Театралізована ( імітаційна) гра на уроці з історії України у 7 класі по темі " Русь- Україна за часів правління Ярослава Мудрого"

Тип гри : імітаційна

Тема : Київська держава ( Русь – Україна ) Ярослава Мудрого

Навчальна мета (очікувані результати)

Після цього уроку учні зможуть :

Знати: роки правління Ярослава Мудрого; дати битви на р. Альті, одноосібного правління князя, повернення Червенських міст до Русі,  розгром печенігів під Києвом, зведення Софіївського собору, створення Київської митрополії, укладання « Руської правди».

Розуміти: Русь – Україну часів Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію; історичне значення правової пам’ятки «Руської правди»; місце Русі-України серед європейських держав за правління Ярослава; поняття «шлюбна дипломатія», «собор», «митрополія».

Уміти : розташовувати у хронологічній послідовності відомості про правління Ярослава; аналізувати розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; характеризувати внутрішню та зовнішню політику Ярослава Мудрого.

Специфічна мета: ця гра дає учням можливість набути акторського досвіду, вчить моделювати різні ситуації спілкування, імпровізувати, сприяє розвитку емоційного інтелекту, творчого мислення, формує вміння вибирати важливу історичну інформацію, адже історія перенасичена матеріалом , і на основі достовірних джерел, потрібно обрати головне. Гра, навіть, вчить долати деякі комплекси, співпрацювати з друзями, вчителем. А глядачів – уважно слухати, критично мислити, аналізувати побачене.

Задум: гра складається з двох дій. Перша дія відбувається в школі при Софіївському соборі. 1054 рік. Головні ролі відіграють вчитель( священник) та хлопчина(учень) із заможньої сім’ї. Закінчується урок, учень підходить до вчителя , який затримується в класі. Між ними зав’язується розмова, у якій хлопчик розпитує про Ярослава Мудрого, а вчитель йому розповідає. У другій дії літописець Нестор вголос роздумує над наслідками для русичів «Руської правди».

Обладнання:   Підручник «Історія України» 7 клас. Автори Г. Хлібовська, О. Наумчук, М. Крижановська, О.Бурнейко. Видавництво Тернопіль: Астон 2020.; карта Русі -України 10 – першої половини 11 ст. За правління Ярослава Мудрого; декорації двох дій; портрет Ярослава Мудрого( можна і братів); картина Олексія Ківшенко « Читання народу « Правди Ярослава» в присутності князя» 1880р.; світлина « Софіївський собор у Києві перша половина 11 ст.; світлина « Парадний в’їзд до Києва – Золоті ворота». Реконструкція. Сучасний вигляд; відео « Київська держава за Ярослава Мудрого» за посиланням: https:/youtu.be/16XB5pYjFUE;  короткий відеофільм « Руська правда» 23 серія за посиланням: https:/youtu.be/llgfYV7fm25.; проектор, мультимедія; роздатковий матеріал ( карточки з завданнями).

Підготовчий етап : вчитель знайомить учнів з нестандартною формою уроку; розказує про завдання, які потрібно виконати  вибирає учнів, які будуть грати акторські ролі ( вони можуть тут проявити і власну ініціативу); актори самостійно придумують собі костюми та декорації, втрьох складають сценарій ( вчитель може запропонувати готовий), шукають інформацію в різних джерелах, а вчитель контролює процес роботи, налаштовує їх, дає поради щодо вибору матеріалу, рекомендує літературу, медіаресурси  ( подаю в обладнаннях конспекту уроку) та інше. Всі інші учні в класі будуть мати своє безпосереднє завдання( про це згодом).

Правила гри : акторам правильно підібрати історичний матеріал, неперенасичити його чимось  другорядним; вміло підібрати сценічні костюми; майстерно зіграти роль, виразно і чітко доносити глядачам матеріал; учням уважно слухати, не перебивати, вступати в обговорення, коли це потрібно; вчителю слідкувати за процесом гри та роботою учнів.

Перебіг гри : мотивацією уроку слугуватиме уривок з поезії Р. Завадовича « Ярослав Мудрий», який виразно декламує вчитель ( можна також вивести його на мультимедійну дошку)

Свого батька гідний сину, ти підніс до сили слави, до могуття Батьківщину.

А над Сяном край кордону, гарний город збудував, і щоб пам’ять не пропала, Ярослав його назвав.

Пильнував ти, Ярославе, щоб жили по правді люди, щоб законом справедливим і твої судили суди...

Ти здригнув собор Софії з каменю і срібла – злата, Ще й тепер про тую славу мріють Золоті ворота.

Про діяльність якого князя ми будемо сьогодні говорити?

Що вам відомо про Ярослава Мудрого з уроків історії в 5 класі?

( відповіді учнів)

Вчитель оголошує тему, мету ( очікувані результати) та план вивчення нового матеріалу. На екран мультимедії учитель виводить завдання, яке учні мають виконати під час театралізованої гри ( можна таке завдання:  із запропонованого переліку слів, словосполучень виписати ті, які мають відношення до правління Ярослава Мудрого: братовбивча війна, Мстислав, битва на р. Альта, хрещення Русі, Золоті ворота, митрополія,  змієві вали, називали Красним сонечком, Софіївський собор, печеніги, тесть Європи .....)

Театралізоване дійство

Дія перша

Школа при Софіївському соборі. Класна кімната. За столом сидить вчитель (священник), який затримався в класі. До нього підходить хлопчик ( учень) і між ними відбувається розмова.

