Технологія колективного творчого виховання

Технологія колективного творчого виховання

Кожна справа — з користю, інакше — навіщо.

Кожна справа — людям, інакше — навіщо.

Кожна справа — творчо, інакше — навіщо.

Освіта, навчання, виховання... Три головні частини педагогічного процесу. Кожна епоха висуває з названої триєдності на перший план одну з основних частин, яка певний  історичний момент є  визначальною.

В сьогоднішніх умовах зростає ціна моральної спрямованості здобутих знань. Ще Я. А. Коменський говорив: "Діти допитливі, з гострим розумом при правильному вихованні стають великими людьми".

Досвід роботи показує, що однією із особливо доцільних технологій є  технологія колективного творче виховання, колективна організація творчої діяльності.

  Сутність технології колективного творчого виховання — формування особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості.

Особливість технології полягає в тому, що між вихователями та вихованцями складаються в процесі діяльності суб'єкт-суб'єктні взаємини, в силу яких і педагог, і учень рівною мірою почуваються відповідальними за якісне виконання поставлених завдань.

Потрібно сказати, що одна   з   головних   ідей   методики   колективного   творчого   виховання - формування  особистості  через єдиний  виховний  колектив,  з однаковими вимогами до старших і молодших.

Технологія колективного творчого виховання забезпечує:

— створення колективу на основі прагнення до високих ідеалів, привабливих для дітей, які формуються життєвою позицією педагога та справами, скерованими на громадську турботу про поліпшення навколишнього життя;

— побудову колективу на принципах змінності всього активу, колективного планування, організації та аналізу спільних справ, взаємин, вчинків;

•                організацію діяльності, суспільно значимої (для людей), особистісно – значимої ("творчо — інакше навіщо"), художньо -інструментованої (ритуалами, законами, традиціями), піднесеною щирістю, гумором і розумінням дорослими потреб дитинства;

— особливу позицію педагога, як старшого товариша, здатного до співпраці з вихованцями, позицію, що забезпечує повне взаєморозуміння, взаємодію колективів педагогічного (старших друзів) та дитячого (друзів молодших).
Тому головними шляхами розвитку та основними умовами виховної ефективності колективних творчих справ є:

— єдність життєво-практичного та виховного спрямування для поліпшення  життя всередині колективу та навколишнього життя;

— творчий характер кожної справи: здійснення неперервного і пошуку­ найкращих рішень життєво важливих завдань на всіх стадіях організації;

— єдність окремих стадій організації кожної справи.

У технології колективного творчого  виховання головне — «жити заради усмішки іншого",   що   і   породжує   радість   творчого   самовираження у поєднанні з потребою бути корисним людям.

Основний   педагогічний   результат  технології   —  розвиток   громадянської самосвідомості та здібностей до соціальної творчості.

Досвід показує, що здійснення    життєво-практичної   сторони    кожної   колективної   творчої справи сприяє реалізації таких виховних завдань:

•                у процесі колективної творчої діяльності здійснюються в тісній єдності завдання різноманітних частин виховання: громадянського, морального, трудового, розумового, фізичного, естетичного;

— у процесі колективної творчої діяльності розвиваються в єдності всі три сторони особистості: пізнавально-світоглядна (знання, погляди, переконання, ідеали), емоційно-вольова (почуття, прагнення, інтереси, потреби),  діяльнісна (уміння, навички, звички, здібності, риси характеру);

•                у процесі колективної творчої діяльності реалізуються різні функції виховної діяльності: вихователь передає готовий суспільно цінний досвід вихованцям, ті оволодівають цим досвідом і створюють новий досвід разом з вихователями та під їх керівництвом; відбувається поєднання цього досвіду з попереднім, обмін поєднаним досвідом, його закріплення та нагромадження у вигляді позитивних традицій, подальший їхній розвиток;

До  основи  організації  колективного творчого   виховання   відношу такі структурні компоненти технології: колективна організаторська діяльність, колективна творчість, колективна постановка мети, ситуації-взірці, емоційне насичення колективного життя, суспільне  спрямування  діяльності   колективу.  

        Базовим   компонентом технології є колективна організація діяльності, тобто такий спосіб її організації, за якого всі члени колективу залучаються до процесу планування, підготовки, виконання та аналізу спільних справ. Така методика роботи формує в учнів навички побудови ефективних міжособистісних відносин у колективі, вміння вирішувати завдання, враховуючи інтереси і кожного члена колективу, і справи в цілому.

Показником рівня розвитку колективного мислення є колективна творчість, що дає можливість спілкуватися у колективі не за шаблоном, не за заданим сценарієм, а з вигадкою, фантазією, імпровізацією, грою, відкриває нове саме для цих дітей, для цього колективу.

