Тепло родинного вогника

Тепло родинного вогника

 Ведуча.

Сім’я, родина, рід –

Які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті. Якщо зміцніє хоч одна родина-

Міцніша стане наша Україна.

Діти виконують пісню «Наша родина»

1-а дитина (Шапар Р.)

Доброго ранку! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і матусь,

Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

2-а дитина (Бондарук С.)

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

3-а дитина (Пашкевич В.)

Для гостей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не влетіла.

4-а дитина (Канюка Н.)

Хліб підносим вам і сіль

На біленькім рушничкові,

До землі аж б’єм поклін,

Щоб завжди були здорові.

Діти виносять коровай і ставлять на стіл.

Ведуча. Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.

         Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я.

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минущий – на віки!..

5-а дитина (Куріпко Д.)

Кохані наші, чарівні,

Найкращі, найрідніші,

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаєм вірші.

6-а дитина (Тітаренко К.)

Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

Ведуча. Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама».

7- дитина (Кондратенко К.)

Є немало мам у світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я-

Рідна матінка моя.

8-а дитина (Деркач С.)

Ой, яка ж бо ти , матусю,

Дорога та мила!

Того словечком сказати

Не моя ще сила.

Мов те сонечко на небі,

В лузі квітка красна,

Так матуся в нашій хаті

Добра все та ясна.

9-а дитина (Рибаков Д.)

Спасибі, рідні й любі мами,

Що ви сьогодні тут із нами.

До вас наше перше слово.

Матусі, будьте здорові!

10-а дитина (Дуч О.)

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся.

Діти виконують пісню « Мама і я»

Ведуча. Дедьо, батько, тато, татко, татусь! Чому татусь? Легенда розповідає так: “давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім‘я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку “Татонько, татонько”. Виріс хлопчина у статного парубка. З‘явилися у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого батька: “тато, татусь, таточко”. Чи справді було так чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть батька татком, таточком, татусем.

11- а дитина (Чоран Р.)

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький

Дар на ці гостини.

12-а дитина (Бондарук С.)

Цей дарунок- тепле слово,

Щире побажання.

Щоб прожив багато літ.

Не зазнав страждання.

13-дитина (Рибаков Д.)

Щоб усе тобі вдалося,

Щастя не минало.

Щоб твоє велике серце

Смутку не зазнало.

14-а  дитина (Карпиленко Д.)

Батько розуму навчає.

Мати приголубить

Ніхто мене так у світі,

Як вони, не любить.

Діти виконують пісню « Таточку татусь»

Інсценізація «Батьки-чомучки» (за віршем А. Костецького)

Дитина. Ну і мама! Ну і тато!( Шапар Р.)

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,-

Смішно і сказать комусь!-

Бо щодня у нас питають

Лиш одне: «чому?» й «чому?»

• Ти чому образив Віку? (Деркач С.)
• А чому отримав двійку?
• А чому прийшов так пізно?
• А чому в шкарпетках різних?
• Ти чому такий непослух?
• А чому не стелиш постіль?
• Ти чому це вірш не учиш?
• А чому портфель без ручки?
• І чому такий синець?

Дитина. Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів …

Треба їх віддать до школи …

Хай питають вчителів!..

Вірш “Новий закон” Парнікова К.

 

Коли начальником я б стала

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказала

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у клуб, на стадіон,

В кіно і на концерти.

Ще й входи всюди спорядила б

Словами охоронними:

“Вхід без дітей для всіх батьків

сурово заборонений”

Ведуча. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

15-а дитина Кондратенко К.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас -  дітей.

16-а дитина Деркач С.

Чому так багато навколо тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки в бабусі сонця й тепла!

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі – почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба ніжна синь.

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця!

Як же не любити бабусю дорогу?1

Я перед бабусею завжди  в боргу.

Пісня «Дякую бабусі»

 (Сценка «Іменинний обід» за В.О.Сухомлинським)

Дійові особи: автор, мама, Ніна. (Тітаренуко К., Канюка Н.)

Автор. У Ніни велика сім’я: мати, батько, двоє братів, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі руки тремтять. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, капельки падають на стіл.

Ніна. У мене незабаром день народження.

Мама. Так, доню, і на твої іменини у нас буде святковий обід. Ти можеш запросити на свято своїх подруг.

Ніна. Добре, матусю!

Автор. Ось і настав цей день. Мама накрила стіл білою скатертиною.

Ніна. Ой, ще й бабуся за стіл сяде! А в неї ж руки тремтять. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі, що у моєї бабусі руки тремтять. Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

Мама. Чому?

Ніна. В неї руки тремтять. Капає на стіл.

Автор. Мати зблідла. Не сказавши й слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.

Довго сиділа мовчки.

Мама. У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Вітаю, Ніно, тебе з днем народження!

Моє тобі побажання: будь справжньою людиною!

17 – дитина (Бондарук С.)

Бабусь ми дуже любимо і їм палкий привіт шлемо,

Та й не тільки їм одним,

А й дідусенькам своїм.

Ведуча. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

18-а дитина (Карпиленко Д.)

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

19-а дитина (Смолік В.)

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

20-а дитина (Суздаль С.)

Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як одне одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

21-а дитина (Куженко М.)

Варт пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче, поклоніться!

Ведуча. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.

• Дідусю, купи мені барабан! (Чоран Р.)
• Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!
• Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.

• У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся: Рибаков Д.
• Вже давно немає.

Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

• Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

Діти виконують жартівливу пісню «

Ведуча. Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи україни, наші обереги.

Вчитель:

А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені.

 

Конкурс 1.

Казковий (без підготовки для всіх батьків).

- Назвіть головних героїв казки “Колобок”.

- Скільки героїв у казці “Рукавичка”?

- Якими словами починається казка “Ріпка”?

- Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити?

(“Курочка Ряба”)

- Хто “битий небиту везе”?

(“Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”)

22-а дитина Канюка Н.

Я на них із ніжністю дивлюся.

Це скарби, коштовності мої.

Рушничок цей вишила бабуся,

Бачу в нім красу душі її.

Цю серветку мама вишивала,

Цю поличку вирізав татусь…

23-а дитина Тітаренко К.

Цих скарбів у мене є чимало,

І коли до них я доторкнусь,

Рідних рук тепло я відчуваю.

Сила в них якась магічна є,

Сила ця мене оберігає від негод

Енергію дає.

Конкурс

Танцювальний (беруть участь батьки і діти).

Танець “Маленькі каченята”.

Ведуча. Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі, символ працелюбності.

Ведуча. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

24-а дитина Стріленко М.

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

25-а дитина Астров А.

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!

26-а дитина Шумеляк Д.

Хай бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа!

Ведуча.  Усій нашій великій родині присвячується ця пісня.

Ведуча.

Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата.

Та родовід не тільки треба знати,

Їх цінувати й щиро поважати.

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.