Тема: «Мотив жіночої долі у творчості Т. Г. Шевченка. Поеми «Катерина», «Наймичка».

Тема: «Мотив жіночої долі у творчості Т. Г. Шевченка. Поеми «Катерина»,                         «Наймичка».

Мета:  дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Т.Г. Шевченка

в кріпосній Україні;

розкрити ідейно-художній зміст творів «Катерина»та «Наймичка»;

охарактеризувати в порівнянні образи героїнь поем;

розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння логічно і критично мислити; вміння ґрунтовно висловлювати свої думки;робити виважені висновки;

виховувати повагу до жінки, зневажливе ставлення до гноблення, підступництва, зради.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: портрет Шевченка,  ілюстрації,  мультимедіа,   картинки.

Епіграф:

У нашім раї на землі
   Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая
         З своїм дитяточком малим.
                                     Т. Г Шевченко

                                                        Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

…Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Ці слова промовляв Т.Шевченко з особливою святістю, великим трепетом душі, бо мати дає життя, плекає і підтримує своєю турботою.

Жінка, мати, дружина, годувальниця! Вона - берегиня сімейного вогнища, хранителька нації, її духовності. Адже від матері дитина переймає рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції свого роду, його святині. Саме тому в Шевченка маємо таке поклоніння жінці-матері:

…І перед нею помолюся,

Як перед образом святим…

Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу красу бачив у жінці, в матері. Образ коханої жінки, жінки-матері — улюблений образ Шевченка.

Для Т. Шевченка слово «жінка» було тотожнім слову «мати». Це слово було святим для Тараса Шевченка. За частотою вживання в його поезіях воно стоїть на другому місці після слова Бог (637), слово мати вжите у поезії 374 рази. М. Рильський писав про це: «… Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу». Переконатися в слушності цього твердження ми зможемо на сьогоднішньому уроці.

Для Тараса Шевченка жіноча доля була однією з головних тем творчості, бо серед його героїнь і поетова рідна мати, його рідні сестри, і зрештою, його перша трепетна юнача любов, Оксана Коваленко. Отже, жіноча недоля була  для Великого Кобзаря не тільки загальнонаціональною, а й особистою трагедією. Тарас Шевченко, ставши на захист потоптаних жіночих прав, зібрав воєдино страждання кріпачок і розказав про них світові.

1.Намалюйте асоціативний малюнок або слова – синоніми до слова  жінка

  Слово вчителя.    На  цьому уроці ми познайомимося  з жінками які  були у житті Т.Шевченка

   Мама – Катерина Шевченко (Бойко).

 Вийшла заміж за кріпака Григорія Грушівського-Шевченка у 1802р. Її тато був козачком, але життя склалося так, що волю було втрачено. А дочка народилась кріпачкою.Немає сумнівів, що батькова туга за втраченою свободою вплинула на формування  цієї жінки в дитинстві, роздмухуючи найнеймовірніші романтичні фантазії та мрії. В 19р. вона вийшла заміж за Григорія. Але шестеро дітей! Якщо дочку Катерину та старшого сина Микиту Катерина З Григорієм ще встигли «поставити на ноги», то Тарас і менші: Йосип, Ярина та сліпенька Марія – зазнали і знущань мачухи, і гіркого сирітства.

     Але ще за життя мама дала майбутньому поетові  головне  - любов та материнську ніжність, без відчуття яких так легко можна було озлобитися на весь світ і ніколи не зазнати кохання.

Спираючись на народне уявлення, Шевченко оновив сам образ матері, подібно до того, як садівник оновлює квіти троянд, надаючи їм ще чарівнішого квітування і пахощів:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Про жінку-матір поет говорить зворушливо, уславлює її, порівнюючи з Богородицею.

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

 що в мир наш Бога принесла.

