Доброго дня, дорогі діти! Я із нетерпінням чекала сьогоднішнього уроку, адже дуже хотіла познайомити вас із перлиною української та світової лірики Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати», яка надихала і надихає на музичну, художню творчість багатьох митців. Дослідники творчості Кобзаря намагалися та ще й сьогодні намагаються пояснити секрет популярності, живучості цієї поетичної ідилії, яка уособлювала собою Україну не лише для поета, а й для читачів у різні періоди української історії.
Мета : формувати компетентностіпредметні: ознайомитися із перлиною української та світової лірики Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати»; з історією її написання, усвідомити її ідейно-художню цінність, відчути силу українського слова у змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків;комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні судження; ключові: вчитися передавати настрої пейзажних поезій за допомогою виразного читання, описувати власні відчуття, викликані художнім словом;інформаційні: розвивати навички виявлення й аналізу наявних у тексті епітетів;загальнокультурні: виховувати почуття патріотизму, любов до батьківського дому.
Саме із сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з родини несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина». Саме про таку родину та власний будиночок в Україні із вишневим садком усе життя мріяв наш земляк Тарас Шевченко, але, на жаль, його мріям не судилося здійснитися. Позбавлений волі, відірваний від рідної України, поет дуже часто думкою звертався до улюбленого куточку землі.
Підтвердженням цього є слова самого поета: Поставлю хату і кімнату, Садок – райочок насаджу. Полежу я і походжу В своїй маленькій благодаті Та в однині – самотині В садочку буду спочивати. Присняться діточки мені, Веселая присниться мати, Давнє колишній та ясний, Та присниться сон мені!.. І ти!.…серце холоне…як подумаю, що може мене похоронять на чужині…
Під час своєї останньої подорожі в Україну у 1859 році Тарас Григорович відвідав родичів та з допомогою троюрідного брата і свояка Варфоломія Шевченка намагався купити ділянку землі, яка йому сподобалася, між Каневом та селом Пекарі в поміщика Парчевського. Однак наляканий наміром «політично неблагонадійного» поета оселитися поблизу, Парчевський відмовив йому в продажі земельної ділянки. Але Тарас Григорович не покидав надії придбати цей клаптик землі. Навіть за півтора місяця до смерті (22 січня 1861 року) хворий поет продовжує писати брату: «... роби швидше з тим сердешним ґрунтом. Та що ти зробиш, то зараз же і напиши мені, щоб я знав, що з собою робити: чи їхать мені весною в Канів, чи ні...»
Саме під час ув'язнення у казематі Петропавловської фортеці у нестерпному очікуванні вироку великий співець українського народу провів квітень і травень 1847 року. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, заборона писати і малювати.
Перебуваючи в ув’язненні, Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши аркуш учетверо, написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія «Садок вишневий коло хати». Ця поезія – одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики. Постає питання: як у жахливих казематних умовах міг бути створений такий сонячний твір?
У оповіданні Володимира Дарди «Сильніший за долю» так уявляється психологічний стан Шевченка: «Коли виводили його з камери, глибоко вдихав пропахле весною повітря. Одного разу йому навіть вловились добре знані ще з далекого дитинства пахощі набубнявілого навесні вишняку. Ті запахи не облишили його і в камері, вперто витали довкола, аж поки не зринула перед очима до щему в серці мила картина. Пливла, розмірено погойдуючись, безкрая ніч, а в камері буяла розкішна весна, і пошерхлі вуста натхненно шепотіли…»
Аналіз поезії. Евристична бесіда- Які настрої передано у творі?- Що зображено у поезії?- Яку пору року зображено?- Яку пісню могли б співати дівчата, йдучи з поля? - Як поет описує родину?- На якому фоні зображено вечерю родини? Чому коло хати? Що можна сказати про звичаї родини?- Чи має проблеми ця селянська родина?
Визначте зорові, слухові та дотикові образи- зорові образи: садок, хата, хрущі, вишні, плугатарі, плуги, дівчата, матір, зіронька, соловейко, діточки. - слуховий образ: хрущі гудуть, плугатарі з плугами йдуть, співають дівчата, затихло все, соловейко не затих. - слуховий і дотиковий образи: плугатарі з плугами йдуть;- слуховий і зоровий образи: співають ідучи дівчата;- зоровий і дотиковий: а матері вечерять ждуть. Пошукова робота
Мешкає він не тільки в лісах. Відомо досить багато випадків гніздування солов’їв у селах. За наявності сприятливих умов солов’ї оселяються поряд із людиною навіть у великих містах, де вони охоче займають зручні місця в парках, скверах, садах, річкових заростях, у придорожніх лісосмугах. На території України солов’ї з’являються в середині квітня — на початку травня. Весь період гніздування займає приблизно два місяці, починаючи з перших чисел травня до кінця червня.
У липні молоді солов’ї стають самостійними й починають вести одиночний спосіб життя. Відліт триває з кінця серпня до початку вересня. У вподобаних місцях солов’ї гніздяться щороку, тому дуже важливо не порушувати ту обстановку, в якій вони гніздилися в попередні роки. Молоді солов’ї теж повертаються до місцевості, де вони вивелися. І чим більше таких «солов’їних місць» буде залишати людина, тим більше в нас буде весняних солов’їних співів.
Енциклопедична довідка. Хрущ — жук родини пластинчастовусих твердокрилих комах, який має червоно-буре забарвлення. В Європі трапляється 6 видів хрущів. В Україні поширений хрущ травневий. Окремі види часто завдають шкоди сільському господарству, бо поїдають багато листя молодих дерев.https://www.youtube.com/watch?v=lv. Fc. XBAUI9g
Жанр: пейзажна лірика.Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю. «Мозковий штурм» Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян. Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією. Визначте жанр, тему, ідею та основну думку вірша «Садок вишневий коло хати…»
У поезії немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. У вірші ми бачимо персоніфікацію із означенням та зменшено-пестливим словом — вечірня зіронька встає, зменшено-пестливі слова: маленьких діточок, соловейко. Усі образи в поезії становлять гармонійну цілісність. І завдяки цьому ми виразно чуємо, зримо уявляємо, бачимо все те, що Шевченко описав так просто і так геніально.
Ключовим у вірші є слово «хата». Це не лише атрибут українського пейзажу із вишневим садком, а основне пристанище родини, символ родинного затишку, родинного гнізда: тут проходить життя поколінь, передається досвід, панують моральні закони. Це невимушене, природне спілкування батьків із дітьми, мудре навчання дітей, засвоєння ними всіх етичних правил, цінностей, неписаних законів, яких тримається українська родина.
Якою ж сильною була туга поета за рідною Україною, яка багата уява, щоб створити такий шедевр (та ще й за похмурими тюремними ґратами)! Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Вірш Шевченка «Садок вишневий коло хати» став «візитною карткою» України – квітучої, співучої та доброї.