Виступ до презентації " Насильство"

Кожен з нас  у своєму житті бачив кущ або деревце з надламаною гілочкою? Певно, бачили, і не одноразово.

Уявимо собі, що те деревце - це людство, а надламана гілочка – окремий народ. Уявимо менш глобально: деревце – людина, а гілочка – це якийсь день в житті цієї людини, коли над нею було скоєно насильство.

І сьогоднішній виступ нам хотілося б розпочати з історії, що відбулася навесні 1989 року. Мешканка Норфолка (США) БонніФінейдовідалася про загибельсвогочотирирічногоонука Майкла.

Раніше хлопчик знаходився в лікарні з травмами, а потімбувуміщений до фостерної (приймальні) на три тижні. Коли післязакінченнятритижневоготермінудитинунамагалисяповернутиріднійматері, Майкл плакав, кричав, що мама його не любить, і не хотівповертатися. Бабуся за станом здоров’я не могла піклуватися про дитину і взяти Майкла до себе, хочарозуміла, що йому не можнаповертатисядодому. Однак суд вирішив, що кращиммісцем для дитини буде їїріднийдім. БонніФінейбільше не бачиласвогоонука. Незабаромїїмолодшаонучкатакожпотрапила до лікарні з переломом ноги в чотирьохмісцях, а на руках булиопікивід сигарет. І тількипісляцьогопочалисяпошукизниклого Майкла.

Виявилося, що хлопчик бувубитий у будинкуматері, поміщений до шухлядивідінструментів, а потім утоплений у болоті три місяці тому.

Те, що сталося, настількисколихнулоБонніФіней, що вона вирішилаприсвятитисвоєжиттяборотьбі з насильством над дітьми. Під час похоронуонука вона прив’язала синю стрічку до антенисвого фургона, тим самим вона хотілапривернутиувагу людей до цієїпроблеми. Незабаромїїпідтриматирізні агентства, ділові кола, місцевіспівтоваристваБагатодобровольцівприєдналися до неї.

Чомусинійколір? БонніФінейпояснює це тим, що вона не може забути синці на тілісвоїхонуків. Синійколір служить постійнимнагадуванням про те, що необхідноборотися з насильством і захищатидітейвіднасилля.

Ми живемо у світі, однією з характерних ознак якого є насильство. І всі ми знаємо, що насильство це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї особи по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи людини і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров'ю.

 На нашу думку існують такі причини прояву насильства:                                                          -   Сім’я як  фактор становлення агресивної поведінки;

- Взаємини з однолітками;

- Засоби масової інформації;

- Комп’ютерні ігри;

- Низький соціально-економічний рівень життя  великої кількості сімей;

- Вплив соціуму;

- Післяпологова депресія матері.

 Але особливу увагу хотілося б привернути до насильства над дітьми. Яке виражається такими діями: залякуванням, ізоляцією,заламуванням рук, удушуванням, побиттям, штовханням, погрозами, використанням привілейованості дорослих.

І з цією метою в  нашому мікрорайоні і вшколі ми провели опитування, анкетування.

 І першим опитуванням було « Визначення стану комфортності в навчальному закладі»

В опитуванні прийняло участь 74 учні нашої школи, які відповіли на такі питання:

1.Чи з радістю ти ходиш до школи?

Так – 52 учні;

Не зовсім – 10 учнів;

Ні – 12 учнів.

2. Чи комфортно ти себе почуваєш в школі?

Так – 55 учнів;

 Не зовсім – 10 учнів;

Ні – 9 учнів.

Наступним етапом нашої роботи було з’ясувати наскільки безпечно наші учні почувають себе в школі:

1.Чи знаєш ти як поводити себе в школі?

Так – 74

Ні – 0

2. Чи ознайомлений ти з планом евакуації зі школи під час НС?

           Так – 71

            Ні -3

3. Чи проводилися у школі заняття з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності?

  Так – 74

         Ні – 0

Досить цікавими для учнів виявилися запитання наступного нашого опитування « Насилля у школі»

На запитання 1.З якими формами насильства ти зустрічався в школі?

•Фізичним – 2 учні

•Психологічним – 4учні

•Інша відповідь – не зустрічалися – 70

2.Чи були у твоєму класі    факти насильства учителями, працівниками школи над учнями?

        Так – 0

         Ні – 76

3.Чи зазнавав ти жорстокого  ставлення з боку  інших учнів?

