Технологія утримання і розведення бджіл

ВСП «Бобровицький фаховий коледж імені О. Майнової НУБіП України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологія утримання

 і розведення бджіл

 

майстер-клас

(«просунута лекція»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2026

 

Автори: Матвєєв Леонтій Леонтійович, викладач технологічних дисциплін, викладач-методист

 

 

 

Рецензент: Соловей Олена Юріївна, викладач вищої категорії, 

 

 

 

 

 

 

В даній роботі розкривається методика проведення «просунутої лекції» на тему: «Технологія утримання і розведення бджіл» з дисципліни «Інші галузі тваринництва».

Методична розробка містить матеріали, необхідні для проведення теоретичного заняття у формі «просунутої лекції» і може бути використана викладачами  технологічних дисциплін при проведені  лекційних занять на технологічному відділенні  зі спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».

 

Матвєєв Леонтій Леонтійович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………
1. План заняття……………………………………………………………..
2. Сценарій заняття………………………………………………………...
Висновки………………………………………………………………………
Використана література……………………………………………………….
Додатки…………………………………………………………………………

ВСТУП

 

Стратегія «просунутої лекції» припускає викладання матеріалу із зупинками. Зміст розбивається на значні уривки, після викладання кожного з них викладач організовує його обговорення за спеціально розробленим планом, яким передбачено: стадію виклику; стадію розуміння; стадію роздумування і рефлексії.

У ході лекції студенти під керівництвом викладача складають конспект, використовують опорні слова і положення, вчаться  відрізняти головне від другорядного, формулювати основну ідею уривка, аналізувати і критично осмислювати новий матеріал, так само здобувають необхідні навички  розумової діяльності.

«Просунута лекція»! дозволяє утримувати увагу студентів  упродовж заняття і формує у них уміння слухати.

Стратегія «просунутої лекції» найефективніша під час вивчення такого матеріалу, що має інтегрований характер: дозволяє проілюструвати взаємозв’язок науки і виробництва (технології), тобто  сприяє цілісному уявленню про навколишній світ.

 

ВСП «Бобровицький фаховий коледж  імені О.Майнової НУБіПУ»

 

ПЛАН  ЗАНЯТТЯ  № __

Предмет (назва)

Інші галузі тваринництва

Група

Дата

Тема заняття

“Технологія утримання і розведення бджолиних сімей”.

Вид заняття (тип уроку):

«просунута лекція»

Методи викладання Тривалість    _2    год

розповідь, бесіда, демонстрація

М Е Т А

Навчальна

Домогтися в ході заняття засвоєння студентами особливостей технології

утримання і розведення бджолиних сімей.

Виховна

Сприяти в ході заняття вихованню в студентів почуття відповідальності за

створення умов для розвитку бджолосімей, своєчасне проведення весняних робіт на пасіці,

ефективне перевезення пасіки і  підготовку її до  зимівлі

Міжпред- метні зв’язки

Які забезпечують

Біологія

Що забезпечуються

Організація виробничих процесів в тваринництві.

А. Наочні посібники

Забезпечення заняття Вулики в натурі та макети вуликів, стільники, кліточка маткова, ковпачок матковий, щітка для змітання бджіл, димар пасічний, стамеска, апіскоп, сітка для обличчя, білий халат, зразки меду.

Б. Роздатковий матеріал:

Бланки форм актів ревізії пасіки, відомості індивідуального огляду бджолосімей, листи з «неправильними ствердженнями», цифрові матеріали в таблицях

В. Технічні засоби навчання:

відеоматеріали

Г. Навчальні місця (для лабор. та прак. занять)

Д. Література: а) основна

Разанов С.В. Технологія виробництва продукції бджільництва – К.: 2010, с. 88-132

б) додаткова

Зміст і хід заняття

№ елем. та його тривал.	Елементи заняття, навчальні питання, форми і методи навчання	Доповнення, зміни та зауваження
1	2	3
І.	Вступна частина (бесіда)
	1.1. Організація заняття та з’ясування причин відсутності і
	непідготовленості окремих студентів до заняття (бесіда).
	1.2. Формування мети і завдань лекції (розповідь):
	а) навчальна, б) виховна
	1.3. Коротка характеристика основної проблеми і мотивація
	навчальної діяльності (бесіда).
	1.4.Повідомлення теми і плану заняття (розповідь).
	План:
	14.1. Поняття про силу бджолиної сім’ї.

1	2	3
	1.4.2. Переваги сильних бджолиних сімей.
	1.4.3. Умови необхідні для утримання сильних бджолиних сімей.
	1.4.4. Весняні роботи на пасіці та проведення головної весняної
	ревізії пасіки.
	1.4.5. Перевезення бджолосімей на головний медозбір та їх
	розміщення біля медоносів.
	1.4.6. Формування нових бджолиних сімей.
	1.4.7. Підготовка пасіки до зимівлі та проведення осінньої ревізії
	пасіки.
	1.5. Список літератури: Разанов С.В. Технологія виробництва продукції бджільництва – К.: 2010, с. 88-132
ІІ.	Виклад лекційного матеріалу (розповідь, бесіда, демонстрація)
	а) стадія визову
	2.1. Активізація опорних знань студентів шляхом відповідей на
	“неправильні” ствердження (поточний контроль знань).
	2.2. Колективне обговорення “неправильних” стверджень
	(бесіда).
	б) стадія розуміння
	2.3. Подача матеріалу згідно плану заняття за змістовними
	уривками і записом ключових положень (слів) (бесіда).
	2.4. Обговорення змістових уривків та ключових положень
	(бесіда).
	в) стадія роздумування і рефлексії
	2.5. Аналіз і оцінка листа з “неправильними ствердження”,
	зв’язок теми заняття з практикою і майбутньою професією
	(бесіда).
ІІІ.	Висновки (бесіда).
	3.1. Формування висновків щодо взаємозв’язку і взаємовпливу
	природи і суспільства, науки і виробництва (бесіда).
	3.2. Постановка завдань для самостійної роботи і методика їх виконання (розповідь, пояснення):
	3.2.1. Написання письмової роботи з обов’язковим використанням ключових положень записаних на лекції.
	3.2.2. Вивчення правил техніки безпеки праці та протипожежних заходів на пасіці (складання опорного конспекту)
	3.2.3. Список літератури:
	Разанов С.В. Технологія виробництва продукції бджільництва – К.: 2010, с. 88-132
	3.3. Підведення підсумків заняття та  оцінювання знань студентів.
	Відповідь на запитання студентів (бесіда)
	3.4. Домашнє завдання: підготуватися до практичного заняття
	на тему: «Огляд і оцінка стану бджолосімей».
	З’ясувати правила техніки безпеки і протипожежні заходи на пасіці
	Черкасова А.І. Бджільництво. – К.:, 1989; с. 281-283

 

Викладач______________________     __Матвєєв Л.Л.___

                                  підпис       прізвище

СЦЕНАРІЙ

заняття майстер-клас («просунута лекція»)

з дисципліни «Інші галузі тваринництва»

 

 

Тема: Технологія утримання і розведення бджолиних сімей.

