Свято "Випускний вечір"

Випускний вечір

     ( на фоні тихої музики)

І. Село живе, коли не сплять лелеки,

 Із виріїв вертаються далеких,

 Приносять діток до домівок тихих,

 Нас захищають і відводять лихо.

ІІ. Село живе, коли сміються діти,

 Коли у травах пломеніють квіти.

 Коли пшениці заквітчають поле,

 Коли живе, працює рідна школа!

                                      ( звучать фанфари. Виходять ведучі)

І. Доброго вечора вам, шановні друзі!

ІІ. Доброго і гарного вечора!

І. Доброго і щасливого, бо ним закінчуються шкільні роки і ним починаються стежки в доросле життя для наших випускників.

ІІ. Сьогодні музика лунатиме у школі

 Потоне в квітах урочистий зал.

 В очах у кожного і радість, і надія –

 В нас – випускний шкільний останній бал.

І. Вітаємо всіх вас на нашім святі!

 Воно і смутком й радістю дзвенить.

 Це свято зрілості і свято розставання,

 І майбуття прекрасна мить!

ІІ. Мелодіє, птахом злітай,

 Серця молоді окриляй.

 Ми – юність  Малої Комишувахи

 Запрошуємо на останній шкільний бал!

                                    ( звучить музика,  в прикрашену  арку виходять випускники)

І. Дружніми оплесками зустрічаємо  ( оголошують прізвища іімена випускників)_______________

 

І. Як світло й урочисто в нашому залі,

 Повсюди яскраві букети горять.

 Сьогодні на свято ми з вами зібрались

 В життя проводжати своїх журавлят!

ІІ. Серця вперше торкнулась тривога,

 Хоч співає воно, як дитя.

 Нині стелиться всім вам дорога

 Із дитинства в доросле життя!

І. Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів випускникам _____ року оголошується відкритим

                                    ( звучить гімн України)

ІІ. . Дорогі випускники! Сьогодні ви вступаєте у нове життя! І скільки б вам не було років, де б ви не жили, у вас  сильніше заб’ється серце при спогадах своєї рідної школи.

І. Сьогодні закінчуються ваші шкільні роки, ваше дитинство. Цього вечора вам присвячуються слова, пісні, виступи.

ІІ. Слово для привітання надається директору школи __________________.

( виступ директора, гостей)

І. Вирушаєте в довге життя

В непростім ХХІ столітті.

Побажаємо щастя й добра

Вам, уже подорослівшим дітям.

ІІ. Усе було: і мрії, і бажання,

 І хтось радів, а хтось чомусь зітхав.

 Все відгуло, настав вже час прощання...

 Згадайте все, хто ще не пригадав.

І. Усе було за одинадцять років в школі:

 Підказки, жарти, спогади сумні.

 Усе спливло... І нині в дружнім колі

 Згадайте ті щасливі й незабутні дні...

ІІ. Випускникам ми надаємо слово,

 Слова подяки треба їм сказати,

 Адже, ідучи в світ широкий,

 Їх всюди люди будуть зустрічати.

                           ( виступ 11 класу)

        Непрохана сльозина у зіницях,

 в душі із смутком радість обнялись.

 Сьогодні, друзі, всі ми, як годиться,

 з дитинством попрощатися зійшлись

 Діалог сестричок:

. Старша сестра.

 Далекий подих дня, що був,

 бентежний подих дня, що є.

 Чомусь в цю мить я болісно відчула,

 дитинство проводжаючи своє.

 Хто я?

 Мол. Сьогодні випускниця.

 Ст.  А завтра?

 Мол.  Завтра – невідомо.

     Відкриєш двері в незнайоме.

 Ст. До цього почуття я ще не звикла.

  А хочеш, я для тебе зіроньку дістану,

  оту маленьку зірочку згори?

 Мол.   Якщо візьму її, дорослішою стану?

 Ст.      Сестричко, ні!

 Мол. Що ж, зірочко моя, сильніш гори!

 Ст. Прощай, дитинство, я вже відлітаю!

 Мол. Чекай! Давай сьогодні разом заспіваєм.

                         ( пісня “Зачекай, моє дитинство”)

 

• Шкільне дитинство дзвоником  злетіло,

Доросле починається життя.

