Теоретико-практичний семінар вихователів ГПД

ТЕМА: Від національної свідомості до патріотизму

МЕТА: Формування національної свідомості школярів як невід’ємної складової  гармонійного розвитку особистості,  передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України – патріотизму.

ЗАВДАННЯ СЕМІНАРУ:

• підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань         патріотичного виховання школярів в умовах сьогодення;
• розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ГПД;
• удосконалити уміння і навички педагогів щодо орга нізації патріотичного виховання до школярів;
• розширити та уточнити знання педагогів щодо принципів, методів, прийомів і форм роботи з дітьми з основних напрямів патріотичного виховання;
• розглянути прийоми просвітницької роботи вихователів ГПД з батьками з патріотичного виховання.

ХІД СЕМІНАРУ:

І. ЛЕКЦІЙНИЙ МОДУЛЬ

 Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві»

Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження

громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, прийомів і форм роботи з дітьми.

Принципи патріотичного виховання визначають вихідні положення, згідно з якими організовується навчально-виховний процес.

1. Принцип пріоритетності і української національної ідеї в вихованні.                  У преамбулі Конституції України, в Декларації про державний суверенітет України, Законі «Про освіту» та інших державних документах визначено головну ідею українського народу – побудову Української незалежної

держави. Саме цю ідею положено в основу в навчально-виховні заклади. Ця ідея є основоположним принципом патріотичного виховання і передбачає формування національно свідомої особистості, людини, гідної своєї держави та суспільства.

2. Принцип поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Специфічно національне і загальнолюдське – не альтернативні, а взаємозв’язані аспекти в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Діти оволодівають рідною мовою, засвоюють духовно-культурні традиції народу. Від роду до народу, нації і далі до світової спільноти – такий природний шлях становлення цивілізованої людини. Порушення його спричинює деформації у розвитку особистості. Не можна сформувати патріота й громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно-історичні цінності своєї нації або

загальнолюдські цінності.

3. Принцип систематичності й неперервності виховання.                        Він забезпечує послідовність і наступність прилучення дітей до духовності народу, формування цілісної особистості зі стійкими громадянськими і

патріотичними якостями. Система патріотичного виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо.

Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Патріотизм – це, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь.

Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)

Мета: привернути увагу педагогів до проблемного питання, спонукати до пізнавальної діяльності, актуалізувати опорні знання.

Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і

складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють кілька різновидів патріотизму:

1. Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості. Формулою нового українського патріотизму має стати принцип:

Україна – держава для всіх громадян. Український громадянин, отримавши цей статус, повинен усвідомлювати, що він бере на себе певні обов’язки. Таким чином, сучасний український патріотизм слід визначати не лише за ознаками спілкування рідною мовою чи любові до певних культурних

цінностей, а і як мислення з повагою до країни і з любов’ю до малої батьківщини.

2. Особистісний патріотизм. Патріотизм розглядається як культурна творчість і національна напругу власних сил. Саме цей особистісний акт

створює велич держави, формує праведну і благословенну любов до Батьківщини. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.

3. Громадянський патріотизм. Україна вступила в нову епоху – епоху громадянського патріотизму. Це передбачає спокійне сприйняття факту,

що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.

В основі громадянського патріотизму лежить свобода, рівноправність, почуття причетності до проблем суспільства і держави, громадянська мораль і природна підтримка природних рефлексів: гордість за власну оселю, двір, сусіда, спортивну команду, місто, регіон.

4. Військовий патріотизм. Як уже відомо, патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.

5. Етнічний патріотизм  ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.

6. Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася. Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.

Отже, суб’єктом патріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.

ІІ. СЕМІНАРСЬКИЙ МОДУЛЬ

Вправа «Асоціативний ряд»

Мета: дати визначення терміну «патріотизм»; розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки

Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТ».

Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».

Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…

Вихователі записують свої асоціації, презентують їх, потім робиться загальний висновок.

Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон»)

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

     - Якщо розглядати патріотизм через понят­тя «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення.

       - Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», ви закінчуєте це речення своїм визначенням.

• природи рідного краю, природи рідної країни;
• рідного дому, рідного краю, школи, міста;
• своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;
• людей, які живуть в рідній країні;
• моральних цінностей;
• історії держави;
• державного устрою;
• до державних символів;
• традицій і зви­чаїв свого народу;
• культури свого народу;
• любові, поваги до своїх національних особливостей;
• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей;
• гідності по відношенню до себе як представнику свого народу;
• шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці;
• рідної землі;
• захисників Вітчизни;
• загальнонародних свят.

     В кінці звучить загальний підсумок усьому сказаному педагогами з доповненнями. Потім разом читають, обговорюють, уточнюють.   Вправа «Розшифруй слова»

     Мета: Уточнити знання педагогів про те, які риси характеру свідомого патріота і громадянина треба виховувати у школярів.

3,12,6,20,19,3,12,6,1,16,33,18,12,22,23,33.

17,24,9,18,12,22,23,33.

22,1,17,19,22,3,12,6,19,17,12,22,23,33.

12,18,12,27,12,1,23,11,3,18,12,22,23,33.

1,15,23,11,3,18,12,22,23,33.

4,19,23,19,3,18,12,22,23,33.

20,19,3,1,4,24.