 

Мета: засвоєння особливостей технології утримання  і розведення бджолиних сімей.

 

Обладнання: вулики і макети вуликів, стільники різної якості, кліточка маткова, ковпачок матковий, щітка для змітання бджіл, димар пасічний, стамеска пасічна, епіскоп, халат білий, сітка лицева, зразки меду, ніж пасічний, бланки форм актів весняної і осінньої  ревізії пасіки, відомість індивідуального огляду бджолосімей, відео матеріали.

 

Хід заняття

 

І. Вступна частина (бесіда).

1.1. Організація заняття; з’ясування причин відсутності  і непідготовленості окремих студентів до заняття (бесіда).

Перевірка присутності на занятті, готовності студентів і аудиторії до заняття.

1.2. Формування мети і завдань лекції (бесіда).

Метою «просунутої лекції» на тему «Технологія утримання і розведення бджіл» є з’ясування поняття та переваг сильних бджолиних сімей, умов, необхідних для утримання сильних бджолиних сімей; вивчення порядку проведення комплексу весняних робіт на пасіці, особливостей перевезення, розміщення і формування нових бджолиних сімей та підготовки  пасік до зимівлі. В ході заняття викладач сприяє вихованню в студентів почуття відповідальності за створення  належних умов для розвитку  бджолосімей, своєчасне проведення комплексу весняних робіт на пасіці, ефективне перевезення пасіки та формування нових бджолосімей і підготовку їх до зимівлі.

1.3. Коротка характеристика основної проблеми і мотивація навчальної діяльності (бесіда).

Основою продуктивності бджільництва і ефективного запилення  бджолами  ентомофільних сільськогосподарських культур є утримання бджолиних сімей сильними.

Сильна бджолина сім’я потрібна протягом всього року, як влітку, в час медозбору,  так і взимку. Особливої ваги набуває сильна сім’я в час  продуктивних взятків, зокрема головного взятку.

Тому головним завданням технологів з виробництва продукції бджільництва є утримання  бджолиних сімей сильними протягом всього року.  Одним із способів утримання бджолиних сімей сильними  є створення їх відразу такими. Основним фактором виживання бджолиної сім’ї  і посилення  її продуктивності  є  міцна кормова база, яка забезпечує бджолині сім’ї нектаром і пилком від ранньої весни до пізньої осені та запасами кормів на зимово-весняний період.

1.4. Повідомлення теми і плану заняття (розповідь).

ПЛАН

1.4.1. Поняття про силу бджолиної сім’ї.

1.4.2. Переваги сильних бджолиних сімей.

1.4.3. Умови, необхідні для утримання сильних бджолиних сімей.

1.4.4. Весняні роботи на пасіці та проведення головної  весняної ревізії пасіки.

1.4.5. Перевезення бджолосімей на головний медозбір та їх розміщення біля медоносів.

1.4.6. Формування нових бджолиних сімей.

1.4.7. Підготовка пасіки  до зимівлі та проведення  осінньої ревізії пасіки.

1.5. Список літератури:

Разанов С.В. Технологія виробництва продукції бджільництва – К.: 2010, с. 88-132

 

ІІ. Виклад лекційного матеріалу (розповідь, бесіда, демонстрація).

2.1. Активізація опорних знань студентів шляхом  відповідей на «неправильні» ствердження (поточний контроль знань).

2.2. Колективне обговорення «неправильних» стверджень.

 

Дисципліна «Інші галузі тваринництва»

Тема: «Технологія утримання і розведення бджолиних сімей».

Прізвище студента ______________________________________________

Курс, група ___________________________________________________

 

ЛИСТ

контролю знань (стверджень)

1. Чи вірним є ствердження про те, що силу бджолиної сім’ї  визначають за кількістю кормів у вулику ?

Відповідь: так –  

 ні –

2. Чи вірним є ствердження про те, що основною перевагою сильних бджолиних сімей є їх спроможність краще захищати своє гніздо від нападу бджіл-злодійок ?

Відповідь: так –  

 ні –

 

3. Чи вірним є ствердження про те, що основною умовою утримання  бджолиних сімей сильними є перебування їх у багатокорпусних вуликах ?

Відповідь: так –  

ні –

 

4. Чи вірним є ствердження по те, що головною метою  проведення весняної ревізії пасіки є з’ясування кількості бджіл у вулику ?

Відповідь: так –  

 ні –

 

5. Чи вірним є  ствердження про те, що успіх перевезення пасіки залежить  від виду транспортного засобу ?

Відповідь: так –  

 ні –

 

6. Чи вірним є ствердження про те, що основним способом формування нових бджолиних сімей є використання їх природнього роїння ?

Відповідь: так –  

 ні –

 

7. Чи вірним є ствердження про те, що успішна зимівля бджолосімей  залежить від того, де зимують бджоли – в приміщенні чи надворі ?

Відповідь: так –  

 ні –

 

2.3. Подача матеріалу згідно плану заняття за змістовими уривками і записом ключових положень (бесіда).

2.4. Обговорення змістових уривків та ключових положень (бесіда).

У ході лекції студенти під керівництвом викладача складають конспект, використовуючи опорні слова і положення, вчаться відрізняти головне від другорядного.

Викладач звертає увагу студентів на те, що сила бджолиної сім’ї вимірюється  вуличками.

Вуличкою називається простір між двома  суміжними стільниками, зайнятий бджолами. Вуличок на одну менше, ніж стільників, що їх обсиджують бджоли. Силу бджолиної сім’ї іноді визначають і в стільниках. Бджіл на крайніх зовні стільниках не враховують, бо вони доповнюють внутрішні вулички.