Сьогодні нам всім вручать атестати,

путівку в невідоме майбуття.

• Здавалось. 11 літ – багато,

ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,

хоча би тиждень в школі ще побуть.

• Пройтися школою і тихо наодинці

ще зазирнути в кожен-кожен клас.

Все пригадати до найменшої дрібниці,

щоб залишилось в пам'яті у нас.

• Ось, здається і все. Школа закінчена. Уроків більше ніколи не буде. Яке страшне слово “ніколи”! Все буде: інститут, сім'я, діти, робота, а школи вже не буде; і дитинства  теж вже не буде.
• Дитинство минуло. . Воно уходило по краплі, тихо і непомітно, з першими літерами на дошці.
• З коротенькими спідницями...
• З пронизливими дзвониками, що дорожчі за всі звуки світу...
• З таким знайомим і звичним голосом класного керівника...
• А за вікном йшов дощ чи буяла весна...
• В класі вмикали світло і під освідчення в коханні Тетяни Онєгіну списували математику...

    1  Доводили недовідні теореми...

• Приписували Ньютону зайві закони. І все було чудово...
• А дитинство уходило...
• Я гордий тим, що навчався саме в цій, Малокомишуваській школі! Тут у мене багато друзів, улюблені вчителі. Про школу можна говорити багато...
• Послухайте! Сьогодні у нас свято. І всі чекають від нас чогось особливого...
• І що ж ми будемо робити?
• Як що? Співати, звичайно.
• Співати? Знову про кожного пісня?
• Та де ж стільки пісень набрати? Кожного ж року співають...
• Давайте, частівки!
• Старо...
• Тоді сценки...
• Ні-і-і...
• Тоді, як в “17 миттєвостях весни, запропонуємо інформацію до роздумів...
• Це там, де “безпощадний до ворогів рейху”?
• Та ні. Це знову не те.
• А я пропоную відправитися у подорож. Я тут таку об'яву чув. Жителі та гості нашого міста! Запрошуємо вас в захоплюючу подорож по вулицях і площах, проспектах та  набережних. Ви відвідаєте відомі місця, де кожний може відпочити душею.
• Ми проведемо вас в непримітні дворики нашого життя, де кожний з нас відчуває себе надзвичайно комфортно. Ви побуваєте в місцях, де пам'ять зберігає найдорожчі спогади  про шкільне життя.
• І скільки б не минуло років, жоден з нас не зможе викреслити зі своєї пам'яті  ці місця, що об'єднують багатьох.
• Ми запрошуємо вас на екскурсію  (всі) по Місту Щасливого Дитинства...

                            ( співають пісню на мотив пісні Ю.Антонова)

Есть улицы широкие,                                 Пройду по Ученической,

красивые и важные,    а после – по Учительской,

с витринами стеклянными,   на площади Директорской

с охраной у дверей.    Я постою в тени.

А мне милей знакомые.   Грущу на исторической.

Милей – одноэтажные.    Вздыхаю на Химической,

От их названий ласковых   на Школьную, любимую,

становится теплей.    Ведут меня они.

• З чого ж ми почнемо?
• Я думаю, з головної площі нашого міста, з Директорської.  Бо саме тут знаходиться  центр нашого Міста Щасливого Дитинства.
• Саме в цій будівлі ( показують табличку “Кабінет директора”) зароджувалися нездійсненні на перший погляд ідеї. Новаторські думки, найсміливіші проекти.
• Ми хотіли б  подякувати незмінному керівнику, меру  нашого міста, ___________
• Шановна__________________!

 Стільки років Ви працюєте в школі,

 Як житніх колосків у полі.

 Стільки дітей пройшло крізь Ваші руки,

 Які не знають в праці втоми.

 Спасибі за знання, за щиру доброту,

 За те, що вдачу маєте круту.

 І дай Вам, Боже, сили волі

 Отак і далі працювати в школі!

   6  Директору школи вручається квиток на Запорізьку Січ на засідання Козацької ради для підтвердження звання “Досвідченого керівника закладу освіти”.

