Тематичний ранок «З історії виникнення книги» ( І частина)

Тематичний ранок «З історії виникнення книги» ( І частина)

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення книг, розширити знання учнів відомостями про виникнення книжки, розвивати вміння користуватися книгами, вдосконалювати навички читання віршів напам'ять, виховувати читацькі інтереси, бажання читати та впливати на шанобливе ставлення до книги.

 

Обладнання: виставка різних видів книжок-реліквій із шкільної бібліотеки, книжок-саморобок, плакати з написами прислів'їв про книгу, діапроектор, відео презентація «Шлях книги від давнини до сучасності».

 

1 ведучий.

2 ведучий.

1 ведучий.

2 ведучий.

1 ведучий.

За всі віки життя на цій Землі

Знання і досвід, мрії променисті

 Збирало людство у книжки малі

І берегло їх свято й урочисто.

У книгах тих записано усе,

Що людське серце болем наповняло.

 І те, що радість сонячну несе,

Що на заваді розвитку стояло.

Шалені успіхи і радість відкриття,

Важкі невдачі, біль утрат і зраду.

З прадавньої пори і так усе життя

До книжки йшла людина на пораду.

Бо книга — вчитель, добрий друг вона, Завжди порадить щиро й допоможе.

В ній людства мудрість зібрана земна, Тому вона — усе на світі може!

Це знань могутнє й чисте джерело,

                           Що не міліє — повниться з роками!

                            І як би там людині не було,

                           А мудра книжка завжди поруч з нами.

2 ведучий.         В часи тривог і в зоряні часи,

                           Коли від щастя хочеться літати.

    Як промінь світла, книгу в світ неси,

   Щоб мудрість в серці й світлий розум мати.

Діти виконують пісню про книжку (на мотив «Маленька країна»).

У кожній хаті, в кожнім домі

Друзі твої живуть.

їх кожен з вас, напевно, знає,

Бо їх книжками звуть.

Є в них і мудрість і наука,

Є туга в них і сміх.

І той щасливий, хто за друга

Власне тримає їх.

Приспів:

Дивний книжковий світ

Мрій і думок політ

Нині казкові всі герої

Шлють вам палкий привіт.

Радо вітаєм вас

В цей неповторний час.

Хоч Новий рік ми вже зустріли,

Та казка спішить до вас.

Бачить-не бачить

Бачить-не бачить, Чути-не чує. Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче-

Правди навчає,

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова,-

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити-дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді:

Річ коротенька-

Книжка, та й годі. (Леонід Глібов)

Учень. Сьогодні ми, учні 3 класу, проведемо з гостями серйозну розмову про те, як народилась перша книга, про бережливе відношення до неї, як до свого друга. Книжка вчить, як на світі жить. А хто багато читає, той багато знає. Адже у книжках зібрані всі надбання людства за цілі тисячоліття, а це — неабиякі знання.

Учениця. Колись давно, багато тисячоліть тому, у людей не було книжок. Але люди завжди були допитливі. І вигадували щось нове, робили перші відкриття, але все це хотіли записати. Ось що спочатку писали...

Учень. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.

Учениця. А люди винайшли кращий спосіб. Вони почали видряпувати свої записи на камінні, але ж якою складною була така робота! Та все ж такі зображення збереглися до сьогодні — це наскельні малюнки, які пережили багато тисяч років і донесли інформацію тих далеких людей до наших днів.

 

Учень. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб взяти з собою в дорогу 2-3 такі книги потрібен був віз. Але спробували б ви, діти, носити в школу такі «книжечки»! Вам би знадобився не ранець, а цілий віз на один лише навчальний день!

Учень. А ще були такі книги: покривали дерев'яні дощечки воском і на них загостреною паличкою наносили своє письмо. Такий вигляд мали перші книги.

Учениця. З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої, або телячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.

Учениця. І от у другому столітті до нашої ери з'явилася перша книжка в Малій Азії у місті Пергамі. Через те і матеріал, на якому писали книжки, так почали називати — пергамент. Писати на ньому можна було з обох сторін фарбами, які стиралися. Тому писати на пергаменті можна було кілька разів. Така книжка була зручною і легкою, але надзвичайно дорогою. її ціна прирівнювалася до ціни за велику ділянку землі разом із забудовою.

Учень. В Україні пергаментом користувалися приблизно 400 років тому. Правителі писали на ньому важливі документи. Пергамент можна нині побачити в музеях, де зберігаються старовинні книги.

