23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Виховна година: "Зерна сімейного добра"

Про матеріал

«Без сім'ї немає щастя на землі», – наголошує народне українське прислів'я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов'ю, бажанням допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без усього цього? Яких би життєвих перипетій не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала – завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім'ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

Перегляд файлу

Мета: Виховання поваги до сім’ї, родини, матері, як берегині роду, почуття відповідальності за своїх дітей.

Кімната прибрано святково, з елементами символіки українського народу

Вчитель «Без сім’ї немає щастя на землі», – наголошує народне українське прислів’я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без усього цього? Яких би життєвих перипетій не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала – завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім’ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

Ведучий 1: Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності й традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, властивий нашій народній педагогіці споконвіку, бо лише сім’я може захистити людину в такому непередбачуваному й жорстокому світі.

Ведучий 2: Чим же захищає сім’я, чим вона сильна? Передусім любов’ю. Лише найближчі, найрідніші люди – батько й мати, брати й сестри, дідусь і бабуся – завжди доброзичливі, ласкаві й чуйні, що б ти не вчинив і як би не завинив. У серці цих людей ніколи не буде зла й зневаги до тебе, бо ти – його частинка.

Ведучий 1:

Ніч. Тиша.

В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:

-Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені єдина,

Хто буде дарувати життя.

А потім доглядати дитя?

-Варити, прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом обігрівати?

-А ти мій милий ,неповторний,

Скажи мені ,єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множить покоління?

- Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття?

- Кохати буде до забуття,

І поруч буде все життя?

І так сім раз звучало я , я, Я .

Ось так створилася сім’я

 

Ведучий 2:

Сім’я-це пристань і гавань

Сюди повертаємось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім

Хай тато маму кохає

Хай щастя не зраджує їм.

Доповідач 1:

Сім’я – це об’єднання людей, зв’язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, об’єднання, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості.
За часів стародавньої Русі та в період середньовіччя (XV-XVI ст.) на території України існувала велика патріархальна сім’я, або домашня община.

Уклад і побут общини трималися безперечною владою глави сім’ї – батька, мати управляла суто жіночими справами.

За розпорядком господарських робіт в українській селянській родині стежив батько. Він щодня за вечерею підсумовував, що було зроблено протягом дня, та давав завдання кожному члену сім’ї на завтра. Воля батька в селянських родинах була законом.

Робочий день починався дуже рано; влітку – о четвертій-п’ятій годині, взимку – о п’ятій-шостій. Швиденько поснідавши, усі, хто міг працювати, відправлялися в поле. В такому разі знов до купи сім’я збиралася тільки пізно ввечері. Після вечері готувалися до наступного дня, лагодили реманент, оглядали худобу.

Взимку роботи було менше. Правда, не для всіх. Жінки і взимку вставали дуже рано, поралися в хаті й по господарству, пряли, ткали, лагодили одяг, шили й вишивали сорочки.

У сім’ї існував раз назавжди встановлений розподіл діла на “чоловіче”, “жіноче”,, і “спільне». Жінка садила, доглядала й обробляла город, збирала з нього й переробляла врожай, готувала страву, обробляла льон і коноплі, пряла, ткала, шила сорочки, доглядала за птицею, коровою, свиньми. Крім того, вона піклувалася про чоловіка й дітей, прала одяг, прибирала житло. В обов’язок чоловіка входила робота на полі, виготовлення й лагодження сільськогосподарського реманенту, заготівля палива й будівельних матеріалів, догляд за робочою худобою. Спільно подружжя збирало врожай на полі (чоловік косив, а жінка в’язала ). Жінка мала допомагати чоловікові в усьому, однак чоловік вважав для себе негожим виконувати якусь жіночу роботу й майже ніколи за неї не брався.

Жінка під час поділу майна не мала права на одержання спадщини не тільки на землю, а й на рухоме майно і цілком залежала від батька, чоловіка, братів. Тільки в разі, коли сім’я не мала в своєму складі спадкоємців чоловічої статі, майно ділилося між дочками також порівну.

Майнові відносини в українській селянській родині відзначалися своєрідністю. Наприклад, крім загального майна, яким розпоряджався глава сімейства, кожний член його мав право на особисте майно, яке міг придбати на власні кошти. Це однаковою мірою стосувалося й жінок (матері, дочки) і чоловіків. Незалежно від цього в сім’ї жінці належало її придане, яким, окрім неї, ніхто не міг розпоряджатися. Українське придане мало свою особливість. По можливості до нього включалися земельний наділ, що звався “материзною”,, яка ніколи не входила в загальнородинне майно, не ділилася між окремими членами сім’ї, а передавалася у спадщину, і тільки по жіночій лінії.