Відділяючи головне від другорядного, студенти мають запам’ятати, що на стільнику звичайного розміру 435 х 300 мм у вуличці 300 г бджіл,  а в 1 кг живих бджіл  налічується близько 10 тисяч живих особин. Кількість їх на стільниках інших розмірів умовно перераховують  на вуличку звичайного стільника. Бджолина сім’я з однією маткою складається  влітку з 60 тисяч бджіл (взимку з 30 тисяч бджіл), 3-5 тисяч трутнів та бджолиного і трутневого розплоду. В процесі колективного обговорення ключових слів і положень викладач підводить студентів до формування основної ідеї уривка, суть якої полягає в тому, що основою продуктивності бджільництва та ефективного запилення бджолами  комахозапильних сільськогосподарських культур є утримання бджолосімей сильними.

В процесі переходу до іншого уривку викладач спрямовує розумову діяльність студентів на аналіз і критичне осмислення нового матеріалу. В процесі такої діяльності студенти мають  зрозуміти. що протягом року сила сім’ї і кількість бджіл у ній змінюється. За період від головного медозбору до останнього осіннього обльоту бджіл сила сімей зменшується наполовину. Викладач звертає увагу студентів на те, що  збільшення кількості бджіл у сім’ї навесні має виняткове значення при підготовці її до запилення культур, використання продуктивних медозборів, відбудови стільників, створення великих кормових запасів на період несприятливої погоди влітку і на зиму, а також восени для нарощування молодих бджіл, яким доведеться зимувати й вирощувати кілька поколінь бджіл навесні наступного року.

Виділяючи головне з другого змістовного уривку, студенти мають чітко записати в конспект основні переваги сильних бджолиних сімей у виробництві продукції бджільництва та запиленні сільськогосподарських культур, зокрема: сильна бджолина сім’я збирає максимальну кількість нектару і квіткового пилку(втроє більш, ніж слабка). З неї можна сформувати таку ж сильну сім’ю, відводок або нуклеус; вона більш стійка до захворювань; легко відновлює кількість бджіл, втрачених внаслідок отруєння пестицидами під час злив та з інших причин. Така бджолина сім’я менше витрачає корму в зимово-весняний період на обігрівання гнізда.

Для підтвердження цього змістового уривку  викладач пропонує студентам  проаналізувати таблицю 7.1. «Витрачання зимових запасів кормів на 1 кг живої маси бджіл при різних способах зимівлі».

 

Внаслідок цього на лекції студенти знайомляться не тільки з основами даної науки, але й одержують навички самостійної, заглибленої та творчої роботи над засвоєнням даної дисципліни.

З цією метою викладач пропонує проаналізувати таблицю 2.1. «Продуктивність сімей бджіл залежно від їхньої сили». Внаслідок осмислення цього змістового уривка викладач сприяє формуванню у студентів основної ідеї цього змістового уривка, суть якої зводиться до того, що продуктивність сильної сім’ї у 3 рази більша, ніж продуктивність слабкої, і в 2 рази, ніж середньої.

Викладач звертає увагу на досвід пасічника ТОВ «Земля і Воля» Бобровицького району – В.І. Ярешка, який переконливо свідчить, що лише сильні сім’ї забезпечують рекордні збори меду. В.І. Яремко стверджує, що сильна бджолина сім’я потрібна протягом всього року, як влітку, в час медозбору, так і взимку.  Особливої ваги набуває сильна сім’я в час продуктивних взятків, зокрема головного взятку.

В процесі колективного обговорення цього змістового уривка студенти приходять до думки про те, що основним завданням бджолярів є утримання бджолосімей сильними  весь час, а на період головного взятку доцільним є з’єднання відводків, пакетів або об’єднання бджіл двох сімей в одну.

При кочівлях силу слабких сімей краще об’єднати, ніж використовувати кожну сім’ю окремо.

Логічним є подальший перехід до розгляду умов, необхідних для утримання сильних бджолиних сімей. Викладач пропонує студентам записати в конспекті основні умови для створення й утримання бджолосімей сильними, зокрема використання племінних бджолиних маток селекційних ліній, пристосованих до даного типу взятку.

Матки мають бути виведені в період медозбору, в теплу погоду, яка сприяє осіменінню їх багатьма трутнями. В процесі обговорення цього змістового уривка студенти приходять до  розуміння того, що необхідно своєчасно виконувати всі належні роботи з догляду за сім’ями бджіл, створювати умови для нарощування їхньої сили восени і навесні, забезпечувати запасами кормів, стільників.

При подачі матеріалу викладач привертає увагу студентів на те,  що важливою умовою створення і утримання бджолосімей сильними є наявність нектаросних рослин в радіусі продуктивного льоту бджіл на протязі всього пасічницького сезону. Якщо природні умови не сприяють нарощуванню сили сімей, то бджолині сім’ї підгодовують рідким цукровим сиропом, маючи на увазі, що восени матки відкладають яйця лише тоді, коли  бджоли приносять нектар або бджіл підгодовують. Студенти мають зрозуміти й те, що одним із способів утримання бджолосімей сильними є створення їх відразу такими.

Тому замість індивідуальних відводків формують збірні – сильні бджолин6і сім’ї.

Викладач зосереджує увагу студентів і на способах штучного створення сильних бджолиних сімей на певний строк: нарощування відповідної сили за допомогою другої матки-помічниці в період нарощування сили сімей до використання продуктивних взятків та для нарощування кількості молодих бджіл перед зимівлею. В процесі обговорення змістового уривка студенти мають зрозуміти, що  сильні сім’ї створюють і утримують у великих вуликах (багато-, дво-, і трикорпусних на звичайну рамку) та в лежаках на 20 рамок з магазинами при належному утепленні гнізд. Утриманню бджолиних сімей сильними сприяє і повна забезпеченість їх якісними стільниками. Викладач пропонує студентам проаналізувати таблицю 3.1. «Залежність живої??? виведених бджіл від якості стільників». В процесі аналізу і критичного осмислення цього змістового уривка  студенти приходять до розуміння того, що на пасіці необхідно мати багато якісних стільників про запас, періодично сортувати їх, вибраковуючи менш придатні для виведення розкладу. В процесі обговорення цього змістового уривка викладач підводить студентів до висновку про те, що кожна бджолина  сім’я має щороку відбудувати максимальну кількість стільників. Оскільки сила бджолиної сім’ї змінюється протягом пасічного періоду, необхідно відповідно змінювати обсяг гнізда: своєчасно підставляти стільники (розширювати гнізда), вощину, видаляти зайві стільники (скорочувати гніздо), контролювати і поповнювати кормові запаси, допомагати бджолам замінити стару або непридатну матку молодою,  відбирати товарну частину меду із запасів кормів у вулику (відкачування меду).