Учень. Та й книжка була — писана, а не друкована, як зараз. її писали вправні писці-умільці очеретяними паличками з роздвоєним кінчиком. Характерно, що першу велику букву писали червоною фарбою, а решту — чорною. Така книжка була дорога. Тому люди весь час думали, з якого матеріалу можна      зробити дешевшу книжку?

Учениця. А на берегах річок в Африці в болотах росла дуже поширена рослина — папірус, висота якої сягала до 5 метрів. її використовували на будівництві. Тонкі смужки папірусу склеювали у довгі сувої соком цієї ж рослини, який вичавлювали під тиском, прикріплювали до палиці і скручували. Такий вигляд мала нова книжка на папірусі. Така книжка теж була дорогою.

Учениця. Написану на папірусі книгу не складали, а згортали в сувій. Найдовший серед знайдених сувоїв папірусу має понад 40 метрів довжини. Та й довго така книжка не могла зберігатися, тому що цей матеріал з часом розсипався.

Учень. І от у Китаї спробували писати на шовкові. Але на ньому можна було писати лише з одного боку тонким пензликом. Така книжка теж не була зручною. Словом, у кожного народу своя історія виникнення книжки.

Учень. Перші слов'янські пам'ятки писемності мали вигляд берестяних грамот. Для їх виготовлення брали кору береста, кип'ятили, потім зшкрябували

внутрішні шари кори і вирівнювали краї. Букви видряпували гострим залізним стержнем, що звався писалом. Грамоти складали письмом догори.

Учень. Та найбільшою подією був винахід паперу. Його винайшли у Китаї. Той папір, який ти знаєш і-вживаєш, винайшов китаєць Чай Лунь ще в другому столітті нашої ери.

Учениця. Ну, а як же люди винайшли папір? Та можна сказати, що випадково. Паростки бамбука (того самого, що з нього вудочки роблять), перетерли, додали клею і одержане тісто притиснули пласким каменем. Потім камінь підняли, лист просушили і так, зовсім несподівано для себе, побачили, що одержали нову речовину, на якій дуже зручно писати.

Тепер папір виготовляють із порід дерев. Зі старого паперу — макулатури — теж виходить чудовий папір, на якому друкують і дитячі книжки з малюнками, і дорослі — без малюнків, і газети, й зошити, й листівки...

Ось який довгий і важкий шлях пройшла книга, перш ніж стала такою, якою ви бачите її тепер.

Учень. Коли папір з'явився на Україні, сказати важко, бо через війни й пожежі збереглося мало старовинних документів, написаних на папері.

Учениця. У тринадцятому столітті і в Європі навчилися виготовляти папір. З того часу почався розквіт книги. У 15 столітті запрацював перший друкарський верстат майстра Йогана Ґутенберґа. З того часу все швидше і швидше почали з'являтися на світ книжки, їх ставало все більше, вони ставали цікавішими.

Учень. З'являлися нові друкарі, які вдосконалювали друкарську техніку. Таку у Москві Іван Федоров і Петро Мстиславець у квітні 1563 року почали друкувати книгу «Апостол». Ще більше про історію книги можна дізнатися в музеї книги у Києві, який розташований в Києво-Печерській лаврі.

Перший буквар побачив світ у 1574 році в Львові. Називався він «Азбука». Це також була одна з перших друкованих книг. Вона з'явилася завдяки Івану Федорову — засновникові книгодрукування в Росії і на Україні. То був перший підручник, за яким слов'яни вчилися читати. До нас дійшов лише один примірник , який був знайдений в Римі в 1927 році. Він зберігається в Гарвардському університеті.

Першодрукареві випало жити в складний час. Багато лиха він зазнав від недоброзичливців, заздрісників. Першодрукар ніколи не прагнув ні почестей, ні багатства. Помер він у бідності. Друзям навіть довелося викупати його майстерню, яку могли забрати за борги.

Іван Федоров не нажив багатства. Зате зажив великої слави. І доки люди вчаться читати, доки беруть до рук буквар, його не забудуть.

Тому на його могилі викарбувані слова: «Друкар книг, перед тим небачених».

Відеопрезентація  «Шлях книги від давнини до сучасності».

Ось так книжки з'являлися на світ, Цікавий шлях пройшли вони віками. Пролинуло земних багато тисяч літ,

Як книжка опинилась перед нами.

Учень.

Така, як зараз на столі лежить.

Легка, красива, звична, паперова.

