Текст " Вивчення алгебраїчної компетентності в початковій школі"

Про матеріал

Початкова освіта знаходиться на передових засадах реформування національної освіти.

Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання, за якою дитина стає активним учасником процесу засвоєння знань, тоді пізнавальний інтерес і задоволення від процесу та результату навчання дає моральний, психологічний комфорт, розуміння особистого успіху.

Перегляд файлу

 

 

ВИВЧЕННЯ АЛГЕБРАЇЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

 

 Початкова освіта знаходиться на передових засадах реформування національної освіти.

             Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання, за якою дитина стає активним учасником процесу засвоєння знань, тоді пізнавальний інтерес і задоволення від процесу та результату навчання  дає моральний, психологічний комфорт, розуміння особистого успіху.

             Результати навчальних досягнень учнів початкових класів зумовили необхідність поновити зміст Державного стандарту початкової загальної освіти та удосконалити Базовий навчальний план початкової загальної освіти.

             Так, позитивними змінами нової редакції зазначеного документа є:

        -  забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;

           особистісно - орієнтовнний підхід в навчально - виховному процес початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;

        -  формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, загальнокультурної, громадянської, здоров'язбережувальної, інформаційно - комунікаційної;

        -   розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;

        -  використання здоров”язбережувальних технологій;

           екологічна спрямованість освіти;

       -  передбачено впровадження інформаційно - комунікативних технологій в   освітньому процесі початкових класів загальноосвітіх навчальних закладів.

              Оновлення цілей, змісту, методичного забезпечення початкової освіти відкриває перед учителями 4-річної школи суттєво збагачені моживості для навчання, виховання і розвитку молодших школярів. За останні роки у шкільній освіті виразніше утверджується особистісно орієнтовний підхід до виховання і розвитку учнів як вияв практичного втілення гуманної педагогіки. Це передбачає зосередженість навчально - виховного процесу на потребах кожної дитини, всебічне вивчення і врахування індивідуальних особливостей вихованців, співпрацю всіх учасників навчально - виховного процесу.

             Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був ефективним, маємо подбати про такі умови навчально - виховної взаємодії:

          -   Гуманність навчально - виховної взаємодії;

          -  Цілісність і системність навчально - виховного процесу;

          -   Особистісну спрямованість навчання і виховання;

          -  Дійову співпрацю вчителів,які працюють у конкретному класі;

          -  Взаємну узгодженість вимог школи і батьків до виховання і розвитку дитини.

           Для реалізації зазначених умов необхідно, щоб зміст, методи навчання, ритм уроку, режим дня і тижня, етика спілкування, робота з батьками - все працювало на дитячі потреби і вікові можливості, сприяло розвитку дитячих здібностей,не шкодило фізичному і психічному здоров”ю.

            «Особистість виховує особистість - це азбука виховного процесу». Від того, як молодший школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і до навчання. Ш. О. Амонашвілі привертає увагу до того, що навчаючи і виховуючи, вчитель залучає дітей до матеріальних і духовних цінностей минулих поколінь. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер,постає перед ними як зразок людяності.

             Особлива роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету « Математика»

             Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, основою яких є « уміння вчитися» як здатність до самоорганізації в навчальній діяльності.

             Серед предметних компетентностей якими має оволодіти молодший школяр, відокремлено і математичну компетентність, яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв”язування навчально - пізнавальних та практикозорієнтованих завдань. Математичні знання, набуті в початкових класах,потрібні в повсякденномі житті, під час вивчення інших дисциплін, для розміння повідомлень засобів масової інформації.Молодші школярі отримують початкові уявлення про ті принципи і закони, що є основою для математичних чинників, які вивчаються.

               Більшість питань математичної освіти має бути засвоєна в початкових класах на такому рівні, щоб стати надбанням учнів на все життя.

              Духовне призначення вивчення математики проявляється у формуванні національних і загальнолюдських цінностей, у внеску в  розумовий розвиток, у становлення і розвиток моральних рис, в естетичне виховання людини.

              Центральне питання навчання математики  - опанування учнями предметними математичними компетенціями: обчислювальними, інформаційно - графічними, логічними, геометричними, алгебраїчними, що є структурними елементами.

              Отже, зупинимось на алгебраїчній складовій матаматичної компетентності.

             Елементи алгебри подано змістовою лінією « Математичні вирази. Рівності. Нерівності» На конкретних прикладах розкриваються поняття про вирази - числові та зі змінною; рівності - числові, рівняння, формули; нерівності -числові та зі змінною.

            Одним із питань алгебраїчної пропедевтики в початковій школі є формування уявлення про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з компонентів виразу. Робота із цим змістом є підготовкою до засвоєння функціональної залежності на наступному ступені математичної освіти.

