Тема: Особливості економіки країн Азії. Первинний сектор економіки

Урок 20.

Тема: Особливості економіки країн Азії. Первинний сектор економіки

Очікувані результати: учні вирізняють особливості економіки країн Азії, обґрунтовують особливості спеціалізації сільського господарства; показують на карті основні райони видобування мінеральних ресурсів, лісозаготівлі.

Розвивальна та виховна мета: формувати вміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, порівнювати, узагальнювати, робити висновки , розвивати економічне мислення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, політична карта Азії, економічна карта Азії, ресурси Інтернету.

Опорні та базові поняття: секторальна структура економіки, високорозвинені країни,  країни , що розвиваються, країни нової індустріалізації, нафтодобувні країни, «зелена революція», добувна промисловість, сільське господарство, ВВП, ТНК.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Пригадайте

• які країни Азії відносять до нових індустріальних та чому їх так називають.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Ще в недалекому минулому Азіатський регіон вважали аграрною периферією світу, чимало країн отримували технічну та продовольчу допомогу. Нині Азія поступово виходить на провідні позиції у світовій економіці. За виробництвом ВВП та темпами економічного зростання регіон є світовим лідером. Особливо вражають досягнення та успіхи окремих країн, зокрема Японії, Південної Кореї, Китаю, Сінгапуру та деяких ін. Водночас, порівняно з Європою, тут зберігаються суттєві відмінності в рівнях економічного розвитку та спеціалізації країн.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості економічного розвитку країн Азії

Робота з підручником, аналіз статистичних даних, діаграм, графіків

1. Японія — єдина країна «Великої Сімки» в Азії; за багатьма економічними показниками посідає провідні позиції серед розвинених країн світу.

2. Китай та Індія демонструють високі темпи економічного розвитку, посідають лідерські позиції за загальним обсягом ВВП (за ПКС), однак відстають за ВВП на одну особу.

3. Нові індустріальні країни — «азіатські тигри» («далекосхідні дракони») — Південна Корея Тайвань, Сінгапур (1-ша хвиля), Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Індонезія, Туреччина (2 і 3-тя хвилі індустріалізації). Роль іноземних інвестицій та ТНК в розвитку Китаю, Індії, НІС.

4. Країни — експортери нафти (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Бахрейн та ін.) — поступово відмовляються від вузької спеціалізації, розширюють сектори обробної промисловості та сфери послуг.

5. У країнах з низьким рівнем економічного розвитку (Непал, Бангладеш, Бутан, Афганістан, Камбоджа, М’янма та ін.). У структурі економіки переважають сільське господарство й гірничодобувна промисловість.

2. Первинний сектор економіки

Видобувна промисловість.

Завдання. За картами атласу установіть райони видобутку основних видів мінеральної сировини.

1) Видобуток нафти — країни Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Іран, Ирак та ін.), низька собівартість видобутку через невелику глибину залягання. Центральноазіатський (Туркменістан, Азербайджан, Казахстан) та Зондський нафтогазоносні басейни. 2) Видобуток вугілля — Китай (Північно-Східний басейн), Казахстан (Карагандинський), Індія (Східний). 3) Видобуток руд чорних та кольорових металів: залізних (Китай, Індія, Казахстан), марганцевих (Індія, Китай, Казахстан), мідних (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних (Китай, Малайзія), вольфрамових (Китай).

Сільське господарство. У більшості країн переважає рослинництво. Через високі темпи зростання населення нестача продуктів харчування. У 1970-х рр. у низці країн запровадження аграрних реформ, т. зв. «зелена революція» — комплекс змін у сільському господарстві, які передбачають: 1) упровадження високоврожайних сортів зернових; 2) спорудження іригаційних систем; 3) застосування сучасної сільськогосподарської техніки. У результаті — підвищення продуктивності праці, перехід країн на самозабезпеченість продуктами харчування, розвиток експортних виробництв.

Високотоварний сектор (плантації, виробництво експортних культур): чай, бавовник, джут, цукрова тростина, гевея, спеції, кокосова пальма, тропічні фрукти); дрібнотоварний сектор забезпечує внутрішні потреби: рис, пшениця, просо, соя, батат. Розводять велику рогату худобу, кіз, овець, у пустельних районах — верблюдів, коней, віслюків. Найбідніші країни ще стикаються з проблемою продовольчого забезпечення.

Завдання. За картами атласу установіть та порівняйте основні напрями сільськогосподарської спеціалізації субрегіонів Азії. Результати занесіть у таблицю.

Морське (50 % світового вилову) і річкове (70 %) рибальство. Лідери: Китай, Індонезія, Індія. Азія посідає перше місце за всіма основними видами.

Аквакультура (1-ше місце за всіма основними видами) — розведення риби, молюсків, ракоподібних, водоростей. Лідери: Китай, Японія, Південна Корея, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам.

Лісове господарство найбільше значення в економіках країн Південно-Східної Азії та Китаю.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Поміркуйте

У чому полягають головні відмінності економіки країн Азії від Європейського регіону?

Практичне завдання

Проаналізуйте структуру ВВП наведених країн Азії та зробіть висновки про відмінності їхнього економічного розвитку.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати параграф

2. Географічні дослідження (за вибором учня/учениці)

-  Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

-  Країни Перської затоки — новий осередок індустріалізації.