45. Господарське життя й політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.

На початок XVII ст.

На середину-другу половину XVII ст.

Харківську, Сумську, північ Донецької та Луганської областей України, а також південні частини Воронезької, Курської та більшу частину Бєлгородської областей теперішньої Російської Федерації

Чернігівську, Житомирську, Волинську, Рівненську області України, а також південні частини Воронезької та більшу частину Бєлгородської областей теперішньої Російської Федерації

5 полків

10 полків

16 полків

5 полків

10 полків

16 полків

Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Iзюмський

Стаpодубський, Чернігівський, Лубенський, Прилуцький та Полтавський

Полковників обирала генеральна старшина терміном на 1 рік

Полковників обирали довічно. Нерідко траплялось успадкування посади полковника

Кожний окремо безпосередньо бєлгородському воєводі

Гетьманові Слобідської України

Вища адміністративна установа Гетьманщини. Тут складалися гетьманські універсали, провадилося дипломатичне листування, переписувалися й копіювалися документи, розглядалися судові та цивільні справи козаків, селян, міщан

Це рада, до складу якої входили гетьман і генеральна старшина - обозний, писар, двоє суддів, підскарбій, двоє осавулів, бунчужний, а також 10 полковників. Вона встановлювала розміри податків, оренди, виносила ухвали з питань оборони

Козаки

Духівництво

Міщани

Низові козаки

Городові козаки

З Московською державою, Молдавiєю, Туpеччиною, Кpимом

З Польщею, Англією, Францією

Продукцію зернового хліборобства, бджільництва, винокуріння, млинарства, дігтярства

Сукно, оксамит, шовки, фарфор, косметику, прикраси, зброю, медикаменти, а також папір, каву, прянощі, вина, волоські горіхи