27. Україна в перші повоєнні роки

налагодження контактів з культурою західних країн.

репресії проти «безрідних космополітів».

розвиток модерністського мистецтва, атмосфера творчої змагальності.

скасування ідеологічної цензури.

демократичні країни розглядали її як суверенну державу української нації, якій законно належить місце у міжнародній організації.

прагнення керівництва СРСР мати кілька радянських республік у складі ООН, які будуть слухняними виконавцями волі Москви, врахування країнами Заходу жертв під час війни.

суверенність республіки і здійснення нею активної зовнішньої політики до й під час війни.

тиск тодішнього керівництва УРСР, на який змушені були зважати лідери СРСР і країн Заходу.

винищення неукраїнського населення на території західних областей України, щоб забезпечити «чистоту української раси».

забезпечення західних спецслужб інформацією про військові секрети СРСР, очікування початку нової світової війни.

налагодження співпраці з радянською владою, створення єдиної української армії, побудова соціалістичного ладу в західних областях УРСР.

оборона українського населення від беззаконня радянської влади, забезпечення умов для розгортання боротьби за Українську самостійну соборну державу.

використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла».

першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту, енергетики.

спрямування основних капіталовкладень у сільське господарство.

широкомасштабне залучення європейських спеціалістів.

ОУН та УПА в другій половині 40-х рр. очолював Степан Бандера

письменники і митці у повоєнні роки отримали можливості більшої свободи творчості

радянізація західних областей України здійснювалася за «старим сценарієм», обов’язковими компонентами якого були індустріалізація та насильницька колективізація

УРСР була співзасновницею ООН, НАТО, Ради Європи та інших міжнародних організацій

здійснення відбудови на основі сучасних прогресивних технологій.

матеріальна зацікавленість робітників та інженерів у розвитку виробництва та зростання якості продукції.

надання США кредитів СРСР згідно з «планом Маршалла».

розвиток промисловості переважно за рахунок викачування ресурсів із сільського господарства.

з березня до грудня 1947 р. КП(б)У очолював Микита Хрущов

Олександр Палладін запропонував для масового впровадження у виробництво автомат зварювання металу під флюсом

у період «відбудови» відбулися нові кампанії ідеологічних «проробок» діячів культури та мистецтва

у перші післявоєнні роки соціально-культурній сфері почала приділятися належна увага

Гавриїл Костельник.

Мирослав-Іван Любачівський.

Йосип Сліпий.

Андрей Шептицький.

відсутність попиту населення на товари та послуги.

зруйнування усіх підприємств легкої промисловості.

першочерговість фінансування важкої промисловости.

скасування карткової системи.

допомога подолати голод поставками хліба з інших республік СРСР.

імпорт зерна з-за кордону, щоб сприяти усуненню продовольчих проблем.

продовження вивезення зерна за кордон, зокрема і з України.

пропозиція українцям подолати проблеми власними ресурсами, не вивозячи хліба з УРСР.

боротьба влади з «космополітизмом» велася винятково у сфері фізики

податок на городні культури порівняно із зерновими був у 7,5 разу вищий

радянізацію Західної України здійснювали переважно місцеві кадри

скасування карткової системи викликало значне зниження цін на продукти

вавиловщина, після усунення (1945 р.) ученого Вавилова з академії сільськогосподарських наук

ждановщина, після обрання (1946 р.) Андрія Жданова секретарем ЦК ВКП(б)

лисенківщина, після серпневої (1948 р.) сесії академії сільськогосподарських наук, де Трохим Лисенко розгромив своїх опонентів-генетиків

сталінщина, після підтримки (1950 р.) Йосифом Сталіним «наукових досягнень» Трохима Лисенка

перетворення Західної України на основний паливно-енергетичний район СРСР.

проведення українізації в галузі культури.

уніфікація всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР.

утвердження радянської влади на відміну від диктатури верхівки комуністичної партії.

вихід України з Другої світової війни.

відновлення зовнішньополітичної діяльності України.

початок післявоєнної відбудови в УРСР.

приєднання УРСР до «плану Маршалла».

зростання кількості художньої продукції, більша частина якої була низькопробною, на замовлення влади, а високохудожні твори були недоступні для народу.

повний занепад культури, різке зменшення кількості художньої продукції, еміграція значної частини діячів культури.

посилення опору української інтелігенції ідеологічному диктатові, зростання кількості творів, провідною в яких стала національна ідея.

поява численних високохудожніх творів, намагання виробляти художню продукцію такого рівня, щоб уникати критики влади.

визволення території Польщі від нацистських окупантів.

забезпечення українського населення Лемківщини кращими землями на заході країни.

насильницьке переселення українців з Польщі на територію УРСР.

