ТЕКСТ Свято в четвертому класі: "Прощавай, початкова школо!"

Прощавай, початкова школо!

Вчитель:       Доброго дня вам, дорогі наші батьки, вчителі та шановні гості! Ми раді вас вітати на нашому святі. Шкільні роки в початкових класах швидко промайнули. І сьогодні ви будете мати можливість побачити, що наші діти виросли, навчились читати, співати, танцювати і навіть жартувати. Я бажаю, дорогі діти, щоб ви були завжди такими ж красивим, розумними, чуйними, щоб збувалися всі ваші мрії. Розпочинаємо наше свято.

Світлі усмішки квітнуть довкола
І пісні веселково дзвенять.
Вся сьогодні заквітчана школа —
Свято кличе дівчат і хлоп'ят.

Слухайте! Слухайте!
І не кажіть, що ви не чули!
І не кажіть, що ви не бачили!
Сьогодні у нашому шкільному королівстві свято!

 

Свято? А з якої нагоди?
З нагоди закінчення початкової школи.
Ну що ж, з у с т р і чайте винуватців цієї події.

 

Трішки впертий, вайлуватий,
Але до всякої роботи завзятий.
Лагідний та симпатичний
Назар – чоловік практичний.
 

 

Тиха, скромна, сором’язлива,
Настуня наша незлоблива.
Завжди привітна з усіма
І працьовита, як бджола.

 

 Веселий, щирий та стрункий
Антон наш Симонович.

А футболіст з нього який
Як Роман Абрамович

 

 

Порядна, щира, добродушна.
Завжди допомогти готова.
По-дорослому хазяйновита
Стрічайте - Жур Анастасія.

Добрий, щирий, симпатичний,
Про друзів завжди дбає.
Наш Богданко добре серце
І добру душу має.

 

Діана – дівчинка весела
До музики таланти має.
А пише як каліграфічно!
І виступати полюбляє.

 

Хто це йде по коридору?
Може депутат із Ради?
Валерій це Качула!
Щедрий всім порадник.

 

 

В математиці він геній!
І як комп’ютер лічить!
Іванко наш – хлопчина чемний.
Вам кожний це засвідчить.

 

 Вчитель.   Дорогі наші рідні батьки і матусі,

Вчителі, любі гості і добрі друзі,

Вас зібрали, щоб радість свою розділити,

Ми доросліші стали, майже великі.

Непомітно вже перші роки промайнули.

Десь наш вірний букварик залишивсь в минулім.

Він дорогу до знань розпочав восени,

Щоб в очах наших світло залишилось весни.

                     Давайте ж згадаємо, якими були ці роки.

 

1.Давно-давно тому, чотири роки,
Коли осінні дні були,
Почулись в школі тихі кроки:
Це ми у перший клас прийшли.

2.Читати трошки ми вже вміли,
Писати ж зовсім не могли.
Батьки нас рахувати вчили, –
Такі маленькі ми були!

3.Ще довго літери вивчали
І по складах ледь-ледь пливли…
Колись на пальцях рахували,
І до мільйонів аж дійшли!

4.Тепер же нас і не впізнати,
Бо скільки знань ми здобули!
Писать навчилися, читати,
Чотири сходинки пройшли!

5.А що згадаємо, хлоп’ята,
Всі вісім сотень днів важких?
Нехай почують мами й тата,
Чого ми вчились тут без них.

6.Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.

7.А письмо – це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки !
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!…

8.Ну а час же не чекає –
Швидко якось пролітає.
Ось уже й весні кінець,
Що ж, хто вчився – молодець!

9.Другий клас. Пішла таблиця.
Й почала нам часто сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках «горимо».

10.Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання –
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі, браття. Й говорити!

11.Стали в ряд частини мови.
Їх багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!

12.Ми трудились що є сили,
Цінне все, чого нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли.

13.Ось і третій рік ми в школі,
Цифри вирвались доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.

14.Скільки їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще множити, ділити…
Мізки б тут не розгубити!

15.Не задачі – просто мрія:
Розбереш тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті…

16.І читання далі мчить:
В ньому майже кожна мить.
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.