Будь-яка діяльність повинна починатися з попереднього цілепокладання. У цій технології — це колективна постановка мети. Діти та дорослі спільно виробляють мету колективного життя. Колективне цілепокладання має дна напрямки: вироблення загальної довгострокової мети та визначення конкрет­них дій на певний період часу.

 Обов'язковим компонентом технології є ситуації-взірці. Це обмежений у часі від декількох годин до місяця відрізок колективного життя, в якому діти та дорослі  живуть підвищено інтенсивним,    напруженим    колективним   життям   згідно   з    принципами  демократизації, гуманізму, творчості.

  Особливе значення надається емоційній насиченості колективного життя, тобто  набору  засобів,  спеціально  спрямованих   на  збільшення  емоційної напруги, збудження почуттів єднання, довіри, душевного підйому. Ці засоби поділяються на дві групи -— символи   та обряди. Символами є   значки  й емблеми, форма і девізи, символічні жести. Обряди, як прийнята форма поведінки  у  конкретних  ситуаціях,  тісно  пов'язані   з  емоційним   життям колективу та сприяють духовному єднанню учасників діяльності.

Наступним характерним   компонентом   технології  виділяю   суспільне   спрямування діяльності колективу. Важливо, щоб діти у процесі діяльності, здійснюваної на   користь   людям,   розуміють   стан   цих   людей   і   хочуть   допомогти   їм.

Позитивним є й те , що у роботі поряд з формуванням в учнів таких якостей, як творчість,   відповідальність,   діловитість,   комунікативність,   розвивається   гуманістичний, моральний сенс діяльності.

Своє спілкування з вихованцями вихователь повинен будувати на основі дружньої прихильності та захопленості спільною творчою діяльністю, бути прикладом для дітей у дотриманні законів — заповідей колективу, серйозно ставитися до обрядів і символів, до самої форми життєдіяльності колективу.

Якомога більше педагогічного такту до особи учня педагог повинен виявити на етапі колективного підбиття підсумків. Він повинен проявити чуйність, дипломатичність у разі програшу, не дати образити учасників КГС. Зуміти об'єктивно оцінити ситуацію, логічно викласти низку помилок і дати адекватну оцінку роботи — ось основне завдання керівника на цьому етапі. Педагогу необхідно виявити свої організаторські здібності та конструктивні вміння, далекоглядність для реалізації у найближчій післядії висунутих у ході аналізу КТС завдань.

           Пропоную докладніше   розглянути   стадії   (етапи)   організації   колективної творчої     діяльності.

Етап   І.   Попередня робота  колективу  або  колективне  ціле-покладання: визначення теми, мети, завдань майбутньої діяльності, висування перспектив разом з учнями, вироблення у них переконання в суспільній значущості   та необхідності  майбутньої діяльності,  захоплення  всіх  загальною справою.

Етап II. Колективне планування справи: обговорення різноманітних пропозицій, варіантів, плану, конкурс на кращу розробку плану, визначення оптимального для даних умов варіанту, підбір матеріалу, складання запитань-завдань, вибір ради справи.

Етап III. Колективна підготовка справи: розподіл доручень між учасниками, визначення завдань мікроколективам, вибори відповідальних, проведеним анкети, організація контролю за виконанням завдань.

Етап /У. Проведення справи: зміст і методика проведення справи залежать від її форми, мети і завдань: збір, ділова гра, конференція, диспут, ярмарок , свято, вечір тощо.

Етап У. Колективний аналіз.

Етап VI. Найближча післядія: виконання рішень, прийнятих після аналізу справи.

Найбільш поширеними методами КТС в нашій школі є: атака, вечір веселих завдань, вечір-подорож, вечір розгаданих і нерозкритих таємниць, естафета улюблених, захист фантастичних проектів, збори-диспут, місто веселих майстрів, пісенне коло,  прес-конференція, рейд, сюрприз, турнір-вікторина, турнір знавців, свято, шкільна газета.

       Досвід роботи переконує, що шкільний колектив — це складна система різноманітних за типами колективів і об'єднань. У шкільному колективі учень вступає в спілкування і взаємодію з багатьма дорослими, вчителями, школярами різного віку, що відкриває великі можливості для спільної творчої діяльності. Саме в школі можна досягти єдності дорослих і дітей різного віку. Спільно вирішувати завдання різних видів вони починають з 1 вересня, коли для розробки річного плану роботи збираються на "велику раду^» керівники школи (директор, його заступники) і керівники учнівського колективу. І потім цілий рік дорослі й діти діють за виробленим спільними зусиллями планом. Тут скасовано цілу низку дитячих "посад без роботи ''. Замість старости працюють чергові командири, що обираються па певний період. Їх наділено більшими повноваженнями, отже, вони несуть більшу
відповідальність. Це дозволяє дітям бути як у ролі тих, які віддають накази (і
відповідають за них), так і в ролі виконувача наказів. Щороку проводиться
декілька комплексних колективних творчих справ. Гуманний, довірливий
стиль стосунків, доброзичливість і емоційна щирість, без підкресленої
учительської ви­щості, однакова зацікавленість і захопленість учасників усе це максимально зближує дітей і дорослих, дає їм задоволення.
       Цікавою формою в технології колективних творчих справ є великий збір, що проводиться один раз в навчальному році.