           Так –  5

             Ні -  71

Заступником директора з навчально – виховної роботи спільно з класними керівниками була опрацьована анкета « Виявлення жорстокого поводження з дітьми». ,яка складалася з трьох блоків: насильство в сімї, в школі , з однолітками. ( аналіз анкети)

        Ми пропонуємо вам 10 кроків уникнення шкільного насильства:

1) використання опитувальника, щоб визначить проблему;

2) розроблення чітких та зрозумілих стандартів поведінки;

3) відкрите оголошення про них і послідовно впроваджувати;

4) відстеження ситуації на ігрових майданчиках і місцях дитячого спілкування;

5) за можливістю встановлення у цих місцях відеокамери: агресори мають знати, що їхнє насильство завжди може бути доведено;

6) надавання дітям можливості обговорювати насильство;

7) не можливість недооцінювання навмисних образливих дій;

8) забезпечення контактів між батьками жертви та образника;

9) неодмінне втручання у випадки вияву насильства;

10) забезпечення підтримки та захисту жертв.

Свою роботу ми продовжили з дорослими. І першим питанням в нашому опитуванні було

1. З якими формами насильства Ви зустрічалися в своєму житті:

А) Фізичним –  1

Б) Психологічним – 13

В) Сексуальним – 0

Г) Інша відповідь – 8  ( не зустрічалися)

2. Як Ви вважаєте, фізичне покарання власних дітей має заборонятися законом:

1. Точно, ні - 9

2. Швидше, ні – 5

3. Швидше, так – 1

4. Точно, так – 7

Досить неочікуваною для батьків виявилася анкета « Ви коли не будь карали свою дитину?
                                     В опитуванні прийняло участь – 38 дорослих

а)один раз  б) декілька разів  в) часто  г) ніколи                          

1. Ви підвищували голос на дитину  –              0                      12                    25          1

2. Ви шльопали дитину долонею –                    1                      22                    11          4

3. Ви осуджували та критикували дитину –      5                   30                    1           2

4. Ви застосовували заборону на зустріч –        24                    12                    0           2

5. Ви били дитину –                                             11                     21                    2           4

6. Ви били дитину сильно                                    3                       0                      0          35

              ( ременем, лозиною)  -

  Нам здається, що над цими результатами потрібно замислитися всім.

Стосунки дітей і батьків, це вічне протистояння. Тому ми вирішили дізнатися наскільки наші батьки можуть  бути друзями, порадниками чи навпаки дитині нема на кого покластися у цьому життя ніж самій на себе. Батькам було запропоновано 15 запитань. Участь у анкетуванні прийняло – 53 батьків. Провівши анкетування, порахувавши бали, отримали ось таку картинку:

       0—49 балів  -   7

      50 – 99 балів  -  41

       100—150 балів -  5

Нині Україна потерпає від жорстокої економічної,соціальної, моральної кризи. Цейперіодхарактеризуєтьсязростаннямзлочинності та  падіннямцінностей.

 Жорстокеповодження з дітьми та підлітковенасильство – проблема держави і кожноїсвідомоїособистості.

Ці прояви – це тисячідітей, які не отримуютьосвіти, не мають постійногомісцяпроживання. жебракують з одноліткамиабодорослими , потерпаютьвідпобиття та насильства, якихпримушують до важкої праці.

 

                      Вибухи насильства має руйнівний вплив на дитину.

Підбиваючипідсумоквищевикладеного, ми насампередповинніпам’ятати головне - дитинапоступовозвикає до насильства і починаєвважатийогонормальнимявищем. Як правило, у таких дітейнизькасамооцінка, вони недостатньосоціальні, тому у таких дітейнабагатобільшешансівопинитисясереднаркоманівабозлочинців.

Турбуючись про контроль над насильством, ми тим самим забезпечуємокращемайбутнєдля наших поколінь.

                                               ( Вірш. Світ без насилля)

Тому викиньтеізсвоїхсердецьненависть,зверхність ,байдужість. І тоді  вас ,щирих,добрих, сердечнихвсілюбитимуть і поважатимуть,ісвіт стане кращим. Часом доситьоднієїлагідноїпосмішки ,одного сонячногопромінчика, одного дотику руки, однієї ласки. Так мало треба, щобзробитищасливими тих хто є поруч з нами. То чому ми цього не робимо? Давайте подаруємо один одному  привітнупосмішку,лагіднийдотик і крапелькудоброти …

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Пам’ятка батькам «Дитина і насильство»

1.       Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обо хбатьків полягає в тому, що створити в сім’ї  атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2.       Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.

3.       Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.

4.       Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.

5.       Ніколи не старайтесь запевнити дитинув тому, що вона погана.

6.       Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

7.       Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

8.       Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

9.       Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке:  «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людськугідність. Дитина  має право на належне батьківське виховання».

10.    Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

11.    Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і,  за великим рахунком, що таке життя.

 

                                                             Пам’ятка для батьків

1.  Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.

2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість ( негативні емоції не сприяють  засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

3.Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.

4.Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»

5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).

6. Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її.

7.Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.

8.Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.

9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.

10. Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є.

 

 

 

Пам'ятка учням

1. Пам'ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля - неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім'ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам'ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б'є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання - якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі - на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашугідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.

У. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова - це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини - це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10.        Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську

гідність - є зло, все, що звеличує гідність людини - добро.