Тема: Формування системи цінностей учнів НУШ

 

                              Формування системи цінностей учнів НУШ

 

  Лойченко Н.М.,

                                                                          вчителька географії Харківського ліцею № 154

                                                                        Харківської міської ради,  вищої кваліфікаційної

                                                                        категорії, старший учитель                         

natasha.loichenko01@gmail.com

                                                                             

     

Анотація.  Статтю присвячено проблемі формування цінностей у школярів в умовах НУШ.  Інструментальною основою втілення цінностей у шкільний простір стають ключові компетентності.. Наголошено на важливості формування громадянськості в освітньому процесі Нової української школи.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, наукові підходи, громадянське виховання, методи та форми

      

       Результатом освітньої діяльності та орієнтиром Нової української школи є цінності. Виникають питання: що  таке цінності, чи можемо ми, педагоги, професійно впливати на формування ціннісних орієнтацій учнів,  які цінності сформовані в наших учнів, а над формуванням яких ще треба працювати.

 Навчання на основі цінностей є ефективним шляхом виховання активних, відповідальних, миролюбних, мужніх, чесних, співчутливих і дбайливих громадян. Цінності виступають фундаментом, мотиваційною основою поведінки будь-якої особистості. Ціннісні орієнтації розглядаються як результат виховання і соціалізації підростаючого покоління, що в сучасному контексті відкриває перспективи подальшого розвитку особистості й держави, стає підгрунтям для продукування інтелектуального потенціалу, політичної стабільності та суспільної злагоди.

        Ключова ідея Концепції «Нова українська школа» – виховання на цінностях, формування ціннісних ставлень і суджень, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством. Виховний процес є невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема, морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) [7, с. 19].

         Ціннісна спрямованість національної освіти знаходить своє відображення в державних стандартах, нормативно-правових актах, покликаних забезпечувати неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності; моделях і технологіях всебічного розвитку, виховання та соціалізації особистості [6, с. 30].

         Ціннісне ставлення особистості має трикомпонентну структуру та передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно – душевних та соціальних сил.

        Ціннісне ставлення до свого фізичного «Я»: вміння особистості оцінювати свою зовнішність,  будову тіла, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я  та турбота про власну безпеку, активний відпочинок. Ціннісне ставлення до свого психичного «Я»: передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу : думок, переживань, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є , знати свої негативні та позитивні якості, сприяти формуванню в ній готовності до самовдосконалення та самопізнання, конструктивної самокритичності. Ціннісне ставлення до свого соціального «Я» виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя; визначенні свого статусу в соціальній групі; налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам; справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

        Освітня філософія Нової української школи грунтується на певних пріоритетах, що визначають її ціннісно-світоглядні домінанти [9, с. 15], зокрема:

Освіта: є пріоритетною цінністю суспільства, особлива роль освіти в інформаційному суспільстві, зростання інформаційних потоків, постійне оновлення знань, необхідність неперервної освіти протягом всього життя людини і т.д.

Дитиноцентризм: розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, індивідуальних стилів, темпу, освітніх траєкторій учнів; формування загальнолюдських цінностей; свобода вибору власної освітньої траєкторії; підтримка життєвого оптимізму; розвиток самостійності; плекання творчості й допитливості.

Визнання цінності дитинства: відповідність вимог віковим особливостям; визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру; урахування цінностей та інтересів дитини з метою формування в неї основ життєвої компетентності; обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність дитини.

Радість пізнання: пізнавальний процес, який приноситиме радість дитині; обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на творчість і дослідницьку діяльність; свобода вибору предметів та рівня їх складності.

Презумпція талановитості дитини. Запобігання соціальному розшаруванню: не допускається будь-яких форм дискримінації учнів та відокремлення дітей на підставі попереднього відбору; утвердження демократичних цінностей; людська гідність, свобода, відповідальність; інклюзія.

Розвиток особистості та умов для її формування: замість «навченої безпорадності», плекання самостійності, незалежного мислення; навчання справлятися зі стресом та напругою, педагогічні задачі вирішуються в атмосфері психологічного комфорту й підтримки; неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, подолання будь-яких форм дискримінації; плекання в учнів гідності, оптимізму, сильних рис характеру та чеснот.

Плекання здоров’я учнів: формування здорового способу життя; створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку.

Безпека: перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.

Вищезазначені світоглядні акценти стали підгрунтям для визначення ціннісних орієнтирів сучасної української школи, що представлені у матеріалах Міністерства освіти і науки України («Ціннісні орієнтири сучасної української школи») [5] .

