"Білий кінь Шептало"

засудження легковажності, надмірної гордості

заклик до активної життєдіяльності

захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю

нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу

людина та природа

формування особистості, роздвоєність її душі

підступність і зрада

мораль і бездуховність

Шептало біля водопою

на волі кінь відчув себе особистістю

головне – знати про свою білизну

самотність коня

табун, гурт

самотність

пихатість Степана

бригадне дворище

він не любив бути в загорожі

у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзями

на пасовиську волів бути на самоті

у нього особливі стосунки з конюхом

становища робочої худобини

бути осторонь від інших коней

зневаги конюха

прикидатися покірним

обмеженість

 безхарактерність

бездіяльність

надзвичайну покірність

безглуздого кружляння в приводі

відрази після водопою

тремтливої ілюзії волі та влади

глузування з нього інших коней і хлопчика

він може більше відпочивати

його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом

Степан усе частіше направляє його до міста

нарешті знайшов спільну мову з табуном

його постійно залишали самотнім

Степан безжально вдарив його батогом

його позбавили завтрашнього відпочинку

треба котити воза ранковою міською вулицею

покірність і слухняність

гордих білих коней

недосяжну волю

любов до життя

цирк

луг

чистий водопій

ліс

низько схилив голову

зачепив копитом хлопця

перестрибнув рів і помчав у лугову синь

сумно заіржав

відчув запах справжньої волі

мокрі мітлиці лоскотали черево та груди

був самісінький на всю луку

навколо було чимало соковитої трави

Степанові дорікання

розлука з матір’ю

намагання хлопчика загнуздати білого коня

шелест соломи по стерні, щем спини

прокинулася винувата довірливість до кривдника

наполохали яскраві блискавки

нарешті втамував спрагу чистою водою

почував себе ніяково через утечу

благородством і ніжністю

бажанням бути завжди щасливим

життєвою енергією, силою та гордістю

непокірністю та нестримністю