Відрізняючи головне від другорядного, студенти мають сформулювати основну ідею уривку – створення і утримання сильних сімей при належному догляді, забезпеченні кормами та джерелами взятку значною мірою залежить від віку та якості бджолиних маток.

Тому обов’язково через два роки, а в окремих випадках і через рік їх необхідно  замінювати молодими, виведеними в цьому ж сезоні.

Під керівництвом викладача студенти складають конспект щодо комплексу весняних робіт на пасіці. Весняні роботи починають з дня першого весняного обльоту бджіл. Бджоли сімей, які зимують надворі, вилітають у перший весняний теплий день при температурі в затінку 7-8ºС і відносній вологості повітря 75-85%.

Передові бджолярі виставляють бджіл  із зимівників після 8 березня, напередодні можливого обльоту бджіл. Орієнтовною ознакою для виставлення вуликів є перехід середньодобової температури через 0ºС (на Чернігівщині з 20 по 26 березня).

З метою механізації  виробничих процесів  вулики на пасічному точку розміщують рядами 6-7 м завширшки і групами по 3-4 штуки. Працівники, які виконуватимуть цю роботу, мають дотримуватися правил техніки безпеки.

Відрізняючи головне від другорядного, студенти мають з’ясувати те, що зранку в день першого весняного обльоту бджіл встановлюють  напувалки із звичайною і підсоленою водою, розставляють орієнтири для бджіл, позначають крейдою вулики із слабкими сім’ями, які  доведеться пересаджувати по дві  в один вулик з глухою перегородкою для  взаємного обігрівання (з’єднання).

Щоб запобігти нальоту бджіл з вулика на вулик,  відкривають льотки через 1-2 вулики в другому або третьому рядах, а коли бджоли облітаються, відкривають льотки в інших. Якщо обліт слабкий або бджоли взагалі не вилітають з вулика, роблять відповідні позначки і при першій можливості  такі сім’ї оглядають. Дружній обліт бджіл свідчить про благополучність сім’ї  і наявність матки. Якщо бджоли вилітають недружно і немовби чогось шукають на прилітній дошці, це означає, що у вулику немає матки і в пасічному журналі та на вулику зазначають, що найближчим часом цю сім’ю треба оглянути. Гнізда скорочують, дно очищають від зимового підмору і утеплюють.

Внаслідок колективного обговорення цього змістового уривка студенти усвідомлюють те, що в найближчі дні після першого обльоту  бджіл необхідно провести такі  роботи: розміщення двох ослаблених сімей в одному вулику;   підсилення сімей, відводків, нуклеусів; об’єднання двох сімей в одну; підсадження маток у безматкові сім’ї; виправлення сімей з матками і бджолами-трутівками; вживання заходів щодо нападу чужих бджіл на вулик.

В процесі формулювання основної ідеї цього змістового уривка – проведення головної весняної ревізії пасіки, викладач звертає увагу студентів на те, що її проводять при температурі не нижчій за 15-18ºС. В процесі ревізії комісія перевіряє стан кожної  бджолиної сім’ї, заповнює відомість індивідуального огляду і складає про це акт за встановленим зразком.

Самостійно аналізуючи ці документи, студенти зазначають в своєму конспекті їх основний зміст – кількість  сімей, в тому числі сильних, середніх, слабких; запаси меду загальні і в середньому на сім’ю бджіл; наявність перги і розплоду; стан гнізд.

Комісія в акті оцінює стан пасіки після зимівлі і робить пропозиції щодо поліпшення справ у бджільництві господарства.

В процесі колективного обговорення цього змістового уривка викладач звертає увагу студентів на необхідності створення умов для прискореного розвитку сімей: залишення у гнізді відповідно силі сімей кількість стільників (решту виймають, утеплення гнізд з боків і поверх рамок подушками, утеплення дна вуликів, ставлячи їх на піддони, застелені хвоєю, кострицею або листям).

Виділяючи головне, студенти записують в своєму конспекті необхідність створення сприятливого мікроклімату для пасіки – розміщення пасіки на південних схилах у захищених від вітрів місцях льотками на південь. Сприятливий мікроклімат на 10-15% прискорює розвиток сімей.

Студенти мають зрозуміти те, що при відсутності умов для розвитку бджолосімей, вулики вивозять у ліси, парки, лісосмуги, на луки, де є весняний пилковий і нектарний взятки. Якщо таких можливостей немає, бджоло сім’ї підгодовують медоперговою сумішшю, цукрово-білковою пастою, замінниками пилку (знежиреним соєвим борошном дрібного помелу, сухими пивними дріжджами, збираним сухим молоком, а також цукровим сиропом). Гнізда обмежують за Бліновим (розміщення кормових стільників за вставною дошкою, яка щільно прилягає до бічних стінок вулика і стелі гнізда, а внизу є прохід для бджіл 15 мм заввишки). У сильних і середніх бджоло сім’ях гніздо тримають  обмеженим 20-25 днів, внаслідок чого кількість бджіл збільшується  відповідно на 20-40%. Після цього  його розширюють, підставляючи    по одному стільнику.

За наслідками колективного обговорення цього змістового уривка студентами формується  його основна ідея – своєчасне скорочення і розширення гнізд бджолосімей прискорює  їх розвиток.

Розширення гнізд проводять також з використанням листків вощини.

В ході лекції викладач звертає увагу студентів  на те, що сильні бджолині сім’ї інтенсивно виділяють віск і будують  стільники при наявності в гніздах плідних маток, а в природі – пилкового і нектарного взятків.

Бджоли-годувальниці виділяють більше воску при масовому вигодовуванні розплоду. Сильні бджолині сім’ї виділяють особливо багато воску в період головного медозбору, відбудовуючи по 5-7 стільників і витрачаючи на 1 кг воску 3,5-3,7 кг меду. Аналізуючи таблицю 3.1. «Залежність живої маси виведених бджіл від якості стільників» студенти розуміють необхідність відбудови нових стільників.