             Нова програма з математики передбачає реалізацію наступності між початковою і основною школою: більше уваги приділено алгебраїчній пропедевтиці. Тому вже в 1-му класі вводяться математичні терміни: вираз, значення виразу, рівність, нерівність. Також відбувається ознайомлення з математичними виразами « сума» і « різниця»; читання і запис математичних виразів. Формується поняття про істинні та хибні рівності й нерівності, вводяться способи порівняння числа і математичного виразу та двох математичних виразів.

               Формування понять «добуток» і «частка» їх читання і запис; порівняння математичних виразів за допомогою обчислення їх значень або на основі знань про залежність результату від зміни одного з компонентів передбачено у 2-му класі. Отже, в результаті забезпечується формування в учнів знання математичної термінології, розвиток математичного мовлення, логічного мислення.

               Відповідно до нової програми у 3-му класі передбачено ознайомлення з поняттями «рівняння», «розв”язок рівняння» оскільки у 5-му класі учні будуть опанувати цими термінами.

              Нова програма з математики знайомить учнів із алгебраїчним методом розв”язування задач. Під час вивчення нерівностей із змінною у школярів формується уявлення про множинність її розв”язків, про розв”язування нерівностей способом добору. В додаткових питаннях програми передбачено вивчення ще й інших способів розв”язування нерівностей: зведенням до рівняння, що забезпечує реалізацію наступності між початковою та основною школою.

            Рівняння використовуються і для розв”язування задач. Найскладнішим для учнів є запис задачі у вигляді рівнянь, тому спочатку при складанні рівнянь використовують наочність: малюнки, схеми тощо.

            Пропедевтикою алгебри є також робота з буквами та буквеними виразами. Діти повинні привчатися до роботи з буквами, вміти підставляти в буквений вираз, розуміти, що в записі рівнянь замість невідомого числа можуть бути використанні різні  букви латинського алфавіту.         

                            Практичні вправи на порівняння множин.

            З перших уроків математики в процесі практичних вправ потрібно вчити дітей порівнювати предмети і встановлювати співвідношення « більше», «менше», «дорівнює», а також розповсюджених пар понять: вище – нижче, ширше – вужче, товще – тонше.

              Важливо ознайомлювати учнів із різними прийомами попарного співвідношення предметів двох множин:

  • Накладання предметів один на одний;
  • Вилучення по одному предмету із кожної множини і відкладання утворених пар;
  • Порівняння двох множин намальованих предметів, якщо вони зображенні не в одному рядку.

    Порівняння предметів « один з одним» дає можливість бачити не тільки де більше, а де менше, а й на скільки більше чи менше. Корисно підключити практичні вправи на перетворення рівнозначних множин у нерівнозначні й навпаки. Такі вправи дуже важливі, тому що є підготовчими для введення поняття « рівняння».

    У ході опрацювання прийомів порівняння доцільно застосовувати інтерактивні методи навчання. Дитина виконує практичні дії і навчає інших робити так, як уміє сама, пояснює як треба діяти. Це ефективно розвиває мовлення, сприяє формуванню практичних умінь та творчому застосуванню набутих знань. Завдання учителя в такій ситуації – прислухатися до висловлювань учнів у процесі навчального спілкування. Тоді буде зрозуміло, наскільки свідомо дитина виконує практичну дію.

    Водяться поняття « рівність», « нерівність». Для словесної моделі « більше», « менше», « дорівнює» вводимо знаки.  Для того, щоб учні не плутали їх можна використати мнемонічні прийоми:

  • Де палички розходяться там число більше, де сходяться – менше.
  • Пташка дзьобиком повертається до меншого числа.

   Перші числові рівності й нерівності з'являються під час ознайомлення з діями додавання і віднімання. Добираючи матеріал до уроків треба дбати про те, щоб вправи для формування і закріплення навичок обчислення не були однотипними і тільки традиційними. Для формування в учнів і розвитку здатності логічно мислити, бачити аналогії, міркувати доцільно підбирати різні за типом і рівнем складності завдання, що дають дитині можливість усвідомлювати зміну умови, яка вимагає зміни способу дій, установлення зв'язків і відношень між величинами які є в завданні. У майбутньому їм буде легше усвідомити принцип основи складання обернених задач, коли «ролі» відомих і невідомих величин міняються місцями.

              Розглянуті види повною мірою забезпечують наступність між початковою та основною школою, дозволяють реалізовувати компетентнісне спрямування освіти молодших школярів, гармонійно враховуючи їхні навчальні можливості й пізнавальні потреби та готуючи до застосування набутих логіко - математичних знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           Література

       1. Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика викладання математики в початкових класах:- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001.

       2. Богданович М. В., Лишенко Г.П. Пропедевтика геометрії та алгебри в початкових класах. - К: Освіта, 2009.

       3. Державний стандарт початкової загальної освіти.

       4. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 - 4 класи. К: Освіта, 2011.

       5. Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі: Теоретичні аспекти. - Донецьк: Каштан, 2011.

1

doc
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
213
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку