ТЕМАТИЧНИЙ ДЕНЬ ЗИМУЮЧИ ПТАХИ

Тематичний день Зимуючи птахи України

1 клас.

 

Мета: Поглибити знання учнів про зимуючих птахів, вчити встановлювати взаємозв’язки між змінами в неживій природі та житті тварин. Викликати співчуття до птахів, бажання допомагати їм узимку. Прищеплювати любов і виховувати бережне ставлення до пташок.

Обладнання: Таблиці «Зимуючі птахи», маски зимуючих птахів, ілюстрації, малюнки, кольоровий папір,серветки, стрічки, клей, ножиці.

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети.

- Щоб дізнатися тему сьогоднішнього дня, потрібно розгадати загадку:

 Прилетіли гості,

 сіли на помості.

Без сокири , без лопати

Поробили собі хати                   (птахи)

- Що сталося? Куди зникають  всі пташки? Чому?

- До нас сьогодні завітали гості. Це – птахи, які залишились у нас зимувати.

Перегляд відеоролика « Зимуючи птахи»

ІІІ. Навчання грамоти

1. Слово вчителя.

- У сильні морози птахам треба більше корму, щоб не замерзнути. Але вони його не знаходять. У пошуках їжі птахи підлітають близько до людської оселі.

- На подвір’ї можна побачити горобчиків, що стрибають по снігу. Тут і ворони гуляють перевальцем, між ними метушаться галки – так, дивися, щось їстівне і знайдуть.

У селі взимку біля оселі не тільки цих пташок можна побачити. Сюди і синиці, і вівсянки, і навіть обережні сороки прилітають. Голодно взимку їм у лісі. Ось вони і летять ближче до людських осель, щоб підгодувалися.

2. Розгадування ребусів

3. Розгляд таблиці «Зимуючі птахи».

4. Цікаве про птахів

Вчитель. Давайте послухаємо, що цікавого нам розкажуть птахи.

 Гуляють білі сніговиці,

 Тріщіть мороз. Гудуть вітри.

 Сидять зажурені синиці,

 І горобці , і снігурі…

           В центрі міста біля школи

 В яблуневому саду

 Повели птахи розмову

           І про радість , і біду.

 Ми послухаєм тихенько,

 Щоб нікого не злякать.

 Що ж, усілись всі гарненько,

 Будем зустрічі чекать.

Снігур.         У лісі, в скверах, на алейках

            Птахи у чорних тюбетейках.

             Сірі та червоногруді, дю-дю-дю,

  А самі аж із тайги

  Принесли до нас сніги.

  Хто ми?...

 - Снігурі прилетають за тисячу кілометрів із далекої Півночі з першим снігом. Адже у нас в Україні в цей час достигло насіння горобини, насіння ясеня, яке вони дуже полюбляють. Ім’я своє снігур дістав  від слова « сніг» . Адже  ці пташки, за народним повір’ям  - перші вісники зими і снігу. Снігурі не тільки красиві птахи , а й солідні:ніколи не поспішають, не метушаться і до того ж лицарі – завжди поступаються кращими гронами горобини самочкам.

  Сиджу я біля підвіконня ,

 Коли дивлюся – у садку

 На груші… яблука червоні

 Аж на самісінькім вершку.

 Та ось підкрався кіт – гульвіса,

на грушу плигнув, як сова, -

червоні яблука знялися

і – полетіли! Ну й дива!

Взяв олівець я із пенала

І записав в календарі:

«Сьогодні  вперше прилітали

До нас у гості снігурі»

 

Синиця.       А я пташка невеличка,

  В мене білі щічки,

  Сірі лапки, чорна шапка,

  Фартушок жовтенький.

  Люблю їсти з годівнички,

  Називаюсь я…

 - Синички – птахи лісові, але з першими приморозками прилітають до осель людей. В народі їх ще називають жовтобрюшками. Це дуже допитливі пташки. варто їх підгодувати взимку несолоним салом чи несмаженим гарбузовим насінням , і просто перед вашими вікнами вони утнуть цілу виставу. Будуть пурхати, ганятися одна за одною і співатимуть: «Сінь – сінь –сінь».