Внаслідок переходу до наступного змістового уривка викладач пропонує студентам зробити запис про те, що перевезення вуликів з бджолами різними видами транспорту до масивів нектароносіїв з метою одержання меду та запилення комахозапильних рослин називається кочівлею пасік. Кочівля пасік – давній прийом збільшення медозбору.

  Медозбір з середньою продуктивністю за день  до 2 кг нектару є підтримуючим, 2-7 кг – продуктивним, а понад 4 кг – головним.

Оскільки медоноси цвітуть один за одним потягом весняно-літнього  і осіннього періодів, бджіл перевозять кілька разів протягом пасічного сезону. Для цього складають графіки і маршрути перевезення вуликів з бджолами на весь пасічний сезон.

При перевезенні вулики тримають закритими, що непокоїть бджіл. Вони наповнюють медові зобики медом, і основна маса їх виходить за межі стільників з розплодом.

В процесі колективного обговорення цього змістового уривка студенти приходять до розуміння того, що у вуликах на час перевезення треба ставити додаткові корпуси або магазинні надставки, а в лежаках – видаляти вставну дошку, утеплювальну подушку, стельові дошки міняти на вентиляційну раму, збільшувати масу автомобіля та платформи за рахунок додаткових вантажів (насипання у кузов  шару піску, а для амортизації підкладання під вулик сіна або трави). Корпуси багатокорпусного вулика з’єднують з дном та дахом за допомогою фальців і скріпів.

Демонструючи кочову раму, викладач звертає увагу студентів на наявність постійного   гофманівського роздільника, а також на необхідність відбирання стільників з медом масою 3-4 кг з вулика і зберігання їх у стільникосховищі.

В процесі колективного обговорення цього змістового уривка студенти розуміють необхідність влаштування  вентиляції гнізда на час транспортуванн6я бджіл, особливо, коли вулик переповнений бджолами і в ньому більше 8 стільників з розплодом. Викладач пропонує студентам створювати у вулику «повітряну криницю». Для цього замість 2 стільників ставляють 2  породні рамки між крайньою рамкою з розплодом і сусіднім медоперговим стільником.

З використанням різних вантажних механізмів вулики на транспортному засобі ставлять так, щоб стільники розміщувалися паралельно осі автомобіля. Колективне обговорення особливостей розміщення пасіки біля медоносних рослин приводить  студентів до необхідності врахування напряму панівних вітрів у даній місцевості. Пасіку необхідно розмістити по змозі так, щоб бджоли з наповненими медовими зобиками летіли за вітром. Слід також враховувати наявність перешкод на шляху льоту бджіл: лісосмуги, ліс, яр. Не слід розміщувати пасіку поблизу доріг з інтенсивним рухом автотранспорту чи поїздів, бо при цьому  гинутиме багато бджіл, а також на перельоті  через іншу пасіку.

 В процесі обговорення цього змістового уривка студенти розуміють те, що при появі дощової хмари і перших краплин дощу, бджоли намагаються сховатись у будь-який вулик, щоб не загинути. Бджіл з нектаром охоче впускають у вулик бджоли чужої сім’ї. Більшість бджіл, зокрема молодих,  після цього не повертаються у свій вулик. Викладач пропонує студентам сформулювати основну  ідею цього змістового уривка. Її суть зводиться до того, що не слід розміщувати пасіку на перельоті бджіл через іншу пасіку, бо в перший період пасіка, через яку перелітають бджоли іншої пасіки буде підсилюватись бджолами з іншої пасіки,  а під кінець взятку вона може  зазнати нападу бджіл із сусідньої пасіки. Викладач привертає увагу студентів на те, що продуктивність медозбору збільшується, якщо розміщувати бджолині сім’ї по 25-50 на точку біля масиву нектароносіїв.

Переходячи до слідуючого запитання плану заняття, викладач наголошує на тому, що на кожній пасіці щороку утворюють  нові бджолині сім’ї. Їх використовують як приріст пасіки, на продаж, для відновлення сімей, що з якихось причин загинули, для заміни вибракуваних малопродуктивних сімей. У ході висвітлення цього питання студенти під керівництвом викладача складають конспект, записуючи те, що в природі бджолині сім’ї розмножуються і розселюються  шляхом роїння. Бджоли готуються до роїння заздалегідь. Першою ознакою є початок вирощування трутнів. Пізніше в нижній частині або на ребрах стільників бджоли відтягують  мисочки – зачатки маточників, а матка згодом відкладає в них яйця. Поява в гнізді першого запечатаного маточника  є так званим сигналом для  виходу рою. Роїння несумісне з сучасною технологією утримання бджіл.

Відрізняючи в змісті головне від другорядного, студенти   з’ясовують основні причини роїння бджіл – частіше рояться сім’ї з старими матками, роїнню сприяє перегрів гнізда, тісне гніздо, старі стільники в ньому, дуже довгий безмедозбірний період і тривала бездіяльність бджіл внаслідок цього. З господарського боку простіше і вигідніше запобігти роїнню, ніж розраховувати на нього. Ефективним засобом боротьби з роїнням є організація штучного розмноження бджолиних сімей шляхом формування індивідуальних і збірних відводків, поділ сімей «на півльоту» (пополам), наліт бджіл на матку або маточник.

Внаслідок колективного обговорення цього змістового уривка, викладач пропонує студентам сформулювати його основну ідею – чим раніше буде утворена нова сім’я, тим більше часу вона матиме для розвитку, нарощування сили і підготовки до медозбору та зимівлі. Аналізуючи і критично оцінюючи новий матеріал, студенти здобувають навички розумової діяльності. Зокрема, якщо відібрати від однієї чи декількох сімей частину бджіл і розплоду, поселити їх в окремий вулик  й дати матку, можна одержати нову сім’ю – відводок.

Якщо відводок сформований за рахунок  однієї сім’ї, то його називають індивідуальним,  а від декількох – збірним.

Індивідуальні відводки роблять при бажанні зберегти  цінні господарсько корисні ознаки материнських бджолиних сімей. Коли ж основні сім’ї ще недостатньо сильні, а хочуть швидше мати повноцінну нову сім’ю бджіл, перевагу надають збірним відводкам.