6,19,2,21,19,10,11,28,16,11,3,12,22,23,33.

20,21,1,3,19,22,3,12,6,19,17,12,22,23,33.

6,11,22,27,11,20,16,12,18,19,3,1,18,12,22,23,33.

20,21,1,27,33,19,3,11,23,12,22,23,33.

23,3,19,21,28,12,22,23,33.

23,24,21,2,19,23,1.

4,24,17,1,18,18,12,22,23,33.

23,19,16,7,21,1,18,23,18,12,22,23,33.

16,31,2,19,3.

     Кожен вихователь витягує з кошика по 1 зашифрованому слову. Вихователі за допомогою української абетки розшифровують слова із цифр, які позначають риси характеру дитини як свідомого патріота і громадянина і зачитують їх.  В кінці підводиться загальний підсумок.

Відповідальність, мужність, самосвідомість, ініціативність, активність, готовність, повагу, доброзичливість, правосвідомість, дисциплінованість, працьовитість, творчість, турбота, гуманність, толерантність, любов.

      Як підсумок, можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

     – Про що може йтися мова в даному випадку?

        Йдеться про:

• патріотичну відповідальність і мужність, самосвідомість, громадську ініціативність та активність, готовність працювати для розвитку Батьківщини, захищати її;
• повагу до Конституції, законів Української держави, прийнятих у них правових норм, сформовану потребу в їх дотриманні, високу правосвідомість;
• повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу;

знання української мови;

• дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про природу та екологію рідної землі;
• гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій та звичаїв, високу культуру спілкування тощо.

     Отже, перед педагогами стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати патріота – громадянина своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті.

   Вправа «Активне слухання» .Національно-патріотичне виховання  на основі краєзнавчого матеріаліу.

Виховання любові до рідного міста – найдієвіший засіб патріотичного виховання. Успішний розвиток школярів при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності.

      Необхідно зазначити, що національно-патріотичне виховання на основі краєзнавчого матеріалу ґрунтується на таких засадах

• Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.
• Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.).
• Залучення дітей до участі в міських святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного міста – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.
• Створення відповідного розвивального середовища в ГПД та школі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.

Вправа «Читання по колу»

Мета: Сформулювати алгоритм роботи по ознайомленню дітей з рідним містом».

Педагоги працюють в групі, потім кожен учасник  групи по колу озвучує один вид роботи з дітьми з ознайомлення дітей з рідним містом.

В кінці робиться підсумок і виводиться загальний алгоритм, яким можуть користуватися педагоги в своїй роботі з дітьми.

Вправа «Абетка роботи з батьками»

Вихователі називають види роботи, які можна провести з батьками, згідно української абетки. 

   IІІ. Підведення підсумків.

Наше заняття підходить до кінця. Я пропоную висловити вам свої враження від семінару.

    Висновки:

До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин; спільні з родинами виховні заходи (День сім'ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами шкільного закладу, за місцем роботи та ін.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дітей ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).

Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь ГПД повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. Вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.

Важливим завданням педагогічної науки і практики є забезпечення етнізації — природного входження дітей у духовний світ свого народу, нації як елементу загальнолюдської культури, позбавленого національної обмеженості та егоїзму. Моральна спрямованість цієї роботи вимагає єдності національного і загальнолюдського у формуванні національної самосвідомості, інтернаціональних почуттів дітней. Національне самовизначення особистості (віднесення себе до певної нації, відданість їй, любов та інтерес до всього національного) за такої умови не перероджується в національний егоїзм і негативне ставлення до інших націй, адже людина, яка має високу національну свідомість, поважатиме й інший народ.

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Особистісні якості та риси характеру,

притаманні свідомому громадянину й патріоту

· повага до батьків, свого ро­доводу, традицій та історії рідного народу;

· пра­цьовитість;

· висока художньо-естетична культура;

· патріотична самосвідомість та громадянська від­повідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її;

· повага до Конституції, законів Української держави;

· досконале знання державної мови.

Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

     Методичні рекомендації:

 1. Надати вихователям рекомендації щодо оформлення національно-патріотичних куточків в ГПД.           

 2. Розробити орієнтовний перелік заходів, форм і методів роботи, а також художніх творів і дидактичних ігор з національно-патріотичного виховання для використання на ГПД та ввести в практику своєї роботи з дітьми їх систематичне використання. 

 3. Узагальнити і розробити алгоритм роботи  вихователя ГПД по ознайомленню дітей з рідним містом                                                    

 4. Провести з батьками анкетування і круглі столи з питання національно-патріотичного виховання дітей.

      Використана література: 

1. Наказ Міністерства освіти і науки України № 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах»
2. Концепція Нової української школи
3. Сайт osvita.ua ›  Форум педагогічних ідей › . Стаття з досвіду Бадражен Ірини Сергіївни «Національно-патріотичне виховання в роботі вихователя групи продовженого дня»
4. Журнал «Вихователю ГПД. Усе для роботи»
5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – С.148, 249
6. Духніч О.Є. Толерантність та сучасний дискурс про відмінності у мультикультурному суспільстві Криму//Практична психологія та соціальна робота, 2008. – №9. – С.62-65

    7.  http://www.sofia.com.ua/

    8.  http://www.uceps.org/ukr/poll.