намалюю:
На ній яскраве сонечко блищить,
Веселий дощик моросить.
Земля квітує рястом голубим,
У чистім небі журавлиний спів,
Малеча радісно співає,
Відродження Христа вітає.
Летить ця пісня до небес
І жайвором над полем зависає.
Великий день! Великий день!
Весняне свято – Радіють діти на землі, І мамо й тато.
Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.
ПІСНЯ ДО ВЕЛИКОДНЯ
День вишиванки.
- Народне прислів’я каже: «Без верби і калини нема України». До цього прислів’я ми можемо додати: «Без вишиванки, верби і калини нема України».
Тому що вишитий рушник, вишита сорочка давно стали народними символами – оберегами.
Вишиванка – символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка – дитинча кирпате,
Що квітки зриває в переліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
А я іду по світу в вишиванці
Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати…
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.
Ми прославимо ще Україну,
Землю ту, що дала нам життя,
Свою матір святу і єдину,
І, як люди, підем в майбуття.
Ми відродим традиції, й свята,
Нашу пісню, і душу, і сміх.
Слався, земле, в віках, наша мати,
Будь же матір’ю, рідна, для всіх.
Наша земле свята, Україно,
Наша мати єдина — одна.
Ну, а пісня твоя солов’їна
Хай у цілому світі луна!
Як не можна спинити природу,
Не забрати пісень в солов’я,
Так не знищити мого народу,
Квітни, матінко, земле моя!
ПІСНЯ Україна - ВИШИВАНКА