Використовуючи макети вуликів, стільники, маткові ковпачки та кліточки, димар і стамеску, щітку для змітання бджіл, викладач демонструє і вказує студентам на особливості формування нових бджолиних сімей штучно різними способами. Зокрема, при формуванні індивідуальних відводків, від сім’ї, що утримується в лежаку і має силу не менше 9 вуличок та 7-8 стільників з розплодом, забирають 1-3 стільники із зрілим розплодом,   і бджіл, які на них сидять, та переносять у підготовлений вулик. Щоб сюди випадково не занести матку, її спочатку знаходять і накривають ковпачком. У відводок додають ще два  стільники з медом і пергою, струшують ще з одного-трьох стільників бджіл, ставлять один порожній  стільник, в який наливають 0,5 л води, підсаджують прийнятим на пасіці способом матку, ставлять вставну дошку, утеплюють бічною і верхньою подушками і закривають вулики. Льоток скорочують так, щоб через нього одночасно могли пройти 3-4 бджоли. Відводок оберігають від бджіл-злодійок. Більш ефективне формування відводків на плідник бджолиних матках.

В процесі колективного обговорення цього змістового уривка, студенти приходять до розуміння того, що формування індивідуальних відводків помітно послаблює основні сім’ї бджіл і тому зловживати  цим не слід. Більш ефективним є формування збірних відводків, бо при цьому бджолина сім’я створюється відразу сильною, здатною уже в поточному сезоні використовувати  продуктивні і головні медозбори.

Викладач звертає увагу студентів на те, що при формуванні  збірних відводків від 4-5 основних сімей відбирають по одному стільнику з розплодом на виході, а з інших 4-5 сімей струшують  із стільників бджіл з таким розрахунком, щоб вони повністю вкрили стільники з розплодом та два покривних  стільника – один з них має  бути медоперговим, а інший – порожній. В гнізді ставлять годівницю, в яку наливають 2 л води і в міру споживання воду доливають. Матку підсаджують.

Аналізуючи і критично оцінюють цей змістовий уривок, студенти приходять до думки про те, що від утворення збірних відводків основні сім’ї бджіл менш знесилюються, а відводки залишаються без льотних бджіл. Уникнути цього можна шляхом поділу сімей «на півльоту». Роблять це тоді, коли в сім’ях буде не менше 8 стільників з розплодом, а на пасіці вже з’являться молоді плідні матки.

Викладач демонструє з допомогою макетів вуликів особливості поділу сім’ї пополам, наголошуючи на тому, що при доброму льоті бджіл до наміченої  сім’ї підносять  порожній вулик і переносять  у нього половину стільників з розплодом, бджолами й кормом. Запам’ятовують, куди потрапить матка, розділивши гніздо, вулики впорядковують і закривають.

Бажано, щоб вони були однакового кольору і форми. Ставлять їх на відстані 0,5-0.7 м вправо і вліво від попереднього місця основної сім’ї. Бджоли, що повертаються з поля, будуть  розподілятися між обома вуликами. Якщо в якийсь вулик ітиме більше бджіл, його відсовують ще трохи вбік.

При колективному обговоренні ефективності способів штучного формування  нових бджолиних сімей, студенти приходять до розуміння того, що за умови входження сім’ї в ройовий стан можна запобігти  цьому, використовуючи  наліт бджіл на матку або маточник. З сім’ї, що заклала ройові маточники, переносять у підготовлений вулик стільник з маткою та 2-3 стільника з розплодом різного віку та бджолами; поміщають стільники, придатні для роботи матки та стільники з кормом. Стару сім’ю розміщують в іншому місці пасіки, а на її місце ставлять новоутворену з маткою. До матки зберуться всі льотні бджоли. І нова сім’я з маткою, і стара з маточниками роїтись уже не зможуть. Маточники можна зірвати й підсадити молоду плідну матку.

В ході лекції викладач привертає увагу студентів на те,  що підготовка  пасік до зимівлі розпочинається з періоду літнього продуктивного взятку поточного року. В цей час виводять і замінюють бджолиних маток молодими, формують нуклеуси із запасними матками, заготовляють основні запаси меду і перги, після закінчення головного медозбору складають гнізда, поповнюють запаси до встановлених норм залежно від способу зимівлі, сили сімей і кліматичних умов.

За наслідками колективного обговорення цього змістового уривка студенти приходять до розуміння того, що від своєчасного і якісного виконання підготовчих робіт залежить якісна зимівля бджіл і значною мірою медозбір у наступному році. Аналізуючи умови успішної зимівлі бджіл, викладач привертає увагу студентів на вік бджіл. Найкращими для зимівлі є бджоли, виведені із яєць, відкладених маткою наприкінці серпня – на початку вересня. Гірше зимують бджоли, вирощені з яєць, відкладених маткою в липні. Ці бджоли виснажуються на переробці цукрового сиропу в мед. Погано зимують і бджоли, які вийшли з комірок в жовтні і не зробили до зимівлі очисного обльоту.

Щоб забезпечити вихід сімей сильними на весну, необхідно вжити заходів щодо нарощування кількості молодих бджіл на час зимівлі (кочівля до пізніх некторопилконосних росли, підгодівля цукровим сиропом).

 Відділяючи головне від другорядного,  студенти приходять до розуміння того, що для нормальної зимівлі необхідні відповідний газообмін і вентиляція клубу, вулика і зимівника. Викладач наголошує на тому, що бджоли нормально зимують на «теплих» стільниках, у кожному з яких виводиться кілька поколінь бджіл.

Внаслідок колективного обговорення цього змістового уривка студенти  мають зрозуміти те, що не слід залишати на час зимівлі стільники, в яких  не виводиться розплід, об вони для них «холодні».

Стеля вулика в зимівлі має бути волого проникною. Для цього розсовують стельові дощечки, створюючи простір між ними 3 мм, замінюють фанерну стелю стелинками з тканини, замість утеплювальних подушок доцільно класти поверх стелі мати з рогози або соломи, вживають також запобіжних заходів щодо  проникнення  у вулики мишей.

У ході викладу цього змістового уривка, викладач звертає увагу студентів не тільки на кількість кормів, але й на спосіб складання гнізда бджолосімей на зиму (рівномірний, під кутом, «бородою»),  наголошуючи при цьому на те, що найбільш поширеним і надійним є складання гнізд з розміщенням запасів корму під кутом в один бік вулика.

Через 2 тижні після закінчення головного медозбору необхідно провести головну осінню ревізію бджолиних сімей.