насильницьке переселення українців з районів їх компактного проживання у Польщі в її західні та північні райони з метою асиміляції.

ліквідація Берестейської церковної унії і повний розрив з Ватиканом.

налагодження рівноправних партнерських стосунків з РПЦ.

обрання нового митрополита УГКЦ.

реорганізація УГКЦ в УПЦ.

«безрідними космополітами» називали людей, які планували космічні польоти

головна увага під час відбудови приділялася легкій і харчовій промисловості

голод в Україні тривав у 1948-1949 рр.

лише 13 % номенклатурних посад у Західній Україні обіймали місцеві жителі

1939 р.

1944 р.

1946 р.

1949 р.

безправне соціальне становище селян.

дефіцит робочої сили на селі внаслідок вільного пересування селян у міста.

зростання виробництва у зв’язку з підвищенням закупівельних цін.

кваліфіковане керівництво на всіх рівнях, досконале знання проблем селянства.

відбудова в першу чергу сільського господарства.

зростання обсягів виробництва за умов домінування важкої промисловости.

поліпшення становища селян, запровадження пенсій для них.

скасування обов’язкових поставок державі сільськогосподарської продукції.

Західна Україна.

Південна і Південно-Східна Україна.

Північна Україна.

Північно-Східна Україна.

видобуток нафти.

виплавка алюмінію.

виплавка чавуну.

виробництво електроенергії.

відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення.

возвеличення людини-трудівника як носія ідеалів соціалістичного ладу.

зображення незвичайних людей за виняткових обставин.

правдиве конкретно-історичне всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах.

арешти керівників, які не забезпечували високих показників.

виселення дармоїдів.

депортація ледарів.

свавілля влади, жертвами якого ставали хворі, люди літнього віку, інваліди.

Василь Кук

Дмитро Клячківський

Микола Лебідь

Роман Шухевич

вірш «Любіть Україну».

вірш «Так ніхто не кохав».

поеми «Мазепа», «Махно», «Розстріляне безсмертя».

спогади «Третя рота».

відбувалася з деякими незначними порушеннями статутних вимог.

відбувалася з дотриманням принципу добровільності вступу селян у колгоспи.

відбувалася із значними порушеннями принципу добровільності, але після втручання зверху недоліки були виправлені.

відбувалася насильницькими методами, супроводжувалася збройною боротьбою та масовими депортаціями населення.

українські емігранти у країнах Західної Європи та Північної Америки.

усі, хто виступав за збереження мови, культури, історичних традицій і звичаїв українського народу.

усі, хто був вихідцем з української національної буржуазії.

усі, хто за національністю був українцем.

Олесь Досвітній.

Павло Чубинський.

Василь Чумак.

Тарас Чупринка.

близько півмільйона осіб із Західної України було піддано репресіям у 1944-1952 рр.

Олександр Богомолець з 1946 р. очолював АН УРСР

Львівський собор узаконив існування УГКЦ

Україна з 1945 р. була членом ОУН

Григорій Верьовка, Костянтин Данькевич.

Остап Вишня, Олесь Гончар.

Борис Гмиря, Іван Паторжинський.

Сергій Лебедев, Олександр Богомолець.

повернення з-за кордону Володимира Винниченка, Івана Багряного, Олександра Олеся, Уласа Самчука.

розвиток нових напрямків науки, зокрема генетики та кібернетики, ініційований академіком Трохимом Лисенком.

створення владою сприятливих умов для розвитку літератури та мистецтва, свобода творчості.

успіхи в розвитку фундаментальних наук (запуск першого експериментального атомного реактора, створення першої малої електронно-обчислювальної машини).

від голоду в перші післявоєнні роки померло близько одного мільйона осіб

Трохим Лисенко був одним з найвизначніших генетиків

однією з найкращих книг про Другу світову війну став роман киянина Віктора Некрасова «В окопах Ленінграда»

після загибелі Романа Шухевича збройне підпілля припинило організовану боротьбу

Степан Бандера п’ять післявоєнних років був головнокомандувачем УПА

Луцький автобусний завод у 1951 р. випустив перші в Україні автобуси

у роки голодомору вивозити хліб за межі України було заборонено

у 1950 р. валова продукція сільського господарства України становила 91 % від рівня 1940 р.

1

2

3

4

письменниками

режисерами

ученими

художниками

Катерина Білокур.

Марія Примаченко.

Людмила Семикіна.

Тетяна Яблонська.