   7 А ще даруємо вам парасольку. Цей виріб оберігає не лише від природних катаклізмів, а також від: комплексних перевірок. Пожежних ситуацій, поганого настрою, магнітних бур, сонячної радіації, злих язиків, приступів гніву, диму без вогню, стресів, мікробів і пилу, агресії,  спокус лукавого, порушень режиму, порчі, сглазу і наговору, себе, щоб не привалило щастям. Зроблено зі знаком якості і від душі!

  8. Це правда, що директору все видно,

      нічого не сховається від неї.

 До того ж ще команда є солідна:

 аж два заступники у неї.

• Їм головне – порядок в школі,

А все що інше – суєта,

були б у класах, коридорах

і дисципліна, й чистота.

То вчителя на курси терміново,

то знову хтось уроки прогуляв.

Змінився розклад на сьогодні знову,

після уроків свято – повний зал.

• Шановний  заступник мера з навчально-виховної роботи, архітектор нашого Міста, як ніхто інший, заслуговує на відпочинок у найчарівнішому, наймальовничішому, найтихішому куточку на землі. Бо її пам'ять опрацьовує таку кількість інформації, яка під силу не кожному процесору. Ця путівка – для вас.
• Заступник мера з виховної роботи отримує путівку на острів Чунга-Чанга для поповнення життєвої енергії та обміну досвідом з питань організації дозвілля дітей.
• А як же ми появилися в цьому місті?
• Так як і всі...

 (Пологове відділення №1 На сцену, зав'язуючи маску, виходить медсестра. З іншого боку з'являється батько. Їхня розмова)

Медсестра. А, татко прийшов! Вітаю, у вас – дівчинка!

Батько. Яка дівчинка?

Медсестра. Ну, дівчинка, донечка у вас народилася.

Батько ( після паузи) А що, хлопчиків уже не було?

Медсестра ( сміється) Не було, за ними треба раніше приходити.

Батько. Так я ж іще вчора приїжджав!

Медсестра. Чоловіче, не сміщіть людей! Ви маєте доньку. Помічниця вам виросте. Сорочки пратиме, обід варитиме, щебетатиме, як синичка.

Батько. Так... Я знаю... А завідуючого не можна побачити?

Медсестра. Навіщо?

 Батько. Обміняти б...

 Медсестра. Та що ви кажете? Хто ж це свою дитину на чужу міняє?

 Батько. То це вже остаточно?

 Медсестра. Цілком.

 Батько . І тут по блату! Ну нічого. На перший раз нехай, але наступного вам так не мине! Я до міністра дійду, а сина ви мені таки дістанете!

   ( Обоє виходять. Звучить перша строфа пісні “Топ-топ”)

 Пройшло вже 5 років. В сім'ї вже поповнення. Росте і  синочок.

 (Наступна сценка. Батько сидить, читає газету. Мати тягне сина за вухо, а той кричить: “Пусти, я більше не буду!”

 Мати. Помилуйся на нього! Ану, розказуй батькові, за що ти в дитсадку набив дівчинку?

 Син. А чого вона? Ми гралися в Адама і Єву, а вона замість того, щоб мені віддати яблуко, сама його з'їла.

 Батько. Біжи візьми в кошику яблуко і не смій більше бити дівчаток!

 Мати виходить з сином, заходить дочка, батько далі читає газету)

 Донька. Тату, а чому йде дощ?

 Батько.  Підеш до школи, дізнаєшся.

 Донька.  Тату, а в Баби-Яги є бабенятка?

 Батько. Звідки я можу знати...

 Донька. Тату, а нащо коняці коси на плечах?

 Батько. Запитай у коняки.

 Донька. Татку, а твій мотоцикл любить цукерки?

 Батько Не знаю, я його не запитував.

 Донька. Тату, ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

 Батько Що ти, моя дитино? Як можна? Адже чим більше ти запитуватимеш, тим більше знатимеш!

 (Донька виходить)

 Батько. От же непосидюще! Хоч би швидше її до школи віддати!

    ( Звучить пісня про школу. Син заходить надутий, кидає портфель. Батько це зауважує)

 Батько Синку, що сталося? Ти у розпачі? Хто ж посмів тобі зіпсувати свято першого вересня?

 Син. Та як тут не злитися! По-перше, чого ви не попередили мене, що це не на день, а на цілих 11 років, а по-друге, для чого ви мені постійно брехали, що мене то в магазині купили, то в капусті знайшли. Сьогодні хлопці мені розповіли, звідкіля я узявся. Завтра піду, нехай розкажуть, як я туди потрапив!