  У іншій своїй поезії поет згадує свою матір з болем, з тугою:

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І ,повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину

  Сестри

  Один із найніжніших споминів пов’язаний із сестрами.Старша сестра Катерина – терпляча та ніжна нянька. Її з теплотою та ніжністю згадує поет протягом свого життя. Через рік після смерті матері вона вийшла заміж за кріпака Антона Красицького в сусіднє село Зелена Діброва.Саме до їхньої хати часто тікав Тарас, коли йому ставало нестерпно.

   По-особливому  ставився Тарас до сестри Ярини. Почуття ніжної любові до неї зберіг до кінця життя, недарма навесні 1859р. Шевченко здійснив давню мрію – відвідати рідні місця. У квітні поет приїжджає до рідного села Кирилівки. З братами залишався не надовго, але із сестрою своєю, Яриною, пробув кілька днів.

   Сестрам Тарас Григорович також присвятив свої твори. Про Катерину він з теплотою та ніжністю згадує у повісті «Княжна». Свої враження про зустріч у 1859р. із сестрою Яриною він описав у поезії «Сестрі».

Оксана Коваленко

     Змалку у житті поета була ще одна дівчина – сусідка Оксана Коваленко:

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились,

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх…

У вірші «Мені тринадцятий минало» Шевченко змальовує зворушливий епізод, що трапився у житті голодного самотнього сироти, Оксана Коваленко своїм поцілунком розрадила малого Тараса.

    Цей образ пізніше опише у поемі «Мар’яна-черниця», присвяченій Оксані. Цей образ мав неабияке значення для поета. Недаремно ця ж Оксана згадується у поезії «Три літа», «Не молилася за мене». Це ім’я носили й інші його героїні ( дочка сліпої з однойменної його поеми ).

Перший поцілунок Шевченка вийшов трохи гірким через сльози.Малий кріпачок переживав свою чергову  підліткову депресію, сховавшись від усіх на пасовищу за Кирилівкою. Спогад про ой поцілунок, яким висушила Оксана його сльози, згодом з’явився в одній із рідкісних ліричних поезій Шевченка.

     Оксана Коваленко була на три роки старшою від поета і мешкала по сусідству.Матері, дивлячись на забави своїх дітей, думали, що все з віком перейде.Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли  у справжнє і глибоке почуття. Забракло часу . 15-річний  «козачок» Тарас у валці свого пана  Енгельгардта мусив поїхати до Вільно. Розлука була несподівана і тривала , тож своє перше кохання залишалось тільки згадувати і малювати.

      Оксана Коваленко не стала довго дівувати, чекаючи певернення додому свого Тараса, зрештою до Кирилівки Шевченко приїхав через 14р. – уже як вільна людина, здібний столичний художник та поет. На той час Оксана вже три роки була одруженою і бавила двох доньок, народжених від кріпака Кирила Сороки.

    Тарас не надто переймався втраченим коханням. Життя тільки починалося. А він був уже відомим автором неперевершених поезій  і  портретистом. Його столичні знайомства відкривали йому двері на бали та прийоми, які влаштовували в Україні провінційні аристократи.

Ганною Закревською

На одному з балів у 80-річної поміщиці Тетяни Густавівни Волховської в

 се­лі Мойсівці Шевченко познайомився з дружиною відставного полковника Ганною Закревською.   Вона була дружиною поміщика Платона Олексійови­ча Закревського, полковника у відставці, одного з братів-власників с. Березо­ва Рудка.

      З сімейством Закревських Шевченко познайомився 29 чи 30 червня 1843 ро­ку на балу у поміщиці Тетяни Волховської в селі Мосівка, куди поет приїхав разом з Гребінкою.

Ганну Іванівну Закревську Шевченко назвав в одному з листів «Ганна врод­лива». Марієтта Шагінян вважає, що це було «справжнє, єдине кохання» Тараса Шевченка: «все раніш пережите є немовби прелюдією, а все пізніше — немов­би логічним його наслідком».