1945 р

1947 р

1949 р

1954 р

астрономії

генетики

політичної економії

історії України

антиукраїнський характер

антисемітський характер

антиамериканський характер

антиросійський характер

широкий розвиток дисидентського руху

масова реабілітація політичних в’язнів

депортація кримських татар та інших народів

боротьба з космополітизмом

акції «пацифікації»

операції «Вісла»

плану «Ост»

операції «Велика блокада»

колективізації сільського господарства

відбудови народного господарства

індустріалізації промисловості

культурної революції

Німеччини, Польщі, Угорщини

Чехословаччини, Литви, Румунії

Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини

Литви, Німеччини, Угорщини

Д. Мануїльський

Л. Каганович

М. Підгорний

М. Хрущов

повоєнною хвилею колективізації

повоєнним голодом

радянізацією західних областей України

збройною боротьбою ОУН-УПА

відбудови

відлиги

застою

перебудови

1939 

1944 

1946 

1949 

«Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини»

«Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації»

«Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму»

«Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви” як осередку відвертої петлюрівщини...»

«Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошувати на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль парти і шов. Сталіна...»

«Редакція “Вітчизни” не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед — перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки...»

«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте... Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України...»

«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі...”»

укладення Пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР і таємного договору до нього від 23 серпня 1939 р.

укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 р.

укладення Люблінської угоди між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 р.

укладення Договору про радянсько-польський державний кордон від 16 серпня 1945 р. та угоди про обмін територіями 1951 р.

1В, 2А, 3Г, 4Б.

1Д, 2А, 3Г, 4В.

1Д, 2А, 3Г, 4Б.

1Д, 2А, 3В, 4Б.

1Д, 2А, 3Г, 4Б.

1Г, 2А, 3Д, 4Б.

1Г, 2А, 3Д, 4В.

1Г, 2А, 3В, 4Б.

1-В, 2-Б, 3-A, 4-Г.

1-Г, 2-Б, 3-A, 4-Д.

1-В, 2-Б, 3-Г, 4-Д.

1-В, 2-Б, 3-A, 4-Д.

1-Г, 2-В, 3-Б, 4-А. 

1-Г, 2-В, 3-А, 4-Д. 

1-А, 2-В, 3-Б, 4-Д. 

1-Г, 2-В, 3-Б, 4-Д. 

1-А, 2-В, 3-Б, 4-Д.

1-А, 2-Д, 3-Б, 4-Г.

1-А, 2-В, 3-Б, 4-Г.

1-А, 2-В, 3-Д, 4-Г.

Б, В, Г, А.

Б, В, А, Г.

Б, Г, В, А.

В, Б, Г, А.

В, А, Б, Г.

Б, В, Г, А. 

А, Г, В, Б.

В, Г, Б, А.

1В, 2Б, 3А, 4Г.

1Г, 2Б, 3А, 4В.

1Б, 2Г, 3А, 4В.

1Г, 2А, 3Б, 4В.

спрямування основної частини капіталовкладень у сільське господарство та соціальну сферу

використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»

першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту та енергетики

опора лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу

пріоритетний розвиток сільського господарства як джерела фінансування промисловості

збіглася з процесом радянізації західних областей

засудження культу особи Й. Сталіна

«саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

придушення організованого збройного опору УПА

створення Української робітничо-селянської спілки

перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва

утворення Закарпатської області

проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР

депортація кримських татар, болгар, вірмен і греків

відбудова закладів освіти, науки та культури

висилка видатних діячів культури за кордон

«культурна революція» на західноукраїнських землях

перехід на обов’язкову середню освіту

повна русифікація в університетах

засилля в науці «лисенківщини», ідеологічний наступ «ждановщини»

набуття українською культурою космополітичних рис

військові операції з використанням артилерії, важких мінометів, танків

організація мітингів, демонстрацій, маршів протесту, публічних голодувань

погрози, побиття, знищення агентів спецслужб, партійних і державних чиновників, колаборантів з місцевого населення

подання до судових інстанцій позовів про порушення конституції та законів

поширення листівок та інших друкованих видань на захист ідеї незалежності України

раптові напади на невеликі військові підрозділи, міліцію, загони спецслужб

створення в захоплених містах баз для боротьби з радянською владою

ліквідація УГКЦ

намагання польської влади асимілювати українське населення

підписання Паризьких мирних договорів

прагнення польської влади освоїти нові землі

прагнення радянського та польського урядів зламати опір УПА на західноукраїнських землях

турбота польської влади про добробут українського населення

угода між урядами СРСР і Польщі про посилення боротьби з «бандитськими формуваннями» на прикордонній території

депортація євреїв до Ізраїлю

масові розстріли письменників

нищівна критика діячів української культури

повна русифікація середньої освіти

посилення ідеологічного контролю партії над суспільством

публікація постанов про критику певних видань з відповідними вказівками

розпуск Спілки радянських письменників України

зростання капіталовкладень у сільське господарство

отримання іноземної допомоги

передача землі в оренду селянам

посилення репресій

розпуск колгоспів

слабка матеріально-технічна база

стягнення високих податків із селян