Учень: Є у лісі хатка.

 Хатка невеличка

 В ній живе-зимує

 Чепурна синичка.

Хоч кругом на дворі

Холодно, сніжисто,

А у хаті тепло,

Затишно і чисто,

Простирадла з листя,

Подушки мов з вати,

 та не любить пташка

довго в ліжку спати.

Як почне світати –

Вже вона співає.

Піснею синичка

Весну наближає.

 

Казка про синичку

Жила собі маленька синичка. Вона була дуже весела.

Одного разу пташка прокинулася і побачила, що все вкрите снігом. Стало їй дуже сумно, стало холодно.

Позвала вона до себе свою подружку. Пташки стали стрибати по деревах і весело співати.

Почула їхню пісеньку зима і розгнівалась. Покликала вона на допомогу вітрів та мороз.

Намели вони кучугури снігу, заморозили все.

Ні крихти немає у лісі. Там холодно і голодно.

Полетіли синички до села. А там у годівничках і пшоно і сальце. Зраділи вони, поїли і весело заспівали.

Не думала зима, що синичка її не злякається. Вона так розізлилась, що від злості аж заплакала і розтанула.

Перегляд мультфільму « Синичка»

Горобець     Я люблю комах, жуків,

  Їм біленьких черв ‘яків,

  В теплий край я не літаю:

  Під стріхою хату маю.

  Цвірінь, цвірінь, сів я на хлівець,

  А звуть мене …

 - Горобці полюбляють мохнатих гусениць. Вони веселим цвірінканням розвеселяють нас. Їм теж голодно взимку, і із задоволенням летимо до наших годівничок.

Учень: В зимові дні на стовпчиках.

 На вітах, на дахах

 Сидять малі горобчики

 У сірих піджачках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла,

 Та жаль, що всюди віхола,

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі ні зерна,

Я хліба накришила їм,

посипала пшона.

Горобчики наїлися,

І, наче у теплінь,

  всі радо розлетілися:

Цвірінь- цвірінь-цвірінь!

Це горобці плачуть від холоду

Зимового ранку пішла маленька Яринка до саду. Надворі  був великий мороз. Ніде не видно пташок. Навіть горобців немає.

- Де ж горобці поховалися? – подумала Яринка.

Підійшла до хати, стала під стріхою. Почула, як там зацвірінчав горобець. А потім на землю впали крижані крапельки, мов маленьке намисто.

- що воно таке? – подумала Яринка.

І здогадалася: це горобці плачуть від холоду, горобині сльози замерзають і падають додолу крижаним намистом.

Бідні горобчики!

4. Розгадування кросвордів

 

 

5. Склади слово

 

6. Склади назви птахів і назви , хто зайвий. Чому?

7. Вивчення чистомовок

ІV.   Я досліджую світ

1. Дізнатися та розглянути, чим можна годувати птахів. Для чого це потрібно?

Я ладнаю годівничку

 Для горобчика й синички

Для малого снігурця

Крихт насиплю і пшонця

Прилітайте, друзі милі,

Не лякайтесь заметілі.

 

2. Синичку пригостимо салом

Горобця- крихтами

Снігуря – горобиною

Щегла- насінням,

клеста- шишками

Голуба- пшоном

 

V.  Пальчикова гімнастика

 

VІ.   Математика

1.Розглянь малюнок.

Порахуй. Порівняй.

3. Склади пазли
4. Розв’яжи задачі:

У годівнички сиділо 9 пташок. Потім їх стало на 3 менше. Скільки птахів стало у годівнички?

 

 

На кущику горобини сиділо 4 снігура і 3 синички. Скільки всього птахів сиділо на кущику ?

Умова:  Синични –               п.

