В. Дрозд. «Білий кінь Шептало»

Шептало біля водопою

на волі кінь відчув себе особистістю

головне – знати про свою білизну

самотність коня

табун, гурт

самотність

пихатість Степана

бригадне дворище

він не любив бути в загорожі

у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзями

на пасовиську волів бути на самоті

у нього особливі стосунки з конюхом

становища робочої худобини

бути осторонь від інших коней

зневаги конюха

прикидатися покірним

його постійно залишали самотнім

Степан безжально вдарив його батогом

його позбавили завтрашнього відпочинку

треба котити воза ранковою міською вулицею

фантастичним

реальним

алегоричним

казковим

працьовитістю

розумом

впертістю

хоробрістю

постійно, коли залишався наодинці

часто намагався вдарити конюха

ні, бо вважав це виявом порядку

ні, його ніколи в житті не били

страх злякати вдачу

притишено, невпевнено говорити

не мати голосу, захворіти

Степан нашептав ім'я коню на вушко

повернувся гордовитим, викупаним, білим конем

примкнув до дикого табуна

повернувся викачавшись у бруді, щоб не відрізнятися від інших

примкнув до бродячого цирку

свобода і неволя

людина в суспільстві

людина на війні

особистість і натовп

засудження легковажності, надмірної гордості

заклик до активної життєдіяльності

захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю

нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу

людина та природа

формування особистості, роздвоєність її душі

підступність і зрада

мораль і бездуховність

покірність і слухняність

гордих білих коней

недосяжну волю

любов до життя

цирк

луг

чистий водопій

ліс

відчув запах справжньої волі

мокрі мітлиці лоскотали черево та груди

був самісінький на всю луку

навколо було чимало соковитої трави

благородством і ніжністю

бажанням бути завжди щасливим

життєвою енергією, силою та гордістю

непокірністю та нестримністю

не посилав на важку роботу

не бив його батогом

не запрягав його в упряжку

давав більше відпочинку

рабської покори

непокори

волі

просто біль