Аудіювання 3 клас І семестр

Прочиай текст

Жадібна синичка

 Коли випав перший сніг, діти в нашому дворі змайстрували годівничку. Тільки-но розвиднілося — прилетіла до неї жвава синичка. Схопила в дзьоб гарбузове насіння — й пур на тополю. Всілася, притиснула насіння до гілки лапками й ну його дзьобати. Та так спритно це в неї вийшло, що я й схаменутися не встиг, як вона спурхнула з дерева за другим. А тут і три горобці нагодилися. Вгледіла синиця непроханих гостей, заметушилася, пір’я настовбурчила. Присіла біля насіння, дзьобом сердито клацає.

     Горобці, напевно не хотіли сваритися. Подзьобали біля годівниці на землі крихт та й полетіли собі далі. А синичка наїлась вдосталь, надулася, ніби кулька, й нікого до годівнички не підпускає. Не часто стрінеш таку жаднюгу.

      Всі знають, що синички взимку літають зграйками. Так легше здобути їжу, зігрітися. А ця чомусь літала сама.

      Може, якраз через цю жадібність птахи й не схотіли з нею дружити? (139)

                                                                                               (Віктор Приходько)

Яка пора року описана  в оповіданні?

Хто змайстрував годівничку?

Хто першим прилетів до годівнички?

Чим пригощали птахів діти?

Яких непроханих гостей вгледіла синичка?

Як поводилась синичка біля годівнички з іншими птахами?

Чому синичка залишилась самотньою?

Як автор назвав синичку?