Частка

авже ( ж)

 якось ( ж) то

прийди ( ж) бо

прийшов ( таки)

Хай, нехай, б, би

Ні, не, будь, аби

Таки, то, от, бо, но

Мов, отож, же, навіть

Розум за гроші не купиш.

Лунають лише пісні солов’їні.

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Нехай квітне планета чистотою.

дарма/що, іди/но, будь/коли

таки/сказав, тільки/но, будь/як

все/таки, так/от, аби/що

отакий/то, як/небудь, казна/що

хіба

так

ані

атож

Частка виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні.

Частка вживається для сполучення однорідних членів речення або частин складного речення.

Частка виражає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку іншої ознаки.

Частка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні.

похідні й непохідні

сурядні й підрядні

модальні, словотворчі, формотворчі

похідні, сурядні, модальні

бозна/чому, або/що

 ані/скільки, чим/дуж

поки/що, кого/сь

навряд/чи, знайшов/таки

Мова наша, мова - літ минулих повість.

Випав сніг - і все навколо повеселішало.

Авжеж, такий у нас ведеться звичай!

Я люблю ту пору, коли сунички цвітуть.

 написав/би, що/разу

таки/зробив, навряд/чи

ніби/то, отут/таки

колись/то, усе/ж/таки

що (небудь), (ні) кого, (аби) чим

(казна) чим, (де) хто, усе (таки) 

(будь) які, (хтозна) що, тому (то)

хто (небудь), (бозна) чиї, (аби) як

Пішов-таки довгоочікуваний дощ.

Хай пише домашнє завдання.

Усе-таки дочекалася дівчина козака.

Навряд-чи можна це збагнути.