Викладач пропонує студентам ознайомитися із змістом акту осінньої ревізії пасіки. Аналізуючи цей документ, студенти розуміють необхідність  перевірки стану сімей, зокрема кількості розплоду, запасів меду і перги, якості бджолиних маток, ведення записів у відомості індивідуального огляду бджолосімей. Викладач пропонує студентам проаналізувати таблицю 7.1. «Витрачання зимових запасів кормів на 1 кг живої маси бджіл при різних способах зимівлі».

Аналізуючи дані цієї таблиці, студенти приходять до розуміння того, що організовуючи зимівлю бджолосімей, треба враховувати біологічні властивості бджіл, пристосованість певних порід до тривалості  зимового спокою.

Вулики з  бджолами кавказької і карпатської порід   краще залишати зимувати на волі, а бджіл української степової породи – в зимівниках.

За наслідками аналізу студенти формують головну ідею цього змістового уривка – найменше витрачають кормових запасів сильні сім’ї, які зимують в зимівнику. Хід зимівлі бджіл періодично контролюють шляхом прослуховування їх при допомозі епіскопа. Демонструючи епіскоп, викладач звертає увагу на те, що при його відсутності можна використовувати гумову трубку з діаметром 8-10 мм. Один кінець трубки вставляють у льоток, а протилежний – прикладають до вуха.

На стадії роздумування і рефлексії викладач пропонує студентам повернутися  до листа з «неправильними твердженнями», ще раз оцінити їх і порівняти свої знання до та після лекції.

Після цього викладач пропонує студентам зробити  висновок про взаємозв’язок і взаємовплив природи, науки і виробництва.

Як домашнє завдання викладач пропонує студентам самостійно написати невелику письмову роботу по темі заняття з обов’язковим використанням змістових уривків і ключових слів, записаних на лекції.

Готуючись до наступного заняття на тему «Огляд і оцінка стану бджолосімей», викладач пропонує студентам повторити техніку роботи з бджолами, вказуючи на методику самостійної роботи.

Викладач здійснює підведення підсумків заняття і мотивування оцінювання знань студентів.

2.5. Аналіз і оцінка листа з «неправильними ствердженнями», зв’язок теми заняття з практикою і майбутньою професією (бесіда).

На стадії роздумування і рефлексії студенти повертаються  до листа з «неправильними ствердженнями», ще раз оцінюють їх і порівнюють свої знання до та після лекції. Викладач пропонує студентам пов’язати зміст теоретичного матеріалу «просунутої лекції» з  практикою утримання і розведення бджіл у виробничих умовах та з майбутньою професією.

 

ІІІ. Висновки (бесіда)

3.1. Формування висновків щодо взаємозв’язку природи і суспільства, науки і виробництва (бесіда).

Стратегія «просунутої лекції» на тему «Технологія утримання і розведення бджіл» є ефективною тому, що вона має інтегрований характер: дозволяє проілюструвати взаємозв’язок і взаємовплив  природи і суспільства, науки і виробництва (технології), тобто сприяє формуванню цілісного уявлення  про навколишній світ.

3.2. Постановка завдань для самостійної роботи та методика їх виконання (розповідь, пояснення).

Викладач пропонує студентам написати невелику письмову роботу з обов’язковим використанням основних змістових уривків, записаних на лекції та джерел основної і додаткової літератури.

3.3. Підведення підсумків заняття та оцінювання знань студентів (бесіда).

На завершальному етапі «просунутої лекції» викладач підводить підсумок заняття  та оголошує вмотивовані  оцінки студентам. Викладач відповідає на запитання студентів і повідомляє домашнє завдання.

3.4. Домашнє завдання (розповідь, пояснення).

Викладач пропонує студентам підготуватися до наступного практичного заняття на тему: «Огляд і оцінка стану бджолосімей», звертаючи увагу студентів на необхідність вивчення правил техніки безпеки праці та протипожежних заходів на пасіці, вказує на джерела основної і додаткової літератури:

Разанов С.В. Технологія виробництва продукції бджільництва – К.: 2010, с. 88-132

ВИСНОВКИ

 

У навчальному процесі «просунута лекція»  повинна займати основне місце, тому що вона організовує і направляє роботу студента на вивчення дисципліни «Інші галузі тваринництва». На лекції студенти знайомляться з основами цієї дисципліни, одержують навички аналізу та самостійної роботи.

«Просунута лекція» не тільки підмінює самостійну роботу, але, навпаки, сприяє інтересу до заглибленої творчої роботи над засвоєнням цієї дисципліни. Лекція побудована так, щоб студент був змушений звертатися до інших джерел інформації. У навчальній програмі є описовий матеріал і такі відомості, які можна прочитати в підручнику  й інших джерелах. Це і складає самостійну роботу студентів.

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Разанов С.В. Технологія виробництва продукції бджільництва – К.: 2010, с. 88-132

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Питання 2. Переваги сильних бджолиних сімей

Таблиця 2.1.

Продуктивність сімей бджіл залежно від їхньої сили

 

Сила сім’ї на початку медозбору, кг	Зібрано меду, кг з розрахунку
	на сім’ю бджіл	на 1 кг бджіл
1	7	7
1,5	14	9,3
2	20	10,0
3	34	11,3
4	49	12,2
5,5	68,8	12,5

 

 

 

Питання 3. Весняні роботи на пасіці

Таблиця 3.1.

Залежність живої маси виведених бджіл від якості стільників

 

Колір стільника	Жива маса однієї бджоли
	мг	%
Світлий	123	100
Коричневий	120	97,5
Темний	118,5	96,4
Чорний	106,9	86,9

 

 

 

Питання 7. Підготовка пасік до зимівлі та осіння ревізія  пасіки

 

Таблиця 7.1.