Аналіз матеріалів Міністерства освіти і науки України «Ціннісні орієнтири сучасної української школи» дає можливість виокремити основні підходи для ефективного впровадження ціннісної зміни, нових ціннісних орієнтирів в освітньому процесі та шкільному середовищі, зокрема:

- освітній процес орієнтується та утвердження морально-етичних (гідність, рівність, справедливість, толерантність та культурне різноманіття, турбота, чесність, довіра), соціально-правових (верховенство права, нетерпимість до корупції та фаворитизму, патріотизм, екологічно-етична цінність, соціальна відповідальність) та особистісно зорієнтованих цінностей (самореалізація, лідерство, свобода);

- виховний процес є невід’ємною складовою всього освітнього процесу;

- фокус педагогічної уваги на врахуванні ціннісних принципів у шкільному середовищі та освітній взаємодії;

- цінності є фундаментом освіти та умовою формування людини та суспільства, які у своїй як професійній, так і повсякденній діяльності зважують морально-етичний та публічний інтереси;

- цінність формується щодня; виховання будь-якої цінності або чесноти у собі та інших людях – тривалий процес;

- цінності не пояснюються, а формуються і закріплюються як норми взаємодії;

- певна цінність може успішно формуватись лише наскрізно, через настановлення й особистий приклад;

- процес культивування цінностей постійний, що залежить від рівня духовного та інтелектуального розвитку людини, її вольових якостей та бажання пізнавати дійсність;

- ціннісна зміна Нової української школи потребує розуміння і усвідомлення спільних цінностей всіх учасників освітнього процесу: учителів, батьків та учні;

- цінності потребують грунтовного аналізу, визначення та інтерпретації;

- наведений перелік ціннісних орієнтирів та приклади проявів тих чи інших цінностей не є догмою, виключними або всеохоплюючими.

 

      Інструментальною основою втілення цінностей у шкільний простір стають ключові компетентності, які поєднують навчальний, виховний, інформаційно-комунікаційний і розвивальний потенціали шкільної освіти, визначають нову філософію освіти, яка ґрунтується на ідеях якості, результативності, особистісній зорієнтованості змісту і результатів, технологічно забезпечує реформування загальної середньої освіти. Однією із ключових компетентностей є громадянська компетентність.          

      Проблеми громадянського виховання дітей та молоді - це вічні проблеми. Скільки існують держави, стільки й суспільство висуває й вирішує питання мети, змісту, шляхів, засобів та методів виховання своїх майбутніх громадян. Особливо ця проблема актуалізується в переломні часи, коли кардинальні зміни в суспільстві змушують до зміни всього виховного процесу в цілому й до громадянського виховання в першу чергу. Головна мета громадянського виховання — це підготовка молоді до життя у взаємопов’язаному світі, визнання й прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для даного суспільства.

       Громадянське виховання ґрунтується на духовному багатстві народу, його мудрості, традиціях і звичаях. Серед багатьох чинників, що впливають на формування громадянських якостей особистості, значну роль відіграють форми та методи, які використовують у процесі виховання громадян, продовжувачів традицій свого народу, які мають глибокі знання основ наук, своїх прав та обов’язків.

Традиційно форми та методи громадянського виховання спрямовувались на формування відповідальної, свідомої особистості, вчинки якої відповідають педагогічним принципам морального виховання. Метою використання таких форм і методів є формування у молоді комплексу необхідних громадянських якостей, виховання молодого покоління, як зазначено у Новій українській школі, спроможним «ефективно працювати та навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти».

        Для досягнення поставленої мети розробляються різні програми нар одознавчого, краєзнавчого, патріотичного спрямування; викладання навчальних предметів здійснюються таким чином, щоб відбувався прямий послідовний вплив на формування громадянських якостей особистості.

Аналіз та зіставлення наукових праць з цієї теми дозволяють зробити таку класифікацію форм виховання громадянських якостей:

– словесні (пояснювальні), лекції, доповіді, бесіди, повідомлення, диспути;

– пошукові (науково — дослідницькі): екскурсії, експедиції, походи, пошукова робота з народознавчою та краєзнавчою спрямованістю;

– практичні (змагальні): проведення ігор, конкурсів, змагань;

– наочні (ілюстративні): створення музеїв з краєзнавчими матеріалами, обладнання тематичних стендів, виставок.

 Педагогічно доцільними та ефективними є різні форми освітнього процесу:

– краєзнавчі заходи: рейди з охорони пам’яток природи та історії;

– заходи екологічного спрямування: трудові десанти, очищення та благоустрій водойм, парків, лісів, територій;

– інтелектуальні та загальнопізнавальні заходи: конференції, сюжетно - рольові ігри, обговорення рефератів, огляд подій.

       Виховуючи справжнього громадянина, суспільство готує дітей до участі у розв‘язанні нинішніх і майбутніх завдань держави: від реалізації функцій трудівника і господаря, керівника і виконавця, громадського діяча і захисника Батьківщини - до управління нею. А для цього потрібно особливу увагу приділяти розвитку громадської активності юнацтва та молоді

Ознайомлення з історичними та природними пам‘ятками допомагає підліткам усвідомити актуальність і невідкладність збереження національної історико-культурної спадщини, необхідність захисту природних пам’яток. Адже самобутність культури та природи є важливою умовою зміцнення національного суверенітету, духовності людей. Аналізуючи причини виникнення та загострення екологічних проблем, визначаючи їх соціально - культурний контекст учні отримують певне громадянське виховання. Дуже важливо, що учні є не просто спостерігачами, а й активними охоронцями, творцями матеріальної та духовної культури народу. Цінність громадянської активності й полягає в тому, що вона виступає не тільки вираженням, а й необхідною умовою всебічного розвитку особистості, її розквіту.

