21. Суцільна колективізація 1929-1937

«Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920–1930-х рр. було одним із

Укажіть рік, у якому був проголошений курс на суцільну колективізацію сільського господарства.

Постанова РНК УСРР про занесення на «чорну дошку» колгоспів за «злісне саботування хлібозаготівель» призвела до

З якою політичною метою партійно-радянське керівництво СРСР проводило суцільну колективізацію сільського господарства?

Що було характерним для процесу колективізації в УСРР?

Укажіть наслідок дій партійно-радянського керівництва, зазначених в уривку з історичного джерела: «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом… Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель».

Що стало одним із наслідків суцільної колективізації в Україні

Із якою метою в Україну було направлено комісію на чолі з В. Молотовим, що працювала упродовж жовтня 1932- січня 1933рр.?

7 серпня 1932р. Й. Сталін власноруч написав постанову про охорону соціалістичної власності, яка за крадіжку колгоспної чи кооперативної власності передбачала розстріл із конфіскацією майна або позбавлення волі не менше 10 років із конфіскацією майна.

Як сучасники називали цю постанову?

Оберіть причини запровадження радянською владою суцільної колективізації:

1 настійливі клопотання українських селян про створення колгоспів

2 прагнення покращити життєвий рівень населення

3 намагання взяти під повний контроль держави ситуацію в аграрній сфері

4 потреба держави в додаткових коштах для продовження індустріалізації

5 необхідність подолання наслідків голодомору 1921 р.

6 дотримання ідеології комунізму, що визнавала усуспільнення засобів виробництва 

7 загибель всього урожаю через несприятливі кліматичні умови

Укажіть наслідки суцільної колективізації, що здійснювалася в Україні в 1930-х рр.

1 ліквідація індивідуального селянського господарства, злам основних устоїв селянського життя

2 стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

3 запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

4 «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

5 багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

6 розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

7 інтенсифікація сільськогосподарської праці, освоєння нових земель