Програми які використовують для опрацювання електронних таблиць. Для опрацювання числових даних розв'язування багатьох задач використовують табличні процесори. Процесори допомагають швидко опрацьовувати дині, подані за допомогою електронних таблиць. Хто використовує табличний процесор? Продавці в магазинах, бухгалтери, банкіри тощо.
Електронна таблиця. Табличний процесор – це прикладна програма, яка призначена для опрацювання даних, поданих у таблицях. Таблиці, які опрацьовує табличний процесор, називають електронними таблицями. Електронна таблиця (від англ. spreadsheet) — це комп'ютерний варіант звичайної таблиці. Вона складається з рядків і стовпців, на перетині яких розташовуються клітинки. Назва Excel походить від англ. Executable cells, що означає виконувані клітинки.
Історія створення табличного процесора. Перший табличний процесор був створений у 1979 році студентом Гарвардського університету (США) Деном Брікліном і його товаришем - програмістом Бобом Френкстоню. Він мав назву Visi. Calc (англ. Visible Calculator - наочний калькулятор). Перша версія табличного процесора Excel з'явилася 1985 року для комп'ютера Apple. Його розробники - американські програмісти Дуг Кландер і Філій Флоренце.
Робоча книга. Основним об'єктом опрацювання табличного процесора є електронна книга, яка за замовчуванням має ім'я Книга1. Користувач може змінити ім'я книги під час її збереження у файлі. Книга складається з аркушів, за замовчуванням ім’я першого - Аркуш1, яке вказується на ярлику аркуша.Ім’я електронної книгиІм’я Аркуша. Робоча книга складається із елементів, що мають назву робочі листи. Книга може містити до 255 робочих листів. Їх вкладки містяться унизу вікна ЕТ.
Кожна клітинка електронної таблиці має адресу. Адреса клітинки складається з номера стовпця та номера рядка, на перетині яких вона розташована, наприклад А1, СЗ, D17, АА26. Завжди одна з клітинок електронної таблиці є поточною. ЇЇ адреса відображається в полі Ім'я. Адреса клітинки. Поточна клітинка
Рядок і стовпець також є діапазонами. Наприклад, адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки десятого рядка, є 10:10, а адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпця В, є В: В. Відповідно 6:8 - адреса діапазону клітинок, шо включає всі клітинки рядків з номерами 6, 7, 8, a H: L - адреса діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпців Н, І, J, К, L.