      ? п

  Снігурі -                    п.

Розв’язання :

Відповідь: на кущику сиділо   пташок.

5. Постав запитання

 

VІІ.   Трудове навчання

 Майстер – клас по виготовленню пташки

Вчитель: - Сьогодні ми ознайомилися з деякими зимуючими птахами. І от пропоную вам виготовити таких пташок власноруч. Перша група буде виготовляти горобчиків. Бачте, у них коричневе пір’ячко та білувата грудочка.

Друга група буде виготовляти снігурів. У них чорне пір’я та червона грудочка.

І третя група буде виготовляти синичок. У  цих пташок синювате пір’я та жовта грудка.

Для роботи нам потрібно: кольоровий папір ( відповідно до кольору пташки), кольорові паперові серветки – білі, червоні, жовті, клей, ножиці, стиплер, шаблони пташок, кружечків, стрічка та заготовки для очей.

1 етап: На столах у вас є шаблони пташки. Прикладаємо його до заготовки . Обводимо та вирізаємо. Це і буде наша майбутня пташка. Відкладаємо ї поки що.

 

 

 

2 етап: Складаємо  кольорову серветку у 4 рази.

3 етап: Скріплюємо посередині за допомогою стиплера.

4 етап: прикладаємо шаблон кружечка, обводимо його і вирізаємо по контуру.

5 етап: Кожний шар серветки відокремлюємо, трошки придавлюємо до середини. Так робимо з усіма шарами . Це у нас вийде грудочка пташки. Таких робимо 2 штучки.

6 етап: Приклеюємо до голівки пташки заготовки очей.

 

7 етап: Приклеюємо грудочки.

8 етап: Прикріплюємо стрічку.

Наша пташка готова. Тепер ми маємо змогу   поселити наших пташок на гілочку дерева біля годівнички.

ІХ .Підсумок. Рефлексія

- Що ми можемо побажати всім?

  Нагодуйте пташок зимою,

  І нехай з усіх кінців.

  До вас злітаються , як додому,

  Зграйки веселих горобців.

 

  Чекають допомоги всі:

  Дрозди, синиці, снігурці.

  Зерняток жменька – й не страшна

  Для друзів наших ця зима.

 

  Не треба, люди, забувати,

  Що відлетіти всі могли.

  Та тільки тут ми всі лишились,

  Бо заодно з вами, людьми.

  Тож всі привчить птахів зимою

  До годівнички край вікна.

  Щоб без пісень не залишилась

  Квітуча, радісна весна.

- Що ми можемо на прощання пообіцяти пташкам?

  Ніколи не зробимо шкоди

  Ми пташці у ріднім краю.

  Нехай звеселяють природу –

  Співають для нас у гаю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала: Томояга Є. Г. , вчитель Старозбур’ївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..

 

 

 

 

 

 

 

У ВСЯКОЇ ПТАШКИ СВОЇ ЗАМАШКИ

ВСЯКА ПТАХА СВОЇ ПІСНІ МАЄ

МАЛЕНЬКА ПТАШКА ТА ГОСТРИЙ ДЗЬОБИК

ДЕ БАГАТО ПТАШОК, ТАМ НЕМА КОМАШОК

 

Як зима – вона на гілці,

 І співа, мов на сопілці…

 Жовті груди, чорні крила,

 Кусень сала сама з’їла. (Синиця)

 

 

У червонім фартушку

 птах стрибає по сніжку

 і розпитує синичку

про найближчу годівничку. (Снігур)

 

 

Гордо птаха походжає,

 Пташенят життю навчає.

 Дуже мудра чорна птиця,

 І біда, як розізлиться. (Ворона)

 

 

Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь,

Танцювать йому не лінь.

Соняшники поклювати,

Булочку посмакувати…(Горобець)

 

 

По асфальту чимчикує,

Із людьми про щось воркує…

 Сизокрилий, добрий птах,

 Знається він на листах! (Голуб)