Своєрідність майнових відносин позначалась і на подружніх взаєминах, які в українській родині, як правило, відзначались згодою. Нерідко траплялось і так, що жінка всупереч звичаєвому праву була номінальним головою родини, відіграючи в ній першорядну роль. Недаремно казали: “Чоловік за один кут хату тримає, а жінка – за три”.

Відносна незалежність української жінки пов’язана з тією традицією, яка склалася через вимушену відсутність чоловіків. Адже в Україні довгий час тривала визвольна боротьба, йшло формування козацтва – все це відволікало чоловіків від домівок. За цих обставин жінка брала на себе всі функції забезпечення життєдіяльності сім’ї.

Дочки після одруження вони переходили в “чужий рід”, в чужу сім’ю, і звичаєве право часто не передбачало для них будь-якої частки загальносімейного добра.

Відносини між окремими членами в різних сім’ях були неоднаковими. У молодих сім’ях, що складалися здебільшого з батьків і малих дітей, взаємовідносини між чоловіком і жінкою будувались на більш рівноправних засадах. При спільному житті молодого подружжя з батьками родинні взаємини складалися інакше. На кожному кроці доводилось рахуватися з батьками, підкорятися їх волі, вельми шанувати батька й залежати від нього як глави сім’ї. Що ж до невістки, то вона й думати не сміла про якусь самостійність і в усьому мусила коритися свекрусі.

Відстоюючи честь сім’ї, роду, односельчани засуджували недбайливість, пияцтво, гультяйство, неповагу до своїх сімейних обов’язків. Ганьба і зневага діставалися на долю того чоловіка або тієї жінки, які допустилися зради в подружньому житті. Особливо це стосувалося жінки. Суворо карав народний звичай і за “перелюбство”. Дівчину, що народила дитину поза шлюбом кожен міг скривдити, насміятися з неї. Не мало горя і зневаги терпіла й сім’я дівчини. Нерідко під тягарем людського осуду батьки виганяли молоду матір з рідної хати.

В українській сім’ї дітям прищеплювали слухняність, повагу до батьків і старших взагалі. За звичаєм діти, навіть дорослі, до батька й матері звертались на “ви”.

Доповідач 2:

Все прекрасне на землi – вiд свiтла сонця, вiд кохання жiнки, вiд молока
матерi.

Суворими шляхами йшла наша Вiтчизна до сьогоднiшньої свободи i
незалежностi.

Гордi мужi Київської Русi, князi та воїни, вiдважнi запорозькi лицарi
заступали шляхи ворогам, воювали, боронили свiй рiдний край.

А жiнки тим часом оберiгали домашнє вогнище, народжували дiтей, омивалирани чоловiкiв-воїнiв, молили Бога.

Жiнка продовжувала рiд людський.

Наче зiткана з сонячного промiння, встає перед нами на путивльському
валу Ярославна, заклинаючи сили природи допомогти її коханому князевi та
воїнам, яких вiн повiв на битву за Русь.

Вiрно чекає свого чоловiка-козака Горпина Чурай, i гiрко оплакує його
героїчну смерть. Символом творчостi та вiрностi стає їхня дочка -
Маруся.

Чарує нас своєю красою, нiжнiстю i поетичнiстю Наталка Полтавка
Котляревського.

Кохання надихало людей на подвиги i творчiсть. Образ коханої жiнки
оспiвували усi митцi. У кожного своя кохана, але всi разом створюють
узагальнений iдеал української жiнки: нiжної i вiрної, чесної
трудiвницi, надiйної жiнки-Берегинi, що зберiгає в домi тепло.

Свiт завжди благословляє

i сонце, що встає,

i серце, що кохає

(В. Симоненко)

Доповідач 3:

Коли б Бог призначив жінку бути володаркою чоловіка, він створив би її з голови, якби – рабинею, то створив би з ноги; але оскільки він призначив їй бути подругою чоловікові, тому й створив її з ребра.

Аврелій Августин

Минуло декілька днів після одруження, і ви розумієте, що обручка на пальці та штамп у паспорті – це лише формальності шлюбу. Адже на ваших плечах лежить відповідальність перед вашою сім’єю. І навіть якщо наразі вас лише двоє, то ви вже не просто живете разом, а творите єдине спільне майбутнє.