•  Скільки ж різних кумедних ситуацій було із нами в школі! А от спробуйте уявити, що машина часу перенесла нас на 11 років назад. І ми знову стоїмо на подвір'ї школи, з тривогою і цікавістю дивимося в очі першій вчительці.
• А для чого нам машина часу?  У нас і так сьогодні є можливість подивитися в очі нашим першим вчителям, послухати їхні привітання!
• Шановні наші          поговоріть з нами ще раз!

              ( виступ перших вчителів. Пісня)

• Шановні вчителі початкових класів!

Ми не забудем першого в школі путі,

 Зошит, буквар наш у школі.

 Вчительку першу в житті

 Ми не забудем ніколи.

 Вона навчила нас писати,

 І рахувати і читати, у світ знань привела,

За це честь їй і хвала.

Шановні __________________________ви отримуєте квитки в Європейський Діснейленд для набору дітей до перших класів.

• На жаль, не всі дійшли з нами до цього урочистого вечора.  Пішла у вічність  наша перша вчителька Куденко Тетяна Миколаївна, Тож хвилиною мовчання вшануємо пам'ять цієї прекрасної людини, справжнього вихователя,  а також близьких і рідних , хто не дожив до цього дня.

                               (Хвилина мовчання)

 

• Ой, шпаргалку хтось загубив. ( Піднімає листок, читає) Характеристика. Гм. Цікаво. Чия ж це? “Під час роботи виявив винахідливість, дипломатичність, артистичність, терпіння” Далі нерозбірливо написано. Про кого ж це?
•  А я знаю, про кого!  Вони називаються головними на будівництві...
• Прораби, чи що?
• Та які прораби? Класні керівники! Хоча, можливо, і прораби.
• А вони не образяться за те, що ми їх так назвали?
• Їм не звикати. Це ж правда, що вони керують усіма процесами, які мають місце в нашому Місті Дитинства: навчання, чергування по класу і школі, колективними творчими справами, суботниками, дискотеками, батьківськими зборами, роботою класного колективу.
• Або їм здається, що вони нами керують.
• Тс! Нехай так і думають!
• Зустрічайте наших класних керівників! У нас їх було аж 3!

       ( виступ кл. керівників)

•  Щось незрозуміле відбувається: обіцяли екскурсію по Місту Щасливого Дитинства, а говоримо про мера, архітекторів, прорабах, послідовниках. А де ж екскурсія?
• А ти що не зрозумів, вона вже іде. Але без всіх перелічених тобою людей неможливо говорити про  будь-яке місто. А тим більш про таке незвичайне, як наше.
• Якщо тобі так хочеться екскурсію, то будь ласка, запрошуємо  здійснити прогулянку по проспектах, бульварах, площах і вулицях міста. Перед вами проспект Філології.
• Подивіться ліворуч: тут розташовані собори Рідної мови та палаци Української літератури, де можна познайомитися зі спадщиною видатних українських митців.

На мотив пісні “Ун моменто”

Ой. яка чудова  українська мова,

тільки як її всю можна знати?

Підмет і сполучник,

префікс, дієслово,

твори та переказ – просто караул!

Уно-уно-уно-ун моменте,

в зошиті вже дірочка протерта,

бо не там поставив я цю кому.

Ой, яка чудова наша мова!

• Екскурсоводом по цих видатних місцях булла_____________. За це вам вручається путівка в Карпати в м.Яремча для збирання фольклору і вивчення діалектизмів західних українців.
• Подивіться праворуч: там знаходиться Дойч-штрассе. 

Шановна_____________!

Ваш цікавий світ – німецька мова,

й нас до знань ви здібно ведете.

Грамотне письмо, легка розмова -

ось чого ви нас завжди вчите!

  Екскурсоводу__________ вручається путівка в Німеччину, на батьківщину Гейне, для вивчення “Лорелеї”  з елементами старонімецької мови.

