“Тарас Бульба” характеристика головного героя

“Тарас Бульба” характеристика головного героя
 

Образ Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя втілює всі кращі якості, властиві героїчній  особистості епохи боротьби українського народу за визволення від гніту поляків. Характеристика Тараса Бульби з цитатами допоможе розкрити його образ.
Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя, козацький полковник, хоробрий воїн, батько Остапа й Андрія. Це дуже вольова людина, вірою і правдою захищає свою вітчизну і релігію. Він був одним з корінних козацьких полковників старого гарту. Відрізнявся грубою прямотою і суворою вдачею. Незважаючи на свій похилий вік, він був досить сильний фізично і морально. Для цього героя важливо бути захисником, воїном, вірним товаришем і патріотом. Тому дружина майже його не бачила, хіба що два-три дні на рік. Сім’я для нього на другому плані, хоча виховання та освіта дітей були дуже важливими. Обидва сини, Остап і Андрій, були відправлені на навчання до Києва.

Після повернення він вирішив їх навчити школі життя і сам відвіз в Запоріжжі, де вони пішли війною на поляків.  Він вважав, що «нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сечь». В ході битви з поляками, стало очевидно, що молодший син Андрій здатний відректися від усіх заради любові до жінки. Не пробачивши йому слабкості, боягузтва і зради, Тарас Бульба власноруч його вбив, навіть не поховавши. А заради старшого сина, який був справжнім воїном, і сміливо боровся за батьківщину, він готовий був на все.

Але доля виявилася жорстока до старого козака і відняла у нього і Остапа. Той був полонений і страчений у Варшаві. Тарас Бульба був присутній при страті сина і нічого не зміг вдіяти. В кінці повісті військо польського гетьмана Миколи Полоцького наздогнало і Тараса. Він був прив’язаний залізним ланцюгом до дерева і спалений.

Останні миті життя самого Тараса сповнені героїзму і самовідданої любові до товаришів по зброї. Тарас не думав про свою швидку і болісну смерть, не відчував болю в палаючих ногах. Він був сповнений бажання виручити своїх відважних соратників, які потрапили в біду, він допоміг їм врятуватися, сподіваючись на те, що друзі його продовжать святу справу, на яку він життя своє поклав. Безсумнівно, Тарас Бульба був героєм свого часу. Зображуючи його, автор використовував події з життя інших видатних командирів і отаманів.
 

1)«Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття  і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…».

2)«Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога».
3. “… Тарас полковник, – дай Боже йому віку довгого і щоб таких полковників було більше в Україні! ..”

4) “… Багато хто переймав польські звичаї, заводили розкіш, чудові прислуги, соколів, ловчих, обіди, двори. Тарасу було це не до снаги. Він любив просте життя козаків і пересварився з тими з своїх товаришів, які були прихильні до варшавської сторони, називаючи їх холопами польських панів … “

5) “… Зупинився синовбивець і довго дивився на бездиханне тіло …”

6) “…Тарас був надзвичайно важкий і дебелий … “

12) “Бульба був страшенно впертий.”
https://www.google.com/search?q=%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81+%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0+%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C+%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B0&oq=%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81+%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0+%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C+%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B0&gs_lcrp=EgZjaHJvbWUyBggAEEUYOdIBCTIxNTY3ajBqN6gCCLACAQ&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:05a6581b,vid:-9seig9L8jU,st:0

https://www.youtube.com/watch?v=draGinjKPtA&t=59s

Слова «Я тебе породив, я тебе і вб’ю» стали крилатою фразою. Вона виражає відношення до людини, що не виконала того, до чого її готували. Значення слів стало ширше того епізоду, де вони прозвучали.

Опис смерті Андрія з повісті «Тарас Бульба» не можна тлумачити однозначно. Сцена складна і важка для однієї точної характеристики.

Опис

Андрій – чоловік з чуттєвою душею. Він багатий духовно, вміє на відміну від більшості козаків любити жінку. Молодший Бульба відданий своїй мрії і красуні-панночці. Любов не знає кордонів.

В даному випадку, про, за якими живе Запорізька Січ. Він відданий своїм товаришам до усвідомлення, що його почуття взаємне. Молодий козак потрапляє в ситуацію, де потрібно вибирати: залишитися відданим високому почуттю боргу, що не закріпилося ще в душі, або вибрати яскраві емоційні відчуття щастя з коханою.

Андрій відрікається від козацтва. У красивому, але чужому одязі він з’являється в стані ворогів.

Суворі правила життя Запоріжжя відносять зраду до безславних вчинків, за які можливий тільки один вид покарання – смертна кара. Хто вершить її відносно Андрія? Батько. Страшно уявити, що твориться в душах героїв.

Тарас, бачачи, як гарцює з шашкою син, переступає через батьківські почуття. Він розуміє, що сам зобов’язаний покарати зрадника. Андрій, бачачи батька, блідіше, трясеться від страху. Можливо, це і не страх. Це відчуття безвиході, страшного підсумку свого життя.

Краса смерті

Андрій приймає смерть від руки Тараса покірно. Тут видно: він справжній козак. Красень не просить про пощаду, не кричить, не кидається на коліна, – він шепоче ім’я коханої і вмирає з ним на устах. Андрій залишається вірний своїм вибором.