 А час нестримно в космосі летить

 І щось мінятись, певно, буде знову.

Учениця.

Комп'ютерний настав нестримний час, Прогрес такий, що годі і встигати.

І щось, звичайно, зміниться для нас,

Але не зможе людство не читати.

Учень. 

Можливо, книжка змінить власний вид, Сторінки не стиратимуться вічно.

Та поки на Землі живе наш людський рід,

То й книжка буде жити — це логічно.

Деякі цікаві факти про книгу

1. До винайдення Йоганом Гутенбергом (1400-1468) книгодрукування,
книжки були рукописні, наприклад книга-сувій із текстом "Іліади"
Гомера довжиною близько. ..150 метрів.

2. У бібліотеці індійського міста Адьяр зберігаються сотні книжок, що писалися на аркушах, виготовлених з пальмового листя. Сторінки таких книжок прикрашали золотом, дорогоцінним камінням.

3. Серед старовинних монгольських і тібетських книг є справжні манускрипти, тексти яких писалися сумішшю золота, срібла, коралів,перлів, бірюзи, глазурі, перламутру, сталі та міді. Є тут також книжки з текстами, вишитими по шовку різнокольоровими нитками... без  жодного вузлика.

4. Ще одна унікальна книжка, сторінки якої зроблені із срібла, а букви
"написані" золотом. На виготовлення такого ювелірного шедевру було витрачено більш ніж 50 кілограмів золота та близько 600 кілограмів срібла.

5. Найменша книжка видана у 1896 році в Італії, її розмір 16 мм х 11 мм, що
дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі
надрукований лист Галілео Галілея.

6. Одна з найбільших бібліотек світу - Національна бібліотека конгресу
США. Заснована вона у 1800 році. її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.

7. Найбільша бібліотека в Україні - Національна бібліотека України ім. В.І.
Вернадського. Заснована вона у 1714 році.

8. Найперший у світі буквар з'явився в Англії у 1491 році. Написаний він
був латинською мовою.

9. А як щодо найціннішої книги на світі? Найдорожча книга - Лестерський
кодекс авторства самого Леонардо да Вінчі! Лестерський кодекс - це
трактат, що присвячений «воді, землі та небесним тілам». Наразі
власником кодексу є Білл Гейтс. Свого часу він придбав книгу за ... 24 млн доларів!

Діти виконують пісню про книжку

(Звучить пісня «Скарбничка загадкова». Музика і слова Миколи Щура).

1. Мій друже, не сумуй, 

Шукай свої світи

І по землі мандруй —

Вона така казкова.

 

Зроби в майбутнє крок,

Коли вже бачиш ти,

Як сяє між зірок

Скарбничка загадкова.

Приспів:

Скарбничка, повна мрій

І сонячних надій

На щастя, кожен день,

Привітна і святкова Скарбничка без замків,

Для тисяч дітлахів — Скарбничка непроста,

А загадкова.

2. За вітерцем бажань Скоріше, друже,  в путь, Скарби Країни Знань

Не знайдеш випадково.

Ось сонечко встає,

Навкруг сади цвітуть,

І добре, що є десь

Скарбничка загадкова.

 

Учениця. 9 листопада Православна церква відзначає день Преподобного Нестора Літописця - ченця Києво-Печерської Лаври, продовжувача традицій

слов'янської писемності.

Нестор Літописець народився в 50-х роках XI століття в Києві. Юнаком прийшов до Києво-Печерської обителі та прийняв постриг. Він глибоко цінував знання. У монастирі він виконував обов'язки літописця.

Головною справою життя Преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років "Повести тимчасових років". "Се повести временных лет, откуда єсть пошла Русская земля, кто в Києве нача первее княжити и откуда Русская земля стала єсть " - так з перших рядків визначив мету своєї праці Преподобний Нестір.

Саме на честь Преподобного Нестора Літописця, вже 12 років, відзначають свято - День Української писемності та мови. Існує думка, що саме від діяльності Преподобного Нестора Літописця починається письмова українська мова.

 

Виступ-діалог Нестора Літописця

Нестор Літописець. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Що більше людина знає, то мудріша стає. Книжка якраз і допомагає в цьому. Так що ви подумайте над цим. Недарма ж народ каже, що у Землі супутник — Місяць, а у людини — книжка.

Учень. А воно і справді так. Адже улюблену книжку люди завжди беруть з собою у далекі мандри, бо вона зігріває людину своїм теплом, мудрими порадами, щирістю. Бо ж книга — твій друг, без неї, як без рук. От космонавти брали книжку з собою в космос, і вона допомагала їм у польоті.