Із часів сивої давнини саме жінку вважали берегинею сімейного вогнища. Мабуть, давня теорія неодноразово перевірена часом, інакше б вона не дійшла до нас у своїй історичній недоторканості. Напевно, на підсвідомому рівні ми, жінки, відчуваємо, коли слід помовчати, замість того, щоб звинувачувати коханого; коли – самій виконати те, про що просили його останні три дні…

Таке сімейне життя – переплетіння вчинків і вибачень, компромісів і прохань, іноді звинувачень та розчарувань. Проте ключі від фортеці кохання після весілля у ваших руках, тому саме вам вирішувати, як довго вона зберігатиме свою непорушність і міцність.

Бути ідеальною дружиною зовсім непросто. Часом у вас справді бракуватиме терпіння та опускатимуться руки, але ж у житті ніщо не дається легко. З часом ви звикнете до певних правил та типових ситуацій, і жодні форс-мажорні обставини не виведуть вас із рівноваги. Отож, у сімейному житті жінка має дотримуватися таких постулатів.

Постулат №1

Будьте несподіваною та загадковою.

Жінка має бути неначе непрочитана книга. Поки поміж рядками залишається текст – вона продовжує причаровувати.

Постулат №2

Навчіться мати вигляд доглянутої завжди, навіть коли виносите сміття.

Постулат №3

Обравши вас своєю дружиною, чоловік хотів, щоб його супутниця життя завжди була прикладом для інших. Ви можете мати два червоні дипломи, проте, якщо не вмієте вести розмови «про все і ні про що» – вам не уславитися цікавою співрозмовницею у колі заздрісних неодружених колег. Хоча пам’ятайте, що жінці, яка вміє подобатися, – ніяк не уникнути пересудів.

Це, мабуть, виняток із правила, коли не слід прислухатися до думки громадськості. Погодьтеся, краще бути кокеткою, ніж плетухою.

Постулат №4

Будьте ніжною та уважною завжди, навіть якщо чоловік не відповідає вам тим самим. Рано чи пізно він змінить своє ставлення. Багато жінок страждають від браку уваги. Натомість чоловіки не вміють або ж соромляться бути лагідними.

Постулат №5

Умійте легко ставитися до грошей. Коли вони є – витрачайте обачливо, коли немає – не засмучуйтеся. Усі переживають сірі смуги в житті. Рано чи пізно і на вашій вулиці буде свято. Просто його треба дочекатися. Якщо ви наразі заробляєте більше, ніж чоловік, не ставте це собі в заслугу.

Постулат №6

Намагайтеся відразу зрозуміти різницю між чоловіком та жінкою як протилежними статями. Чоловікові не притаманно 24 години на добу насолоджуватися домашнім комфортом та спілкуванням з дітьми. Він не втрачатиме мови від чарівного заходу сонця чи ранкового співу солов’я. Тому не вимагайте від нього неможливого.

Постулат №7

Взаємини в сім’ї насамперед залежать від щоденної праці, а не від зміни обстановки (відпустки чи відпочинку на морі). Перекласти провину на плечі іншого – найлегше. Та кому буде від цього користь? Ви жінка, тому затямте, що відповідальність за те, наскільки вам обом буде комфортно щоранку прокидатися поряд, майже на 90% залежить саме від вас.

Постулат №8

Спробуйте знайти якомога більше позитивних рис характеру у друзів та колег свого коханого. Недаремно кажуть: скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. За жодних обставин у компанії знайомих не характеризуйте чоловіка з поганого боку.

Постулат №9

Іноді вам обом може не вдаватися щось, до чого ви давно прагнули. Не впадайте у відчай! Лише ретельна праця та наполегливість дають очікуваний результат. У жодному разі не знижуйте вимогливості до себе та коханого. Намагайтеся щоразу ставити для себе нову мету. Адже, коли досягаєте однієї вершини, неодмінно хочеться зійти й на іншу.

Постулат №10

У своєму сімейному спілкуванні позбудьтеся висловів на зразок: – Я тобі тисячу разів казала, що… – Скільки разів тобі повторювати. – Ти став дуже неуважним (байдужим, грубим, нудним). – Ти такий, як і твої батьки. – Усі люди (такі-то, так-то поводяться), а ти… – Про що ти тільки думаєш… – Невже важко запам'ятати, що… – Невже тобі незрозуміло, що…

Натомість щоразу повторюйте: – Ти у мене найрозумніший, найуважніший, най… – Мені так добре і легко з тобою. – Ти завжди розумієш мене з півслова. – Я така вдячна тобі за… – Молодець, що пам’ятав про те, що… – Ти найрідніша для мене людина. – Мені б нічого не вдалося без твоєї підтримки/розуміння/допомоги.