• Продовжуємо екскурсію. Перед нами чіткі і суворі лінії площі Математики. Тут знаходяться будівлі Арифметики, Алгебри, Геометрії,далі ми потрапляємо на широку вулицю Фізиків-ентузіастів. Неосяжні довжина и ширина цієї вулиці дають необмежену свободу для творчості жителів Міста. А творити по-фізичному нас вчила ____________, а ще вона зуміла нам розкрити таємниці планет, зірок, галактик.
•  Хто у школі загадковий, хоч усе на світі знає,

але завжди нас дивує і про дивну річ питає.

Де індукція магнітна і куди її поклали.

Поки досліди робили, все магнітне поле вкрали.

Зичим  ми експериментів щоуроку вдалих лише,

не жаліймо комліментів Вам, хто фізикою дише!

•  Шановна _______________! Ви вирушаєте до Київської обсерваторії для вивчення життя на Марсі і відкриття нових планет.
• А ліворуч від неї розташувалася вулицю Комп'ютерних технологій. І головна на ній ____________________________.

Інформатика – це не математика,

інформатика – річ класна,

і чудова, і прекрасна,

найцікавіша ця справа.

Адже маємо ми право

за бажанням щось вивчати,

а на пусте не витрачати

розум, здібності і час

ви терпляче вчили нас.

• Шановна _____________! Ви вирушаєте до Америки, до Біла Гейтса, щоб отримати кредит для постійного підключення школи до Інтернету.
• Продовжуємо нашу екскурсію Зверніть увагу на ці цифри. Вам здається, що це нумерація будинків, але ви помиляєтеся. Це дати, коли відбулися видатні події. Як ви правильно зрозуміли, ми потрапили на найдавнішу частину нашого Міста Дитинства – на  алею Історії.
• Хто у школі наймудріший,

різні давні дати знає,

що було колись на світі,

він детально все вивчає.

Отже, хочем привітати

Романа Івановича, що може

не забути ці всі дати!

• Шановний ___________! Ви отримуєте квиток на острів Хортиця для вивчення історії козацьких маршів.
• Шановні гості Міста Щасливого Дитинства! Зараз ми з вами потрапимо в мікрорайон Природничих наук. Саме тут нам прищеплювали ази хімії, географії, економіки, біології та ОБЖ.
• Цей мікрорайон славиться в нашому місті своїми протиріччями. Ось дивіться: з одного боку тиша і спокій на території секторів Біології і Географії, а з другого – вибухи, що лунають з сектора Хімії.
• Та ти що? Які ще вибухи?
• Та ті, що ми могли організувати, якби  нам давали частіше хімічні реактиви.
• От як би це могло бути Уявіть: урок, лабораторна робота.

Вчитель:    Діти! Візьміть пробірку з блакитною рідиною і перелийте її в пробірку з жовтою. Потім  збовтайте і вилийте отриманий розчин в пробірку з прозорою рідиною... Який отримали колір?

Учень   Червоний!

Вчитель Молодець,      ! Це – 12 балів!

Учень   А у мене – рожевий!

Вчитель – Це вже 9 балів!

Учень – Жовтенький!

Вчитель – Ну-у, жовтенький, це лише 7 балів!

Учень – А у мене чорненький!

Вчитель – Чорний – це 2... Клас, лягай!!!

• Шановна ______________!

Все складне  ви легко викладали,

з вогником і безліччю ідей.

Ви чудес нам стільки показали!

І любили всіх-усіх дітей!

• Ви вирушаєте до Парижу для вивчення відсоткових відношень складових частин парфуму “Шанель№5”.
• Шановно _____________!

 Завдяки вам ми полюбили

 Нашу слобожанщину милу.

 Білесеньки сільські хати,

 Землю щедру і багату,

 Її поля, ліси, рівнини,

 Її простір, зграї журавлині,

 Дніпро сивий, вербу і калину –

 Нашу рідну Україну!

  49  Вам вручається путівка на Північний полюс для вивчення кліматичних умов та з'ясування причин зникнення останніх льодовиків.

 50  Шановний________________________!

Як вибухівку обійти на уроках вчили Ви.

Які бувають «спецмашини»,

жгути, пилюлі, ліки, шини,

порізи, травми, переломи,

про наші дії,коли ми «самі вдома».

Вам щиро дякуєм за це,

 В житті згодиться нам це все!

• Ви вирушаєте до Німеччини на конференцію з обміну досвідом з питань безпеки.
• В нашому місті є одне місце, де дуже стурбовані нашим здоров'ям. Ви здогадалися? Так, це шосе Фізкультури. При в'їзді на це шосе стоїть великий бігборд, на якому написано девіз :”В здоровому тілі – здоровий дух”.
• А мені здається, що це особистий девіз і наших фізруків.

Пісня на мотив “Вернисаж”

На физкультуру как-то раз

мы взяли форму первый раз,

и вы заставили нас бегать.

А мы любили погулять,

порой могли в футбол сыграть,

и вы не знали что же делать.

Мы не забудем никогда

как вы учили нас тогда

метать, и пресс качать и прыгать.

Уйдем со школьного двора,

но будем помнить мы всегда.

Что нам зарядку надо делать.

• Шановний ______________________! Ви отримуєте квиток до Греції на гору Олімп, для підбору кращих спортсменів для нашої школи.
• Як ви вважаєте, що необхідно для того, щоб просто  Місто стало Містом Щасливого Дитинства?
• Мабуть, щоб поряд були справжні друзі!
• Щоб батьки іноді давали побільше кишенькових грошей!
• Щоб уроків задавали поменше!
• А косметика коштувала дешевше!
• Це все правильно,  але на мою думку, поряд з Містом Щасливого Дитинства обов'язково повинна бути  водойма: море, річка, або хоча б  озеро.
• До чого ти завів цю розмову?
• Я запрошую всіх побувати на набережній Трудового навчання. Подивіться, яка краса! Тут все виконано руками жителів під керівництвом умілого  наставника – .
• Вміє шити, страви готувати.

Має вчитель хист і добрий смак.

І біжать до неї всі дівчата,

їх назад не виженеш ніяк.

• Шановна __________! Ви отримуєте квиток до Парижу  до будинку моди  Крістіана Лакруа, щоб надихнути його на показ нових оригінальних колекцій одягу.
• А ще в нашому місті є сквер Образотворчого мистецтва.  Шановна _________!

Побачити і світ, і даль блакитну

ви на уроках всім допомогли.

А ваш талант і посмішку привітну

у серці навіки ми зберегли.

• Ви вирушаєте до Мадриду  до національного музею Прадо,  для  обміну досвідом.
• А тепер пройдіть, будь ласка, на затишну, найтеплішу алею нашого міста, Господарську. Шановні наші __________________________________________дякуємо вам за вашу любов і  щоденну турботу за нас. Вам вручаються путівки на безлюдні острови, де не потрібно нікого підвозити, ні за ким прибирати,  годувати, охороняти, обігрівати, не потрібно шукати господарчі товари.
• Ви, наші рідні вчителі,

й працівники шкільні усі!

• Ми кажем нині всім спасибі,

що підняли, зростили нас.

• І просто всіх учили жити,

і хвилювалися весь час.

• Спасибі щире вам, рідненькі,

низький, аж до землі, уклін !

• За створене щоденне диво,

дзвінка шкільного передзвін,

• Спасибі вам за розуміння,

підтримку і веселий жарт.

• За добре і повчальне слово,

за перший досвід і за гарт!

• Бажаєм щастя і удачі,

та ще здоров'я зичим вам.

Усім шкільним працівникам!

• Щоб ви ніколи не хворіли.

Роботу щиро щоб любили.

• Щоб мали дачу і квартиру,

щоб в мирі і достатку жили.

• Щоб мали грошей ви багато,

щодня щоб їли шоколад.

• І щоб щодня із неба падав

любові й щастя зорепад.

• Хай радість вам життя дарує,

щоб посміхались ви весь час.

• Хай мрії ваші всі здійсняться,

щоб ви раділи повсякчас!

 (   Пісня на мотив “Милый друг, не скучай”)

Вместе мы последний раз,

мы покинем завтра школу.

Школьный наш звонок веселый

уж не позовет нас в класс.

Вместе мы последний раз.

Пусть сегодня сердце гложет,

и слезы сдержать не может

весь одиннадцатый класс.

Припев:  Школа, ты не скучай!

Мы к тебе вернемся скоро.

Ты была прекрасной школой,

любим мы тебя, ты знай!

Расстаемся сейчас,

разлетимся на рассвете.

Мы твои родные дети.

Весь одиннадцатый класс.

 Вместе мы в последний раз.

