5. Старіння і смерть клітин. Порушення клітинного циклу

спосіб поділу, при якому часто спостерігається лише поділ ядра, без поділу цитоплазми, у результаті чого можуть утворитися багатоядерні клітини

період існування клітини з моменту утворення до її поділу або загибелі

процес утворення нових речовин у клітині

у клітинній мембрані відбуваються потовщення та ущільнення, зменшення інтенсивності транспортування речовин, кількості міжклітинних контактів

з віком клітин змінюється структура хроматину, зменшується швидкість реплікації ДНК та транскрипційна активність еухроматину, втрачає ефективність система репарації ДНК

змінюється щільність гіалоплазми, що позначається на інтенсивності біохімічних реакцій й біофізичних процесів. Однією зі сталих ознак старіння клітин є морфологічні й функціональні зміни мітохондрій, коли старіюча клітина виявляє значне ушкодження своєї ДНК, вона продукує сигнали, які «змушують» клітину або припинити процес поділу або гинути. Ще однією з вікових змін клітини є збільшення кількості лізосом, їх руйнування й вивільнення ферментів, що спричиняє пошкодження органел і мембрани, старіння є й накопичення в залишкових тільцях пігменту старіння (ліпофусцину), зміна відповіді на дію чинників росту

у клітинній мембрані відбуваються потовщення та ущільнення, зменшення інтенсивності транспортування речовин, кількості міжклітинних контактів

змінюється щільність гіалоплазми, що позначається на інтенсивності біохімічних реакцій й біофізичних процесів. Однією зі сталих ознак старіння клітин є морфологічні й функціональні зміни мітохондрій, збільшення кількості лізосом, їх руйнування й вивільнення ферментів, що спричиняє пошкодження органел і мембрани, накопичення в залишкових тільцях пігменту старіння (ліпофусцину), зміна відповіді на дію чинників росту

з віком клітин змінюється структура хроматину, зменшується швидкість реплікації ДНК та транскрипційна активність еухроматину, втрачає ефективність система репарації ДНК. Потужними активаторами старіння є двониткові розриви ДНК, що виникають внаслідок дії йонізуючої радіації (альфа-, бета-, гамма- й рентген-промені)

змінюється щільність гіалоплазми, що позначається на інтенсивності біохімічних реакцій й біофізичних процесів. Однією зі сталих ознак старіння клітин є морфологічні й функціональні зміни мітохондрій, коли старіюча клітина виявляє значне ушкодження своєї ДНК, вона продукує сигнали, які «змушують» клітину або припинити процес поділу або гинути. Ще однією з вікових змін клітини є збільшення кількості лізосом, їх руйнування й вивільнення ферментів, що спричиняє пошкодження органел і мембрани. Ознаками клітинного старіння є й накопичення в залишкових тільцях пігменту старіння (ліпофусцину), зміна відповіді на дію чинників росту

з віком клітин змінюється структура хроматину, зменшується транскрипційна активність еухроматину та швидкість реплікації ДНК, втрачає ефективність система репарації ДНК. Потужними активаторами старіння є двониткові розриви ДНК, що виникають внаслідок дії йонізуючої радіації (альфа-, бета-, гамма- й рентген-промені)

у клітинній мембрані спостерігаються потовщення та ущільнення, зменшення інтенсивності транспортування речовин, кількості міжклітинних контактів

старіння відбувається внаслідок шкідливих впливів вільних радикалів

вікові зміни у молекулах ДНК клітин є спадково запрограмованими

скорочення теломер після кожного процесу подвоєння хромосом, внаслідок чого відбувається втрата здатності до поділу

клітини гальмують свій поділ, що спричинює уповільнення інтенсивності процесів перетворення на соматичні клітини

процес скорочення теломер, яке відбувається після кожного подвоєння хромосом, внаслідок чого відбувається втрата здатності до поділу

вікові зміни у молекулах ДНК клітин є спадково запрограмованими