Перелік масових заходів:

1.  Місячник походів та екскурсій «Я на цій землі народився».

2. «Мандри третього тисячоліття» - заочний конкурс на кращу туристсько-краєзнавчу подорож.

3. Заходи краєзнавчої програми «Харків - місто моє». Заходи екологічної програми «Крок до природи».

4.  Заочний конкурс на кращу дослідницьку роботу історико-географічної експедиції «Сто чудес України».

5. Заходи до Дня довкілля, весняні екологічні акції.

6. Усний журнал «Топоніміка рідного краю».

Формування громадянськості - багатоаспектна та інтегрована якість, до якої входять багато компонентів, з - поміж яких на першому місці — патріотизм.  Патріотизм починається з вивчення малої Батьківщини, рідного села, містечка, міста. Саме тому актуальною залишається потреба розвитку таких форм позакласної роботи, які б дозволили учневі не лише повною мірою реалізувати свій творчий потенціал, але й стати творчим, діяльним, інтелектуально розвиненим громадянином держави.

МАН покликана надати учням додаткові можливості для саморозвитку. Вона ставить за мету підтримати перші кроки молодих науковців, допомогти їм у засвоєнні навичок наукової роботи.

                                        ТЕМАТИКА РОБІТ В МАН

1) Малі міста: стан, проблеми і перспективи розвитку (на прикладі Харківської області)

2) Економічна характеристика господарства міста Люботин

3) Оцінка забезпеченості Харківської області природно - рекреаційними ресурсами

4) Екологічний стан річок Харківської області

5) Молодіжний ринок праці в Харківській  області.

 

Процес введення елементів громадянського виховання у зміст шкільної освіти проходить по-різному . На думку вчених , громадянська освіта в школі може здійснюватись в чотирьох формах:

- як навчальний предмет;

- як міжпредметна форма діяльності в межах освітнього простору;

- як організація позакласної та позашкільної діяльності;

- як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці.

        Громадянська освіта покликана підвищити соціально - політичну компетентність учнів, що, у свою чергу, сприяє їх соціалізації та самореалізації не у «майбутньому дорослому», а у теперішньому житті. Це тим більш актуально, що учні в найпродуктивнішому для соціалізації віці, спираючись на свій власний досвід, залучені до процесу постановки та розв’язання суспільних проблем з використанням знань та вмінь з різних шкільних предметів. Однак, громадянська освіта не обмежується навчальними предметами, громадянську орієнтацію слід надати усьому змісту освіти.

         Навчання через цінності допомагає створити ефективне освітнє середовище, що підвищує результативність навчання, розвиває навички спілкування і взаємодії учнів, які зберігаються протягом усього життя. Окрім того, освітній процес стає основою для формування світоглядної позиції особистості, забезпечуючи її самореалізацію та самовизначення. Відтак, цінності набувають особливого значення як на рівні окремої особистості, так і суспільства та нації в цілому.

 

 

                                    Список використаних джерел:

1. Бех І. Д. Особистість у сяйві духовності: монографія / І. Д. Бех. – Київ – Чернівці : «Букрек», 2021. – 244 с.

2. Крошка О. І. Сучасна психологічна наука про життєво-ціннісні орієнтації молоді / О. І. Крошка // Дев’ята міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/kroshka-oi-suchasna-psihologichna-nauka-pro-zhittevo-tsinnisni-orientatsiyi-molodi/.

3. Левківська К. В. Ціннісні засади діяльності освітніх закладів : навчально-методичний посібник / К. В. Левківська. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2017. – 136 с.

4. Легун О. М. Роль цінностей і ціннісних орієнтацій у розвитку особистості / О. М. Легун // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПНУ / за ред. С. Д. Максименка. – Т. XII, ч. 4. – К., 2010. – С. 241-248.

5. Матеріали МОН України («Ціннісні орієнтири сучасної української школи») [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/Serpneva%20conferentcia/2019/Presentasia-Roman Stesichin.pdf).

6. Назаренко Л. М., Антюшина О. М. Ціннісні орієнтири «нової школи»: у вимірі наукової позиції Є. П. Голобородько / Назаренко Л. М., Антюшина О. М.// Таврійський вісник освіти. 2017. – № 1 (57). – С. 30-33.

7. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

8. Рабійчук С. О. Місце ціннісних орієнтацій в цілісній системі виховання сучасних старшокласників / С. О. Рабійчук // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 1 / 2012. – Режим доступу: http://elar.khmnu.edu.ua/bitstream/123456789/2915/3/Vnadps_2012_1_15.pdf

9. Сидоренко В. В. Концептуальні засади Нової української школи: ключові компетентності, ціннісні орієнтири, освітні результати / В. В. Сидоренко // Методист. – 2018. – № 5. – травень. – С. 4-21