 Вы для нас – родные люди.

 Вечно вспоминать мы будем

 ваш учительский наказ:

 “Школу ты не забывай-

 здесь тебе всегда все рады,

 здесь горят все краски радуг-

 школу ты не забывай!

• І , нарешті, ми дібралися до найзатишнішої, наймилішої, найтеплішої, найгарнішої, найріднішої вулиці нашого Міста Щасливого Дитинства – вулиці Родинної.
• Це саме тут промайнули шкільні роки,

відлетіли в німу далечінь...

Перед нами дороги широкі

відкриває нова голубінь

• Нам стежини життя невідомі,-

та по них вже потрібно іти.

Нас хвилюють питання знайомі,

до них відповідь треба знайти

• У нас з остраху серце німіє

перед шляхом до майбуття.

Та батьківська любов нас зігріє

і розвіє гіркі почуття.

   ( виходять молодші  діти)

• Багато різних див на цілім світі є

Та найцікавіше із них це те,

що я у мами й тата є.

Найбільша моя цінність – то батьки.

Не неповторне диво на усі віки.

• Сьогодні в наших мам і тат -

хвилюючий дебют,

бо їхні первістки в широкий світ дорослого життя ідуть.

• Отож прийшли їх нині проводжати

шкільна родина, я і мама з татом.

• Сюди прийшла я, друзі, зовсім не дарма.

Одна їдка проблема мій мозок обійма.

Моя сестричка нині школу закінчила,

і всі фінанси в свої руки захопила.

Модняча сукня, туфлі, зачіска хіпова,

п'янкі парфуми і каблучка нова.

Плакали наші грошики, які зібрали.

Навіть мені нічого вже не перепало.

• А моя сестра, ой братці!

Куди вже тій Мадонні браться?

Одна лиш досконалість і краса.

І має талію таку лише оса.

Вона- найкраща, бо моя!

Та перевершу, безумовно, її я.

У мами буде досвід прехороший,

А татко наскладає більше грошей.

І _______ найменша буде - “Міс-краса”,

чи __________ – позолочена коса!

• Не лише сестрички можуть бути гарні.

Й зайві клопоти тут, друзі, марні.

Бо в мене брат, як Клод Ван Дам.

І знецінити його нікому я не дам!

Не дешево він мамі обійшовсь,

по базарах походити нам прийшлось!

Подивлюсь на брата і тепер -

буду й я галантний кавалер.

Приклад з тебе, брате, буду брати,

щоб ще більше вміти й більше знати.

щоб у великій вкраїнській сім'ї

славилися всюди наші ____________.

• Тато й мамо – лебеді мого дитинства,

кохані. Рідні, найдорожчі і найближчі.

Я вдячна вам, що вчили жити без презирства,

заклали в душу й серце почуття найвищі.

• Мої рідненькі, вам низький уклін

за ваші пильні і ласкаві очі,

за той казковий й неповторний часу плин,

за ті недоспані в турботах ночі.

• Матусю й тату, ви-неповторний мій початок.

Відкиньте геть журбу й тривогу,

хай милостивий Бог пророчить вам достаток,

а я завжди прийду вам на підмогу.

• Уклін тобі, мій рідний тату.

За те,що ласка в тебе є,

нехай же рідну нашу хату

біда і горе обмине.

За те, що можем мирно жити,

за те, що нас ти бережеш,

за те, що вмієш нас любити,

то ж будь щасливим ти без меж.

• Батьку рідний, ти мужній і сильний завжди,-

про це знають всі близькі нам люди.

Ти матусю мою від біди бережи,

як мене поряд з вами не буде.

• Дорогий, хороший, рідний тато,

кращого від тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тато,

як чудово, що у нас є ти.

• Мамо! В твоїх очах – моя надія,

а ніжність ніби два крила.

Я все здолаю, все зумію,

щоб ти щасливою була.

• Бабусю! Візьму усі твої печалі

і не пущу до тебе зла.

Я все здолаю, все зумію,

щоб ти щасливою була.

• Бабусю! Зберу нектар з найкращих квітів.

Як та турботлива бджола,

щоб медом губи обігріти,

щоб ти щасливою була.

• Мамо! З небес зорину вечорову

спущу до ніжного чола,

щоб ти мені всміхнулась знову,

щоб ти щасливою була.