Постулат №11

Іноді, коли в обох хороший настрій, намагайтеся обговорити спільні претензії (спокійним тоном та в доброзичливій формі). Поясніть одне одному, чому так трапляється, щоб надалі не ображатися. Усі подружні суперечки можна залагодити, якщо ви намагатиметеся бути тактовними.

Ніколи в запалі не говоріть те, що накипіло. Зайве слово може надовго залишитись прихованою образою. Та й подумайте, якщо ви кохаєте одне одного, то навіщо так часто вдаватися до сварок та суперечок?!

Постулат №12

Коли народиться немовля, не звертайте свою увагу лише на нього. Адже коханий також потребує вашої прихильності. Не вимагайте від чоловіка активного прояву батьківських почуттів. Кожна жінка ще з дитинства прагне стати матір’ю, у протилежної статі батьківські почуття прокидаються набагато пізніше.

Деякі чоловіки й одружуються лише після сорока років, бо нарешті захотіли дитину. Це потрібно обов’язково враховувати в подружніх взаєминах. Не нарікайте, якщо чоловік мало цікавиться дитиною. У нього немає сентиментальних жіночих почуттів. На жаль…

Постулат №13

Щоб зберегти психологічне здоров’я сім’ї, важливо, щоб кожен із подружжя мав індивідуальність. Тому не завжди корисно увесь свій вільний час проводити разом удома. Гармонія полягає в тому, що кожен має власне захоплення, та водночас є цікавим співрозмовником, добрим другом та коханою людиною.

Постулат №14

Тому будьте тактовними у висловлюваннях еротичного характеру. Навіть якщо у вас якісь негаразди – все можна спокійно обговорити чи звернутися за допомогою до фахівця.

Постулат №15

Щоб зберегти яскравим багаття сімейного вогнища, ви мусите мати мудрість царя Соломона. Адже впертість вашої другої половинки часом може зруйнувати ваші річні напрацювання. У складних питання коханого потрібно обходити з тилу.

У пригоді стануть вислови на зразок: «ти маєш рацію, але, можливо, ми спробуємо…», «пригадуєш, ти говорив… я теж гадаю, що це найкращий варіант»

Ведучий 1:

Чи не розповідали бабусі, як колись ставилися діти до батьків? Діти дуже слухалися батьків, їхнє слово для дітей було законом. Вони його ніколи не порушували. Вважалося великим гріхом образити батька чи матір, зверталися до батьків на ви. З покоління в покоління передавалися такі прикмети: видереш лелечі яйця - згорить хата; будеш гратися з вогнем - буде боліти голова; не доїси хліба - снитимуться старці; свистітимеш у хаті - гроші водитись не будуть.

А ще мати вчила доньку прясти, шити, вишивати, білити хату, доглядати дітей. Особливо старанно вчила вишивати рушники. Бо хата без рушників не існувала. Рушники створювали затишок, оберігали оселю.

Ведучий 2:

Мабуть, ой як важко було б мамі, якби поруч не було батька, якого ми любимо і поважаємо не менш від мами. Але життя наділяє мамі більше турбот. Недаремно каже народне прислів'я: «Жінка підтримує в хаті три стовпи, а чоловік четвертий». Багато прислів'їв склав народ про матір. Ось деякі з них:—

Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Нема того краму, щоб купити маму.

Матері не купити, не заслужити.

Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - батькам кінець.

Добре й ненці, коли дитина в славі.

Мати однією рукою б'є, а другою гладить.

Який кущ, така й калина; яка мати, така й дитина.

На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

Ведучий 1:

Про матір наш народ склав казки, легенди, пісні. Від них віє теплом, ніжністю і ласкою.

Пісня «ЧОРНОБРИВЦІ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальний заклад

"Богодухівський спеціальний навчально - виховний комплекс"

Харківської обласної ради

 

 

 

ВИХОВНА ГОДИНА:

 «ЗЕРНА СІМЕЙНОГО ДОБРА»

 

 

Картинки по запросу скачати картинки про сім'ю

 

 

 

                                                  Підготувала та провела

                                                        класний керівник 6-б класу

  Пономаренко О.В.    

docx
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
123
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку