Аудіювання. "Їжакова радуга" за М. Сингаївським

Їжакова райдуга

Вийшов з лісу їжак – лугом-полем побродити.

А тут раптом дощ припустив. Наче з відра линув. Не дощ, а дощисько. Справжня тобі злива. Припустив – не перестає.

Їжакові нікуди дітись. Згорнувся клубочком, принишк. Треба якось перебути, перечекати.

Та раптовий дощ як з'явився – так і скінчився. Сонце в небі заграло.

Ще яскравіше стало. А на їжакових голках дощинки так і лишились, мов приросли.

А в тих краплях-дощинках райдуга спалахнула. Всіма кольорами грає, піниться.

Всіма барвами переливається. Іде їжак – райдугу несе. І рознесли чутку сороки:

– Їжак райдугу спіймав! Їжак райдугу вполював! З-під куща вискочив заєць:

– І справді...

Вибігла лисиця з нори:

– Ой лишенько...

Глянула білка з дупла:

– Так-так...

А їжак і вухом не веде. Мовби і не чує, що звірі з його райдуги дивуються.

Продовжіть речення:" Вийшов з лісу побродити..."

Продовжіть речення : " Їжак вийшов побродити..."

Продовжіть речення : " Їжак ніс..."

Продовжіть речення : " Чутку про райдугу, яку спіймав їжак, рознесла..."

Продовжіть речення : " З нори вибігла..."

Продовжіть речення : " З-під куща вискочив..."

Хто дивувався з їжакової райдуги?

Хто виглянув з дупла?

Продовж речення : "На їжачкових голках лишилися ..."