“Білий кінь Шептало”

засудження легковажності, гордості

заклик до активної життєдіяльності

захоплення прагненням особистості позбутися жалю

нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу

формування особистості, роздвоєність її душі

підступність і зрада

людина та природа

мораль і бездуховність

головне - знати про свою білизну

Шептало біля водопою

на волі кінь відчув себе особистістю

самотність коня

табун, гурт

самотність

пихатість Степана

бригадне дворище

він не любив бути в загорожі

у нього не загоїлась рана, уподобана гедзями

на пасовиську хотів бути на самоті

у нього особливі стосунки із конюхом

становища робочої худоби

бути осторонь від інших коней

зневаги конюха

прикидатися покірним

надзвичайну покірність

бездіяльність

обмеженість

сором'язливість

відрази після водопою

безглуздого кружляння в приводі

тремтливої ілюзії волі та влади

глузування з нього інших коней

Степан часто направляє його до міста

його охоплює почуття солідарності з конюхом

нарешті подружився з іншими кіньми

він може більше відпочивати

його постійно залишали самотнім

треба котити воза до міста

його позбавили відпочинку

Степан вдарив його батогом

любов до життя

покірність і слухняність

волю

гордих білих коней

ліс

луг

цирк

водопій

людину, яка хоче бути вільною, яскравою

людину, яка хоче жити в гармонії з природою 

людину, яка не хоче працювати задарма

людину, яка душевну красу цінує більше, ніж матеріальні блага

знищення природних багатств, рідкісних рослин

проблема людини в суспільстві, її знеособлення, питання дійсності та мрії

збереження навколишнього середовища

питання збереження деяких видів тварин

людини в суспільстві

свободи і неволі

дійсності і мрії

вірності і зради

своєю силою, красою, незвичайністю

тим, що його любив конюх і підгодовував смачненьким

тим, що він був чемпіоном з бігу

 своїми предками — цирковими кіньми

боявся, що Степан вважатиме, ніби він хоче показати норов

до важкої праці не годиться іти, сяючи чистотою

переживав, що коні не впізнають його у такому білосніжному красеневі

соромився своєї справжньої масті

"— Дядьку Степане! Казав завфермою, щоб Ви до приводу конячину прислали, бо на завтра свиням зе­лені немає"

"Хтось зачепив Шептала копитом — дві молоді кобилки затіяли посеред вулиці, за кілька кроків од Степана, жартівливу бійку."

"— Ах ти ж, ледаче зілля!"

"— Но-но! — суворо гукнув хлопчак, пробуючи пужалном коневе стегно. — Не балуй!"

 ніхто не питав Шептала, хоче він пити чи ні

змушений був штовхатись і лізти наперед, у тісняву, ніби звичайний кінь

вода завжди була каламутною та іржавою

доводилося тертися об спітнілі кінські боки

білий - не такий, як усі: білі коні створені лише для осіб королівської крові

Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, залишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки

як не намагайся, білий кінь завжди буде "білою вороною" у табуні, тому не варто й пробувати зближуватися з кимось

білий - особливий, не створений для упряжі чи іншої важкої та принизливої роботи

Степана

підпасича

Шептала

орати

ходити в упряжі

крутити привід

їздити до міста

зав'язкою

розв'язкою

кульмінацією

розвитком подій

виявився внутрішньо недостатньо сильним, щоб скористатися здобутою волею

він образився на конюха

не міг виступати в цирку, як його предки

був самотнім, бо табун його не сприймав

Грозова ніч, спогади Шептала про дитинство, коней женуть на водопій, повернення Шептала до стайні.

Коней женуть на водопій, грозова ніч, втеча Шептала, Степан б'є коня батогом

Коні на водопої, хлопчик ударив Шептала, купання коня у річці, повернення до стайні.

Грозова ніч, Степан вирішив узяти Шептала до міста, кінь утік, повернення до стайні

владу

непокору

життєлюбність

силу