Витрачання зимових запасів кормів на 1 кг живої маси бджіл

при різних способах зимівлі

 

Спосіб зимівлі	Витрачено корму в середньому на 1 кг бджіл, кг
	В група сімей масою, кг				В середньому по всіх групах сімей
	1	1,5	2	2,5
«В кожухах»	9,54	8,39	6,38	4,9	7,9
Під снігом	9,67	8,78	7,99	5,74	8,42
В зимівнику	9,56	8,77	6,42	4,22	7,74

 

 

 

А К Т

 

головної весняної ревізії бджолиних сімей пасіки ________________________

 ______________________________________________________________

 

Комісія в складі: ______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Провела “___” ________________місяця 20 __ року весняну ревізію бджолиних сімей і встановила:

 

1. Було поставлено в зиму:
а) бджолиних сімей
б) запасних маток
2. Прибуло бджолиних сімей всього (за час від осені минулого року до весни 20__ р.).
В тому числі а) куплено
б) надійшло з інших господарств
в) інші надходження
3. Вибуло за зимовий період бджолиних сімей всього
в тому числі:
а) загинуло від нестачі корму
б) загинуло від захворювань
в) інші вибуття
г) з’єднано з-за відсутності на пасіці запасних маток
д) продано
е) передано іншим господарствам
4. Наявність на період весняної ревізії:
а) бджолиних сімей
б) запасних маток
5. Сила бджолиних сімей:
а) сильних, на 8 і більше вуличок
б) середніх, на 6-7 вуличок
в) слабких, на 5 і менше вуличок
6. Наявність кормів у вуликах всього	кг.
в середньому на одну бджолину сім’ю	кг.
7. Наявність стільникових рамок всього	шт.
в середньому на одну бджолину сім’ю	шт.

8. Воскозабезпеченість в середньому на бджолину сім’ю, кг
9. Наявність бджолиних сімей неблагополучних на захворювання
а) гнильцями
б) нозематозом
в) браульозом
г) акарапідозом
д) ___________
10. Наявність насіння спеціальних медоносних культур, ц:
фацелії
гірчиці
буркуну дворічного
еспарцету
11. Посіяно та буде посіяно спеціальних медоносних культур, га:
а) чистими посівами
б) в суміші з іншими культурами
12. Утеплено гнізд бджолиних сімей, шт.
не утеплено гнізд, шт.
13. Потрібно дати для підгодівлі бджіл цукру або меду всього, кг
в середньому на одну бджоло сім’ю, кг.
14. Є в господарстві для підгодівлі бджіл:
меду, кг
цукру, кг
15. Є в господарстві багатокорпусних вуликів, шт.

 

Зауваження та пропозиції комісії ________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис комісії:

__________________________________________________________________

 

 

До акту, який залишається в господарстві додається відомість індивідуального огляду бджолиних сімей.

А К Т

 

головної осінньої ревізії бджолиних сімей пасіки ________________________

 

 

 

Комісія в складі: _______________________________________________

__________________________________________________________________

з “___” _____________ 20 __ року  по “___” _____________ 20 __ року

провела головну осінню ревізію бджолиних сімей і встановила:

бджолиних сімей

1. План на кінець 20__ р.
2. Було поставлено в зиму 20___   20___ року
3. Одержано за рік приросту всього
в тому числі від роїння
куплено
надійшло з інших господарств
інші надходження
4. Вибуло за рік всього
в тому числі продано
передано іншим господарствам
загинуло від захворювань
з’єднано
інші вибуття
5. Наявність на період осінньої ревізії:
6. Наявність нуклеусів з запасними матками
7. Сила бджолиних сімей:
а) сильних, на 9 і більше вуличок
б) середніх, на 6-8 вуличок
в) слабких, на 5 і менше вуличок
8. Протягом року хворіло всього
в тому числі: гнильцем європейським
нозематозом
акарапідозом
браульозом
іншими хворобами
9. Оздоровлення бджолиних сімей
10. Валовий збір меду всього
В середньому на бджолину сім’ю
11. Товарний збір всього меду
В середньому на бджолину сім’ю
12. Валовий збір воску всього
В середньому на бджолину сім’ю

13. Продаж меду державі – план
виконання
14. Наявність стільникових рамок всього
в тому числі відбудовано за сезон
відбудовано стільникових рамок в середньому на бджолину сім’ю
15. Наявність кормів у вуликах
В середньому на бджолину сім’ю
16. Є страхового фонду: цукру
меду
17. Згодовано цукру весною
осінню
18. Буде зимувати бджолиних сімей
в типових приміщеннях
в пристосованих приміщеннях
надворі
19. Було посіяно спеціальних медоносних культур
а) чистими посівами: фацелії
гірчиці
буркуну дворічного
інших культур
б) в суміші з іншими культурами:
фацелії з горохом
гірчиці
буркун
20. Наявність насіння спеціальних медоносних культур
фацелії
гірчиці
буркун дворічного
Інших спеціальних медоносних культур
21. Проведено насадження медоносних дерев і кущів
22. Запилено бджолами сільськогосподарських культур
всього
в тому числі: садів
гречки
червоної конюшини
інших культур

23. Зауваження та пропозиції комісії  __________________________________

__________________________________________________________________

Підпис членів  комісії:

 

 

 

ВІДОМІСТЬ

індивідуального огляду бджолиних сімей пасіки

 

Дата огляду	Номери бджолиних сімей	Кількість стільникових рамок	Сила сімей (куличок)	Кількість стільнико-вих рамок з розплодом	Рік виводу матки	Кількість меду в гнізді	Наявність хвороб	Заходи по виправленні стану бджолосімей
								Підго-дівля	Ліку-вання	З’єдна ння
Всього по пасіці
В серед-ньому на бджолину сім’ю

 

РЕЦЕНЗІЯ

 

Дана методична розробка складена у відповідності з вимогами  дисципліни «Інші галузі тваринництва» і розкриває методику проведення «просунутої лекції» на тему: «Технологія утримання і розведення бджіл».

На стадії виклику викладач пропонує студентам листи з «неправильними ствердженнями», які спонукають їх до розумової діяльності.

При подачі матеріалу за змістовими уривками студенти записують  ключові положення, аналізують і критично осмислюють новий матеріал  в процесі його  колективного обговорення.

Спеціальний одяг, різноманітне пасічницьке обладнання, пасічницький інвентар та  відеоматеріали, проблемні та виробничі ситуації активізують пізнавальну діяльність студентів, пробуджують думку, навчають як треба осмислювати і опрацьовувати лекційний матеріал, стимулюють самостійну роботу студентів.

На стадії роздумування і рефлексії студенти повертаються до листа з «неправильними ствердженнями», ще раз оцінюють їх і порівнюють свої знання до та після лекції.

«Просунута лекція» дозволяє утримувати увагу студентів упродовж заняття і формує у них уміння слухати.

Методична розробка може бути використана викладачами технологічних дисциплін як один із цікавих та ефективних методів проведення лекційних занять.

 

 

 

 

 

Рецензент  Соловей О.Ю., викладач вищої категорії