                      ( пісня )

 Слово батьків

1. Дорогі наші діти, найкращі для нас,

ми бажаєм вам щастя і долі.

Вам сьогодні з дитинством прощатися час,

А життя – не стежина у полі.

А життя – це не сміх і не жарти...

Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,

світ чарівний, і жити в нім варто!

 Все здолати потрібно вам буде не раз,

 не впадайте у відчай, боріться!

 Йдіть сміливо! У добрий вам, діточки, час!

 Мрія кожного з вас хай здійсниться!

 Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,

 горе й лихо хай всіх обминає.

 Хай вам буде удача і щастя в житті

 І хай серденько ваше співає!

• Дорогі діти! Сьогодні ви прощаєтеся з дитинством. Це безтурботна і затишна, непосидюча і бадьора пора вашого життя. Не забувайте про неї ніколи. Бо саме тут залишилися ваші перші слова і перші кроки, перші книжки і перші вчителі, перше кохання і перші побачення, саме тут залишилася молодість ваших батьків. За недавньою традицією  в нашій школі, ми даруємо вам останні іграшки вашого дитинства. Бережіть їх, нехай вони стануть вам оберегом від різних негараздів, теплим спогадом про батьківську турботу і любов.

                  ( дарують іграшки)  Танок з батьками. Екзамен. Вручення подяк.

 

 

І.  Дорогі випускники! Не буде у вас більше уроків історії з розповідями про героїчне минуле нашої України, зворушливих до глибини  душі бесід про Шевченка, Лесю Українку, Пушкіна і Гоголя, не з’явиться в ранковому серпанку ніжна Мавка, не буде Симоненка з роздумами про красу відвертих почуттів.

ІІ. Не буде уроків математики, фізики, хімії – цікавих навіть для тих, хто не знав. Такого не буде. Лише згадки. І ще залишаться знання, які дала школа. Вам держати нелегкий екзамен на звання Людини на землі. А право на це дає атестат про середню освіту.

І. Слово для зачитання наказу про випуск учнів 11 класу _______ року надається заступнику директора з навчально-виховної роботи ______________.

                ( зачитується наказ)   (вручення атестатів)

 

 

  1.    Ну от і все. Прощай, шкільна скрипуча парта –

Шхуна у країну добрих знань.

Шкодувати рано, та й не варто,

Бо у серці тисячі бажань

            2.   Прощай наша школо,

Прощай Альма-матер науки.

І дзвін малиновий

Найкращих років, прощавай.

             3. Нам солодко й гірко

У день цей останній розлуки.

Шляхи перед нами –

Найкращий із них вибирай.

4               Великий Боже! Дай нам сили,

Любові, єдності нам дай!

Дай, щоб серця нам не остили,-

                  І ми прославим рідний край!

                         (Прощальний вальс, танцюють)

                 Розмова при свічках

             5.       Окончен бал и гаснут свечи

  не успевшие сгореть.

  Выпускной, прощальный вечер -

  все запомнить бы успеть!

• Эти свечи, эти лица,

этот праздник выпускной.

Ничего не повторится

никогда для нас с тобой....

• Огонек гореть устал,

гаснут свечи, кончен бал...

• Потихоньку, помаленьку,

разливая свет вокруг,

мы по жизненным ступенькам

побежим без ваших рук.

• И на небосклоне тихом,

яркой звездочкой горя,

Мы не зря, конечно, вспыхнем -

не сверкают звезды зря.

• Огонек гореть устал,

Гаснут свечи, кончен бал...

І. Запам'ятайте цей момент.

 Йому ціну  ви знаєте.

 В житті важливий документ

 ви бережно тримаєте.

ІІ. Ми вам бажаєм від душі

 щоденно, щогодинно,

 щоб всі екзамени в житті

 ви склали на відмінно.

І. Тримайте у серці хату,

 де ви народились на світ,

 і яблуню під віконцем,

 де перший зірвали плід.

ІІ. Любіть свою рідну вулицю.

 Шануйте свій славний рід.

 І тільки прямий і світлий

 в житті залишайте слід.

І. Ідіть до мети сміливо,

 ви – України сини.

 Щоб мами, сусіди, школа

 вами пишатись могли.