Ця технологія  є особистісно - орієнтована і я вважаю, що у виховній роботі вона дає позитивний результат, тому, що  при її використанні кожній  дитині  знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця. Ця технологія об'єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини.

А головне, що учні відчувають, бачать спорідненість діяльності вихователів і учнів, розуміють, що колективна організація творчої діяльності є обов’язковою  особистою життєвою позицією.

Додаток

Великий збір.

День перший. Біля входу в школу дітей зустрічає старший — представник загону, що агітує щойно прибулих вступати в його загін. Після комплектації загонів проводиться операція "Затишок". Наступним у плані стоять "вогники знайомства" у загонах. У "колі веселка" діти знайомляться одне з одним, вирішують, яким бути їхньому загону (назва, девіз, пісня), виготовляють "візитки" з тими іменами, які вони для себе обрали, обирають чергового старшого, розробляють проект заповідей збору, грають і співають. Ввечері збираються на "Загальний вогник". Загони захищають своє ім'я, обраний девіз і пісню; в театралізованій формі роблять свої заявки на творчість до загальної "Скарбниці талантів збору"; обирають раду командирів. По закінченні заходу збирається Велика рада. Підбиваються підсумки: "більше творчості"; "педагогам не нав'язувати свою точку зору»; «позбуватися шаблонів"; "позбуватися командирства й окриків"; "вожатим не залишатися осторонь"; "думати і робити разом"; "раді справи закінчити доопрацьовування заповідей збору до ранку".

День другий. Урочисте відкриття збору, затвердження заповідей:

 1. Закон території - нога розумної людини не ступає туди, куди не радить вожатий. 2. Закон доброти — давайте поважати одне одного і створювати атмосферу загальних радощів. 3. Закон тиші — тихо, слід спати, хто не хоче, не заважати. 4. Закон точного часу — хто запізнився, просимо не ображатися. 5. Закон піднятої руки — хочу висловитися. Після сніданку - туристичний похід у пошуках скарбів. Перед обідом — година експромту ''За стрімкими улюблених телепередач". Відпочиваємо. Готуємося до колективної творчої справи "Бабусина скриня" за планом: 1) фотомонтаж "Історія сім'ї"; 2) листи воєнних років; 3) нове життя народного костюма; 4) улюблена пісня бабусі; 5) бабусине рукоділля. Завершується захід віночком народних пісень. Ввечері у кінозалі перегляд мультфільмів із серії "Як козаки...". У Великім раді робиться аналіз цього дня і обговорюється план на наступний.

День третій. Підйом на півгодини раніше за тривогою. Замість ранкової фіззарядки шукають викрадених друзів за маршрутними листами. Після сніданку — трудовий десант на різних об'єктах. Перед обідом — година експромтів "Жарт і праця поруч ідуть". Показ з гумором, як загони працювали. Після обіду підготовка творчої справи "Вулкан чемності"; чемні вітання; "Аукціон на чемні слова"; пісенний конкурс "Не варто подяки"; ситуаційний конкурс "Дай чемну відсіч"; конкурс капітанів (чемно дати зрозуміти супернику, що перемога буде на вашому боці). Проведена після вечері КТС показала найвищу точку творчості. На засіданні Великої ради не може бути претензій та критичних зауважень, діти  дослухаються до дорослих,  дорослі стають уважнішими до дітей.

День четвертий. Взаєморозуміння між дорослими і дітьми досягає апогею. Відбувається підготовка до прощального карнавалу,  вітання "Наше вам..."; сюрпризи-подарунки з танцем на знак подяки; розминка; домашнє завдання з теми карнавалу; конкурс уболівальників "Здоровенькі були і до побачення"; "Сюрприз" (придумати 10 слів на одну літеру і скласти оповідання, всі речення в якому починалися б з цих слів); вимпели з побажаннями загонів і прощальним словом; "Лебедина пісня" вожатих. От і закривається Великий збір. Пролупали пісні. Але ніхто не квапиться додому. Жаль розлучатися з новими друзями. Діти відчули смак нового життя, нових стосунків, прагнули розуміти одне одного і дорослих, педагоги прислухаються до дітей, думають разом із ними, їхніми категоріями