17. Ох, було мороки з нами

Вчителю багато.

Як по сто слів за хвилину

Вчились ми читати.

18. Казка, вірш, оповідання,
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.

19. Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Швидше речення склади…

20. З дієсловом розберись,
І відмінювать навчись…
Не питають, чи ти здібна, –
Всім же грамотність потрібна!

 

21. Першу літеру писали.

Вчились в дружбі жити.

Вдома ми не забували

Всі уроки вчити.

 

22. Привели стежинки нас

 В світлий і просторий клас.

 

23. Позаду так багато в нас

Шкільних щасливих днів.

Ми любимо свій рідний клас,

Тож хай лунає спів.

Пісня «Мишенята перший раз»

1.  Чотири роки дружно працювали,
Контрольні й тести гарно всі складали,
Навчились за собою прибирати,
І не смітити, й меблів не ламати.

2. Було усяке серед нас:
Той у школі звик шуміти.
Той вірша не хтів учити.
Той запізнювався в клас.

3. За те, що колись я не вивчив урок...
Домашнє завдання не виконав в строк...
Хтось мав кола за поведінку...
Бо встряв з товаришем у бійку...

4. Останній нині в нас урок, Василь Миронович,
Нам сумно розлучатись з вами,
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.

5. Пробачте ще за трійки й двійки,
Які ви ставить мусили не раз.
Та обіцяєм вчитись на відмінно,
Щоби ніде не осоромить вас!

6. Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли,
В Вас боліла від нас голова,
А ви все одно нас любили.

7. Ні, ми в житті Вас не забудем
І пам’ятати завжди будем,
І слово, й усмішку ласкаву,
То хитрувату, то лукаву.

8. І ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігріва,
За все ми вдячні Вам без ліку.
Спасибі ніжне і велике.

Пісня «Шкільна пора» (Діана)

Ми хочемо радо привітати
Бабусь із дідусями, сестер і братів,
Ну і, звичайно, наших любих
І дорогих батьків.

Ми привітаєм тат і мам.
Що їхні діти вже пройшли початок.
Хай доля буде лагідна до всіх.
Хай буде кожному і щастя, і достаток.

Ми сьогодні скажем їм
Матусям сонячним своїм:
Не втомлювались ви ніколи
Щодня збирати нас до школи.

Нас в дощ і в сніг будили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із нами ви уроки вчили,
І малювали, і лічили.

Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готували їсти,
Білизну прали,
Несли домашнії турботи,
Ходили на свою роботу
І залишатись всім на диво
Вродливими і молодими.

Не знаю де слів назбирати,
Щоб висловить вдячність свою.
Матусю, кохана, найкраща,
Тебе над усе я люблю!

Поруч з нами повсякчас татусь.
Він про нас піклується і дбає.
Вдома все він доглядає
І матусі помагає.

                        Вчитель:           До нас батьки у святковий час

                        Прийшли, щоб привітати вас.

                        Ми хочемо слово їм надати.

                        Батьки допомагали вам зростати.

Слово надається ……

Пісня «Країна барвінкова» (Настя)

В школі нашій затишно, чудово:

Тиша, праця, навчання,

Найпотрібніші основи,

Головних наук знання.

 

 Коридорами без звуку,

Неповторна без прикрас,

Ходить панночка-наука

І заходить в кожен клас.

 

Всім дарує так старанно

Дуже цінні відкриття,

Щоб людина бездоганно,

Сміло входила в життя.

 

Я, ти, ми, вона –

Школа вся – одна сім’я.

В слові „ми” звучить ім’я,

Творча школа запальна.

 

А у школі є директор,

Що прийшов нас привітать.

І для цього ми повинні

Радо слово їй надать.

Вчитель:  Слово для привітання надається директору - Колтунович Надії Михайлівні

(виступ директора)

 

Вчитель:       Є дівчат у нас троє славних,

                        А цвітуть, як червона калина.

                        Грайте музики, як грали,

                        Ми все для свята приготували.

