Аудіювання за ІІ семестр

                                                              Гарбузище

На городі між огудинням» зацвіла жовтогаряча квітка. Побачив її молодий джмелик і здивувався.

- Що з тебе виросте, з такої великої?

- Здоровенний гарбуз виросте! Ось я його покажу.

Квітка зібрала пелюстки вузликом, – і справді, на стеблі зеленіє гарбузик.

- Оце велетень? Оцей лопуцьок? Ой, розсмішила! – джмелик затрясся, загудів від сміху.

Я ще маленький... – зніяковів гарбузик. – Але я виросту.

І він почав рости. День росте, другий росте, тиждень росте... Залопотіли соняхи, затріщало огудиння, – то Михась партизанить у кукурудзі.

- О, гарбузик! Дай-но зроблю з тебе корову. Роги будуть з прутиків, хвіст із прядива...

- Не чіпай мене, Михасю, бо я ще малий! Хай-но стану завбільшки як твоя голова!

- Як моя голова? Гаразд, почекаю.

Росте гарбузик та й росте. Чималий зробився. Вітер його обвіває, сонечко зігріває.

- Це ще би дощику...

Почув дощик – закапотів, залопотів по городу. Гарбузик умився, дощівки напився і знов росте.

Після дощу прийшов на город Михасько.

- Де тут мій гарбузик? О, який! Вже й за голову більший. Зроблю-но я з тебе страховище. Виріжу рот-очі, вправлю свічку всередину і понесу, коли стемніє, на роздоріжжя. То-то всі поналякуються!

- Не зривай мене, Михасику! Почекай трохи. Я ще більшим стану, як млинові жорна.

- Що ж, будь по-твоєму. Тільки гляди, не обдури.

Вже й соняхи поперецвітали, а гарбуз знай росте. Зробився великий, як млинові жорна! Аж у землю вгруз.

- Це ще би сонця... – каже.

Визирнуло сонечко, скісним променем вересневим пригріло гарбузові боки. Вони й пожовтіли.

Прилетів джмелик. Сів на гарбуз й питає:

- Де тут той лопуцьок, що вирости нахвалявся?

- Ось де я, під тобою! – гуде гарбузище. – Тепер мене здалеку видно.

- Хіба це ти? Це ж гора! І чому ти жовтий?..

- Бо на кашу пора!

Прийшов на город Михась, тато, дід Михасевий, ще й сусіда покликали. Ледве гуртом гарбуз у двір допровадили. А що вже було з нього каші – з пшоном, з маслом, – на все село!

(Зірка Мензатюк, 298 слів)