Ганною Іванівною Шевченко був захоплений. Їй при першій зустрічі з Тара­сом Григоровичем йшов двадцять перший рік. Молода мати двох дітей, вона чарувала своєю вродою багатьох.Чи могло бути щасливим те поетове кохання?Тільки пізніше, вже на Кос-Аралі, Шевченко напише дві поезії, які присвя­тив Ганні: «Г. 3. («Немає гірше, як в неволі...»)», і «Якби зострілися ми знову». Кохання подарує йому хвилини солодких спогадів, переповнюватиме ніжністю й елегійною зажурою. До коханої жінки поет звертається подумки з найчисті­шими словами. «Моя єдиная», «воленько моя», «рожевая зоре», «мій покою», «моє свято чорнобриве», «моє серце», «доленько»...

Ось як пише Шевченко про кохану у поезії («Немає гірше, як в неволі...»)»:                                                                                                             

І ти, моя єдиная,

 Встаєш із-за моря,

З-за туману,

слухняная рожевая зоре!

У іншій поезії «Якби зострілися ми знову» поет мріє про зустріч з коханою і при цьому боїться, що Ганна не пам'ятає його. Але ще більше боїться, що во­на відвернеться від нього:

Якби зострілися ми знову,

Чи ти злякалася б, чи ні?

 Якеє тихеє ти слово

Тойді б промовила мені?

Ніякого. І не пізнала б.

 А може б, потім нагадала,

                                                Сказавши: «Снилося дурній

Варвари Рєпніної  Ще один тимчасовий притулок у той час Шевченко знайшов у  Варвари Рєпніної  в містечку Яготині. Княжна Варвара Миколаївна була людиною розумною, освіченою, володіла багатьма мовами, була талановитою письменни­цею. Ще на тому балу у старої Волховської Шевченко вперше з нею зустрівся. Жінка загорілася несподіваним коханням до поета і запропонувала йому по­жити у своєму помісті. Проте вона була на шість років старшою від Тараса, і той, скоріше, сприймав її як свою опікунку. А княжна натомість своїх почуттів не приховувала. Зізнавалася у коханні до Шевченка в листах. Подарувала йому власноруч сплетений шалик. Навзаєм він подарував їй свій автопортрет. У Яго­тині Тарас прожив десь із півроку, а потім знову повернувся до Петербурга. Во­ни залишилися добрими друзями на все життя.

    Катя  Піунова  Повертаючись до Петербурга, Шевченко на декілька місяців зупинився у Нижньому Новгороді. Саме тут знайшов поет дівчину, яка здалася йому мрією всього життя. Вперше він побачив її на театральній сцені 13 жовтня 1857 року.

      16-річна актриса Катя  Піунова  здавалася йому ідеалом жіночої вроди.

Заради її театральної кар'єри він викликав до Нижнього знаменитого акто­ра Михайла Щепкіна, і той упродовж трьох днів грав у спектаклях разом з нею. Про її акторську гру Шевченко написав захоплюючу замітку до місцевої газети, юку згодом передрукувала московська преса.

     Але молода актриса виявилася невдячною, а, може, просто не наважила­ся пов'язати своє життя з модним, але скандально відомим художником, який майже на тридцять років був старшим від неї.

 Ликерія  Полусмакова.Останнім коханням поета була ще одна молода, 19-річна дівчина — Ликерія  Полусмакова.

     Ликера — Полусмакова Ликера Іванівна (1840 — 1917), наречена Шевченка. Народилася в селі Липів Ріг Ніжинського повіту Чернігівської губернії (нині — Ніжинського району Чернігівської області), була кріпачкою поміщиків Мака­рових, залишилася сиротою. Привезена до Петербурга 1859 р. й відпущена на волю. Слугувала в домі В. Я. Карташевської — сестри Шевченкового знайомого М. Я. Макарова, де Шевченко познайомився з нею на початку 1860 року.

       Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками. Шевченко накупив їй суконь, капелюшків, туфель, перснів, сережок з медальйонами, ко­ралів і навіть Євангеліє в білій оправі із золотими краями. Тільки за один день (З вересня 1860 року) він витратив на презенти понад 180 рублів! Але крутійка не захотіла залишати столичного життя і переїжджати в Україну, щоб жити у селі. Вона покинула поета і вийшла заміж за перукаря Яковлєва.

       Лише в 1904 році, по смерті свого пияка-чоловіка, Ликерія Яковлєва-Полусмакова, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.

      Відвідуючи меморіал, у книзі відгуків одного разу вона залишила розпачливий запис: «У травні 1905 року приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. По­дивись, подивись на мене, як я каюсь...».

     Ликері Полусмаковій Т. Г. Шевченко присвятив вірші «Л.» («Поставлю хату і кімнату...»), і «Ликері» («Моя ти любо! Мій ти друже!...»

ІІІ. Основний зміст уроку.

Слово вчителя. 

Однією з центральних тем у творчості Т. Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному кріпосницькому суспільстві. Саме цій темі поет присвятив цілу низку творів в усі періоди своєї творчості. Поеми «Слепая», «Сова», «Наймичка», «Катерина», «Відьма», та ін.,  повісті російською мовою – «Капітанша», «Художник», «Музикант».

   Слово вчителя.   Сьогодні ми з вами будемо працювати над змістом поем «Катерина» та «Наймичка». Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі особливе місце посідає поема «Катерина», присвячена Жуковському в пам’ять дня викупу поета з кріпацтва (1838) та поема «Наймичка» (1860), висловлена в іншому емоційному ключі.

1.А зараз перевіримо як ви справились з випереджувальним завданням.

Цитатний диктант.

1) Про кого поет пише:

Не журиться… -

Вмиється сльозою,

Возьме відра, опівночі

Піде за водою,

Щоб вороги не бачили;

Прийде до криниці,

Стане собі під калину,

Заспіває Гриця. Катерина

2) Про кого думає Катерина?

«Отут з муштри виглядала,

Отут розмовляла,

А там… а там… сину, сину!

Та й не доказала. Москаль

3) Іде шляхом молодиця,

Мусить бути, з прощі.

Чого ж смутна, невесела,

Заплакані очі?

У латаній свистиночці,

На плечах торбина,

В руці ціпок, а на другій

Заснула дитина.

- Куди йде Катерина? Московщина

4) «Нехай, кажуть, - гине ледача дитина,

Коли не зуміла себе шанувать»

• Хто так говорить за Катерину? Люди

5) «Дура, отяжися!

Возьмите прочь безумную!»

• Кому належать ці слова? Іван

6) Чорнобрива Катерина

Найшла, що шукала.

Дунув вітер понад ставом –

І сліду не стало.

- Що зробила Катерина після зустрічі з москалем Іваном?Втопилася

7) А пан глянув… одвернувся

Пізнав, препоганий,

Пізнав тії карі очі,

Чорні бровенята…

• Кого впізнав пан? Свого сина Івана

8) У неділю вранці-рано

Поле вкрилося туманом;

У тумані, на могилі,

Як тополя, похилилась

Молодиця молодая, -

так розпочинає Шевченко

Про кого пише Т. Шевченко? Про наймичку Ганну

9) Ще змалечку удвох ягнята пасли,

А потім побралися,

Худоби діждалися,

Придбали хутір, став і млин,

Садок у гаї розвели,

І пасіку чималу –

Всього надбали. Трохим та Настя

10) Хто так доглядав за Марком?

А коло дитини

Так і пада, ніби мати;

В будень і в неділю

Головоньку йому змиє,

Й сорочечку білу

Що день божий надіває. Ганна

11) Скрізь порання: печуть, варять,

Вимітають, миють…

Та все чужі. Де ж наймичка?

Куди відправилася Ганна перед весіллям Марка? На прощу у Київ

12) Занедужала небога.

Уже й пригощали,

Й маслосвятіє служили, -

Ні, не помагало.

