Теорія та практика ранкових зустрічей

ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИСЕЛИДІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ГІМНАЗІЯ9 КЛАСТеорія та практика ранкових зустрічей. Автор: вчитель історії та права Шашкіна Людмила Михайлівна

Ранкова зустріч – це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15–25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у гімназії.

Уміння говорити й слухати є найважливішими якостями, які необхідні для демократичної зустріч дає змогу брати участь у групових обговореннях, а педагогам – моделювати й активно розвивати уміння та навички ефективного спілкування.

Позитивний настрій у класі створюється за рахунок:– атмосфери довіри;– відчуття приналежності до спільноти;– участі в прийнятті рішень;– доброти та заохочення з боку однолітків;– вільного від критики ставлення вчителя;– очікування конкретних результатів;– справедливості та неупередженості.

Практика обміну інформацією – це найважливіший компонент ранкової зустрічі. Під час обміну інформацією учні висловлюють свої ідеї, стурбованість, досвід, почуття, а також обмінюються важливими для них речами. Інші діти ставлять запитання або коментують. Особа, яка висловлює свої думками, відповідає на запитання. Таким чином діти дізнаються про інших і надають можливість іншим краще пізнати себе.

Планування ранкової зустрічі проводиться так само, як і планування уроків. Планування всіх компонентів зустрічі має враховувати:– інтереси й ідеї окремих дітей;– інтереси й ідеї групи;– навчальні теми;– ідеї, що виникли;– проблеми або занепокоєння, що витікають з відгуків або групових обговорень.

Повсякденні вправи, які практикуються під час проведення ранкової зустрічі, допома- гають дітям зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати, утримува- тись від критики інших, поважати інших як особистостей.

Позитивний настрій у групі чи класі створюється за рахунок: атмосфери довіри; відчуття приналежності до спільноти; участі у прийнятті рішень; доброти та заохочення однолітків; вільного від критики ставлення вчителя/вихователя; очікування конкретних результатів; справедливості та неупередженості.

Самостійне мислення. Дітей заохочують до обміну своїм досвідом та ідеями. Відкритість. Висловлюється та обговорюється низка ідей. У щоденних но- винах повідомляється доступна для всіх інформація про те, що відбувається у класі/групі. Власна та соціальна відповідальність. Діти встановлюють правила власної поведінки та поведінки групи. Під час ранкової зустрічі й упродовж усього дня вони уважно слухають, з повагою відповідають, а також практикують доброзич- ливість.

БАТЬКИПросять видати їм список занять, які використовуються у групі чи класі. Пропонують дітям розповісти про їхні групові заняття. ПЕДАГОГИДемонструють ентузіазм, з великим бажанням беручи участь у заняттях. Сміються й отримують задоволення. Роблять помилки. Планують заняття, які добре «підходять» групі. Вводять у групові заняття різноманітні соціальні та навчальні ігри. Складають широкий список пісень, ігор і занять. Діти. Повинні бути готовими до участі. Отримують задоволення від досвіду, який набувають. Пізнають своїх друзів. Вносять пропозиції про нові заняття. Керують власною поведінкою.

Ранкова зустріч у Viberi. Раз на тиждень, ми спілкуємось в Viberi. Дуже практично . Ми мажемо дізнатись про навчання .творчий звіт,оголошення та інше. Привітати одне оного та побажати найкращого.