Цитатна характеристика(за новелою М. Коцюбинського "Інтермецо")

Обери стан ліричного героя, описаний у цитаті:"Лишилось тільки ще спакуватись... Се було одно з тих незчисленних "треба", які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те "треба" мале, чи велике, — вагу те має, що кожен раз воно вимагає уваги, що не я їм, а воно мною уже керує."

"Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця" - це символічне віддзеркалення

До кого звертається ліричний герой в уривку: "Ти дороге для мене. Я п'ю тебе, ..., твій теплий зцілющий напій, п'ю, як дитина молоко з матерніх грудей, так само теплих і дорогих. Навіть коли ти палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій й п'янію від нього.

Я тебе люблю. Бо... слухай..."

Образ якої пташки змальовує в уривку М. Коцюбинський: "Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля"

"П'ятеро діток голодних чомусь не забрала гарячка". "Раз на тиждень б'ють людину в лице". "Найближча людина готова продати"."Між людьми, як між вовками" - це слова

Рядки "Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає..." є підтвердженням