Про кого йде мова в цих рядках? Про Ганну

2.Зiставлення поем Т. Шевченка "Катерина" i "Наймичка"

1.Структура сюжету Назвіть початок сюжетної лінії та її розвиток.

2. Наявнiсть лiричних вiдступiв 

3.Ланцюжок подій 

Розташувати події у правильній послідовності відповідно до сюжетної лінії твору:

4.Визначте тему, ідею та жанр твору 

5.Порівняльна характеристика образів Катерини та Ганни

6.Складання ґрона до образу Катерини  і Ганни

                                                        «чорні брови»,»карі очі»,»біле  личко»
                                                       покритка                                                       
   Катерина                                  здатна на великі страждання
                                                       рішуча, безжалісна
                                                       щира  і  проста
                                                       чесна і благородна
                                                       відверта і довірлива
                                                       жертва тогочасного суспільства

                                                       любляча мати
                                                       щирість,простота,відвертість
                                                       працьовитість і щедрість
                                                       набожність
Ганна                                            повага до людей                                                                                                                                                                                                                                                  .                                                     терплячість  
                                                       здатність до важких страждань
                                                       ніжність
                                                       безталанність
                                                       жертва тогочасного суспільства

7.Складання учнями діаграми Кола Вена.

Учні роблять порівняльний аналіз образів Катерини і Ганни, склавши діаграму Вена.

       КАТЕРИНА

 Натура проста 

 Вразлива 

 Ошукана москалем 

 Відіпхнута 

 Думає тільки про себе 

 Покидає дитину на шляху 

 Вихід знаходить у воді під льодом 

         ГАННА 

 Натура безмірно глибша 

 Сильне та високе чуття 

Могуча любов до дитини 

Забуває про себе саму 

Віддає своє життя для довгої жертви на користь своєї дитини 

Матері- покритки, щирість, відвертість, жертви тогочасного суспільства.

8.Узагальнене дослідження «У всякого своя доля»

Головні героїні поем «Катерина» та «Наймичка» поставлені в рівні умови, проте кожна обирає свій шлях. Відштовхнувшись від Шевченкового «У всякого своя доля…», на основі порівняння зробіть висновок про акцентуацію уваги Шевченка. 

8.Сенкан «Жінка в творчості «Шевченка»

1.               Мати, кріпачка, покритка.
2.               Багатостраждальна,терпляча, щира, безталанна, довірлива.
3.               Співчуваю,захоплююсь,поважаю.
4.               Святий образ. Жертва тогочасного суспільства.

5.      Жінка

9.Виведення «Кодексу честі .»

Якому правилу ми сьогодні навчилися?

Живи за законом моралі.

Будь гідним сином чи донькою.

Поважай жінку – берегиню роду людського.

ІV. Закріплення матеріалу.

ІV. Підсумок уроку

Слово вчителя. Актуальність творів Т.Шевченка не можна поставити під сумнів. Бо ведучи мову про поеми «Катерина» та «Наймичка», ми не можемо в контексті материнства не торкнутися й такої досить злободенної сьогодні теми покинутих дітей. Хоч держава турбується про одиноких матерів, та матеріальна допомога надто мізерна. Тому багато матерів, особливо одиначок, кидають своїх дітей напризволяще. Зовсім жорстоко вчиняють матері, які, народивши дитину, залишають її в пологовому будинку або (страшно сказати) викидають на смітник.

V. Оцінювання.

VІ .Домашнє завдання

Цитатна характеристика до вивчених жіночих образів.

Індивідуальне. Підготувати коротке повідомлення на тему «Мотив материнства у творчості геніальних митців Рафаеля і Шевченка

Ізянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Урок з української літератури:

 Мотив жіночої долі у творчості

Т. Г. Шевченка. Поеми «Катерина»,                         «Наймичка».Тема материнства.

9-Б клас

Вчитель: Бабич Н.В.

2018 р.