Учень. То як же книжку не любити, коли вона і навчає, і допомагає, і радить, і бажання виконує. Та все на світі людина бере з книги. Хороша книга яскравіша за зірку. З книжкою не будеш нудьгувати, вона завжди розрадить і звеселить. Книга — кому розвага, а кому — навчання.

Нестор Літописець. Що ти маєш на увазі?

Учениця. Те, що наші підручники — теж книги, але вони створені не для розваги, а для навчання і в кожного учня завжди під рукою. Тому називаються — підручники. Вони діляться з нами своїми знаннями. Роблять дітей тямущими, розумними. З книгою подружишся — розуму наберешся. От ми зі своїх підручників з року в рік розуму набираємося.

Нестор Літописець. Правильно. Книга створена для людей, і кожен бере з неї те, що йому потрібно. Кажуть же люди: «Книгу читай, розуму набирай». Тепер, діти, зрозуміли , що люди йшли до книжки тисячі довгих років, щоб зібрати і записати в них усі свої досягнення, винаходи, традиції.

Учениця. Ми зрозуміли, яку силу має книга. Постараємось тепер читати, вчитися, бо вчення — це світло. А книга — це ключ до знань. Правду каже мама, що золото добувають із землі, а знання — з книги.

 

1. Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита. (Книжка)
2. Хто мовчки про все розкаже? (Книжка)
3. Біле поле, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери та й вчи. (Книжка)
   Книжок на цілім світі є багато

І кожна щось розкаже нам.

І от сьогодні в наше

свято — Складемо славу всім книжкам!

 

Діти виконують пісню «Марш юних книголюбів» на мотив «Гей, ви, стрільці січовії...».

Гей, хлоп'ята і дівчата,

Раз, два, три!

Всіх вітаємо зі святом.

Раз, два, три!

Я читач твій, книжко мила,

Бо знання — велика сила.

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

Буде дощик, а чи спека,

Раз, два, три!

Жде мене бібліотека,

Раз, два, три!

Поспішу до неї радо,

Як солдатик на параді,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

І одне я твердо знаю,

Раз, два, три!

Книжку гарну прочитаю,

Раз, два, три!

Про епохи і народи,

Про події і пригоди,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

Щоб почули нас далеко!

Раз, два, три!

Хай живе бібліотека!

Раз, два, три!

Вам здоров'я та удачі,

Віншуваннячка дитячі,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

 

Вірш «Мій друг»

Мій друже й супутнику,

Книго моя,

Завжди на дозвіллі,

Де ти - там і я.

Ми добре з тобою проводимо час,

Чудова розмова

Триває у нас.

Іду я на поклик чаруючий твій,

Спускаюсь до моря

І бачу прибій.

З тобою шляхи

Пролягають мої

В найдальші віки

І найдальші краї.

Навчаєш відважним,

Правдивим рости,

Любити природу,

Свій край берегти.

Від малку з тобою

Я звик дорожить.

Без доброї книги

Мені не прожить! (Ніна Найдьонова)

 

 

 

Бібліотечна сторінка

 

Пам'ятка читачеві

 

Люба дитино!

До тебе це слово!              

Перед тобою — скарбниця чудова,

Мудрих порад невичерпне джерельце,

Книгу люби і душею, і серцем.

Не гоже бруд заносити в науку —

Простягай книзі лише чисті руки.

Якщо ти хочеш книгу всю читати,

Не змушуй сторінки в ній випадати,

Відтак книжки не слід перегинати

Друг твій — книга — буде гарним,

І новеньким, і охайним,

А для цього будь уважним,

Не забувай речей в ній зайвих.

Краще витрати хвилину,                               

Та візьмися й до путя                      

Попідклеюй всі сторінки,                     

Книзі дай нове життя!

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. І. Баланчук. Посвята в читачі /1. Баланчук // Початкова школа. - №1. -
   2009. - С. 56.
2. http://sarnybog.аt.uа
3. httр://besahу.соm
4. http ://korysne.со.uа
5. К. С. Смоляк. Нам без книг ніяк не можна / К. С. Смоляк // Розкажіть
   онуку. - №9 - 2003.- С. 20 - 22.
6. Веселий струмочок: навч. посіб. для 3 кл. / За А. Коваль. Дещо з історії книги. - X.: Вид -во «Ранок» 2013. - С. 11-13.