Пісня «Ми справжні дівчата» (дівчата)

Валерій. Хлопці ви чули? Справжні дівчата, вміють співати! А хлопці – задири, слабкі і вперті. Я пропоную танець, побачимо хто з нас слабкий.

Танець дівчат і хлопців

Вчитель: Мої хорошиї,.. вмієте і співати, і танцювати і навіть жартувати.

–    Не може бути навчання без кумедних історій, смішинок, які трапляються

вдома і в школі. Тож запрошуємо послухати їх.

 (Назар)

— Придумайте речення, — Вчитель наш каже,

— З прикметником «чорний», Але в множині.

—  Придумала! — радісно скрикнула Настя.

— Два негри скакали удвох на коні.

 

(Діана)

Просив дружків своїх Антон:

—  Знаннями, хлопці, поділіться! Не знаю, скільки треба «єн»

Писать в іменнику «рушниця»?

—  Ех ти! — срамив його Валерка, — ; Порожня в тебе голова!

Одне - якщо це одностволка, А як двостволка — значить два.

 

(Антон)

Вчитель бережно розправив Зошита у Боді...

— Чом ти знову не поставив Знаки розділові?

—  Ставив, — глянув той сміливо, — Як ви зошит брали.

 То вони, тоді, можливо, десь повипадали?

 

 (Богдан)

Учитель роздивляється роботу у Івана. 
- Здається, це почерк твого брата? 
- Може бути, Василь Миронович, бо я писав його ручкою! 

(Настя)

- Тату, мабуть, наш вчитель ніколи не бачив коня. 
- Чому? 
- Сьогодні на уроці я малювала коня, він підійшов, подивився на малюнок і спитав: «Що це таке?» 

(Богдан і Настя)

Насте, будемо дружити?

 Буду твій портфель носити,

І додому проводжати,

І від хлопців захищати!

— Добре, згода.

— То на здачу

Дай, перепишу задачу!

(Іван)

- Назаре, ти зізнався вдома, що одержав двійку з математики?

– Так.

– Ну і що?

-А нічого, тоді якраз у нас нікого дома не було.

(Валерій)

-Діанко, дай мені твоєю ручкою пописати.

– А що, твоя зіпсувалася?

– Та ні, вона робить багато помилок!

Вчитель. Ох і личить вам жартувати, а я ще щось чув що твора ніяк не могли написати. Було  навіть таке Назаре?

Гуморески (Назар і Настя)

Пісня «Не забудь»

Ми стоїмо урочисто й святково,
Рік навчальний скінчився для нас,
І на серці так легко, чудово —
Це веселий і радісний час!

Цілий рік ми старанно учились
І слухняними майже були,
Ми дружили, писали, трудились
І, звичайно, росли та росли.

Стали старші, а ще розумніші,
Вже виконуєм вправи складні.
Ми танцюєм, читаємо вірші
І веселі співаєм пісні.

Сумно нам не буває ніколи,
Бо цікавий в нас кожен урок!
Родом ми з початкової школи —
У життя робим перший свій крок.

Вчитель.
І ось сьогодні вас називають таким вагомим словом – випускник.  Нехай буде безхмарним ваше подальше життя, навчання в радість, доля щасливою на нашій квітучій землі поміж рідних людей.

Дорогі мої діти! З святом вас вітаю,

Здоров’я багато я усім бажаю!

І радість, і смуток, заліг мені в душу.

Радію за те, що дорослими стали,

І знань чимало уже подолали.

І сумно мені, признатися мушу,

Що час вже прощання настав.

Учіться, працюйте - моя настанова,

Батьків поважайте, ви гідна опора.

Про сум уже досить, ні жодного слова,

Сьогодні в вас свято, прийшли привітати

і мами , і тата.

Прийміть і мої найщиріші вітання,

Хай збудуться мрії і ваші бажання!

 Спілкувалися ми довго,

Розлучатися вже час.

Та не будем сумувати —

Все попереду у вас!

Ще попереду канікули —

Найвеселіші деньки.

На вас чекає п'ятий клас, дев'ятий,

Одинадцятий чекає теж, авжеж.

Розумнішайте й добрішайте,

І мене не підводьте теж.

Пісня «Канікули, Ура!»