Театралізація казки «Під грибком».

                                Тема: «Під грибком».

 

Мета: Розвивати емоціонально- вольову сферу, творчість, артистичність.

            Поповнювати словарний запас.

            Корегувати вимову слів, постановку голосу, емоційну виразність.

            Виховувати в учнів дружнє ставлення один до одного, доброзичливе відношення до казкових героїв.

Форма проведення: інсценування, виступ на сцені перед глядачами.

Обладнання: декорації до казки на сцені, костюми героїв, музичний супровід до виходу кожного героя.

Вступ. Виконання пісні «Добрий день» учасниками казки.

                             ( танок  жабенят)

Шрек:  А чи бачили, малята,  як танцюють жабенята?

              Дуже високо стрибають і лапками чеберяють.

              Гоп, гоп, гоп, гоп, і лапками чеберяють.

 

Вам, малята, жабенята хочуть казку розказати.

То ж, сідайте всі тихенько і слухайте уважненько.

 

В далекій краіні, в чарівному лісі

Жили різні  звірі  у дружбі й потісі.

Раніш веселились вони досхочу,

Та дуже давно не було в них дощу.

 

-Трава пожовтіла  і висох струмок…

-Я б все віддала за водички ковток.

-Тваринам, рослинам так хочеться пити…

-Давайте водиці у неба просити!

 

               ( звучитиь грім, дощ, таночок доща)

 

Дощик:  Я- дощик, багато питноі водиці

                Несу я в озера, моря і криниці.

                Від мене усе на землі ожива,

                І навіть трапляються справжні дива.

                Рослини, тварини чекають завжди

                Із неба моєі живоі води.

                                    ( музика доща )

 

Грибок:  Я- малесенький грибок,

                Примостився на пеньок.

                Дощ пішов, став темним ліс,

                А я трішечки підріс.

           ( під музику виходить мурашка)

Мур.-Ми, мурашки, дуже роботящі.

          До роботи звичні і путящі.

          Та коли із неба ллє водиця,

           Ми тікаєм, щоб не намочиться.

          Ось грибок, у нього гарна шляпка

           І під нею не намокнуть лапки.

 

               ( під музику влітає метелик)

Мет.- На галявині під сонечком літала.

           Раптом страшная гроза мене застала.

           Під грибок мене впустіть,

           Моі крилечка спасіть!

 

Мур.- Ховайся, метелик, скоріше,

            Разом буде веселіше!

 

Автор:- Тільки стали під грибком,

              Мишеня до них бігом.

 

       ( під музику забігає мишеня)

Миш.- Що за дах, скажіть на милість,

            Дуже схожий на кружок?

            Вуха й хвостик промочились,

            Може, пустиш під грибок?

 

Звірята-  Заходь.

 

               -Весело, весело під грибком стоять,

                 Весело, весело краплі рахувать.

 

Грибок--  Дощ іде собі, іде, навіть не кінчається…

                  Я росту собі, росту,

                  О, ще хтось з являється!

 

Автор—Сіре зайченя біжить,

               Хвостик труситься й дрижить.

 

          ( під музику забігає зайченя)

Зайч.—Що  робить?  Куди іти? Де схованку віднайти?

             Від лисички я тікаю,

             Куди дітися, не знаю.

             Пропаде мій сірий хвостик…

             Може, впустите під зонтик?

Мур.—Треба якось потіснитись,

              Щоб усім нам розміститись.

 

Миш.—Весь народ вже потіснився…

 

Мет.—Т-с-с-с, сюди іде лисиця!

 

   ( під музику заходить лисиця)

Лис.—Весь звіринець на виду,

            Дай- но, ближче підійду…

 

          --Дуже мало місця… вам тут не затісно?

 

Звір.—н-н-ні…

 

Лис.—Чую зайця запашок…

            Впустіть мене під грибок!

 

Звір.—Ти  на зайця прав не маєш,

             Нас, звіряток, не  злякаєш!

 

Лис.—Впустіть!

 

Звір.—Хто на зайця зуба має,

            Під грибок ми не пускаєм!

 

Лис.—Добре, добре, прощавайте,

            Ще побачимось, бувайте…

           ( під музику виходить лисиця)

 

           ( під музику пробігає дощик)

 

Грибок: Поки з неба  дощ  хлестав,

               Я потрошку підростав.

               Ніжка стала товста й сильна,

               Шляпка виросла масивна.

 

   ( під музику заходять іжаки)

Іж.--  Ми—брати, іжаки,

          Дуже гострі в нас голки.

          Ми іжу шукаємо, і на них саджаємо.

          Під грибок нас впустіть

          І продукти захистіть.

 

Заєць—Друзі, ми б впустили вас,

              Та поколите ви нас.

 

Мет.—Треба якось потісниться,

             Щоб усім нам розміститься.

 

      ( під цвірінчання застрибує горобчик)

Гор.—Намочило дощиком бідного горобчика.

            Пір ячко намокло, лапочки тремтять.

            Де б його сховатись, трішечки обсохнуть,

            Крилечки розправляться і далі полетять.

                   --Ви,  звірята, потісніться,

                      І пустіть мене  погріться.

 

Мур.—Спочатку одному мені було тісно,

             Тепер всім звірятам тут вистачить місця.

 

            ( під музику заходить сонце )

Сонце—Роздвинуло хмари і вийшло на волю,

                Усім на землі я приношу тепло.

                Промінням своім обведу все довкола,

                Щоб радісно й тепло на світі було.

                Тваринам, рослинам, усьому живому,

                 Всім людям планети  скажу я одно:

                 Потрібно дружити, друг друга любити,

                 Щоб скрізь панувало лиш щастя й добро!

 

Звірі—Кажемо грибку: -- «Спасибі»!

 

Гриб.—Дякуйте друг  другу, діти!

              Дружба вам допомогла

              І прикрила від доща.

 

Іжак—Будемо тепер дружить,

            Разом станем дружно жить.

 

Звірі—Друзям хто допомагає,

             Тому тісно не буває!

 

   ( всі звірята танцюють хоровод дружби)