Учень : вчителю, можна вас дещо запитати?

Вчитель: звичайно, хлопче. Питай. Що тебе цікавить?

Учень: я чув розмову свого батька з товаришем, де вони говорили, що наш князь дуже мудрий правитель, який прославить Київ на всю Європу.  Але батько сказав, що нелегко прийшлось йому вибороти престіл. Чому, вчителю?

Вчитель: Так і було. Ярославові брати теж боролися за владу, адже їх батько Володимир не залишив заповіту. Спочатку у тій війні полягло троє його синів, а вирішальна сутичка відбулась у 1019р. на річці Альта. Святополк, брат Ярослава, покликав на допомогу печенігів, а Ярослава підтримали руські воїни та варяги. То була жорстока січа, хлопче, але переміг Ярослав.

Учень: і Ярослав став князювати в Києві?

Вчитель: Ні, друже. Був у нього ще брат Мстислав, який князював у Тмуторкані, але вони помирились, закріпили мирну угоду і поділились землями по Дніпрі : Ярослав князював на правому березі – у Києві, а Мстислав на лівому – у Чернігові. А коли Мстислав помер, Ярослав об’єднав  володіння і «став єдиним володарем Руської землі». Було це у 1036 році. Він розбулував наш Київ, добудував нові частини міста, укріпив його, а вхід до міста був через ворота: Золоті, Лядські , Жидівські. А ту частину Києва, оточену мурами, стали називати « містом Ярослава»

Учень: вчителю, а за які такі заслуги народ назвав  нашого князя «Мудрим»?

Вчитель: о, хлопче, це направду Мудрий князь. Він дбав про освіту, церкву, будував школи, бібліотеки при храмах, заснував Київську митрополію у 1051 році,

Учень: а що означає слово « митрополія»?

Вчитель:  митрополія – це церковно- адміністративний округ на чолі із митрополитом. А митрополитом став місцевий священник Іларіон. Наш князь любить Київ, він наказав у 1011році  збудувати собор св. Софії, що означає «любов до мудрості», а собор – це особливо  великий церковний храм, що є престол єпископа. Також заснував Києво – Печерську лавру в 1051році.

Учень: а які відносини має Ярослав Мудрий із сусідніми країнами?

Вчитель : князю прийшлось у житті пережити всяке. У 1030-1031роках повернув Червенські землі, які забрали поляки, тоді ж і на р. Сян заклав фортецю, яку назвав своїм іменем – Ярослав, здолав опір ятвягів та есетів, а з Візантією було по-різному: то приязно, то ворогуючи, але зараз відносини добрі. Часто надокучали і печеніги, але і їх прогнав Ярослав далеко від Києва у 1036році.

Учень: вчителю, хто такий « тесть Європи», і чому так мій батько його називає?

Вчитель: своїх дітей князь одружив із дітьми європейських королів, так він забезпечував державі мирні , родинні відносини з європейськими країнами. Ось, наприклад, Анна одружилась із французьким королем та інші її сестри також вийшли заміж за іноземних правителів. Так і появилась у нас шлюбна дипломатія, тобто дипломатичні зв’язки через шлюби дітей.

Все, хлопче, іншим разом ще щось розповім тобі.

Дія друга

Літописець ( сидить за столом і веде монолог):  от і зробив Ярослав те, що дуже хотів давно. Уклав перший звід писаного давньоруського права «Руську правду». Сталось це у 30-х роках 11ст. Князь судить злочинців у розмірі 40 гривень. До смерті засуджують тільки холопа, якщо він убив вільну людину. Особливо високі штрафи за нанесення тілесного каліцтва та образу честі людини. За відтяту руку кривдник платить штраф 40 гривень, як за вбивство, а за відтятий палець- 3 гривні. Якщо навмисно пошкодив бороду або вуса, то за образу честі платить штраф 12 гривень. Різні розміри штрафу є за втечу смерда, крадіжку чужого коня. Велика твоя мудрість, князю Ярославе!

( Кінець театралізованого дійства)

Підбиття підсумків.  Закріплення вивченого матеріалу.

Вчитель підводить підсумок гри. Словесно( формально) оцінює акторську гру і переходить до закріплення.

Розташуйте події у хронологічній послідовності:

1. Розгром печенігів під Києвом;
2. Початок правління Ярослава Мудрого;
3. Укладання « Руської правди»;
4. Початок будівництва Софіївського собору;
5. Заснування Київської митрополії;
6. Початок одноосібного правління Ярослава;
7. Битва на р. Альта;
8. Визволення Червенських земель від поляків.

( події поставити у послідовності зростання років)

Про які поняття ви дізнались? Поясніть їх значення.

Якими рисами характеру володів Ярослав Мудрий  як людина і як правитель? Наведіть аргументи перелічених рис князя.

Користуючись принципом « 7-ох речень», усно опишіть зовнішню та внутрішню політику князя.

Вчитель повертається до поставленого завдання на початку уроку ( виписати слова, словосполучення про діяльність Ярослава). Учні зачитують їх.

Виставлення балів за роботу на уроці.

Методичні рекомендації

Театралізовану гру можна проводити на будь- якому етапі уроку, вона буде результативною і на початку, і в кінці ( на закріплення) уроку. Вона викликає в учнів кращий  інтерес до вивчення теми .

Акторів можна вибирати вчителю, а  також учні можуть бути ініціаторами . Це залежить від того, наскільки вони можуть себе проявити. Якщо вчитель їм довіряє , впевнений, що вони справляться, то, звісно, право вибору залишається за ними.