Дати до НМТ (2023). Західноукраїнські землі (1921–1938)

Створено Українську військову організацію (УВО), яку очолив Є.Коновалець.

Замах на прем’єр-міністра Польщі Юзефа Пілсудського, підготовлений УВО.

Рішення Ради амбасадорів (послів) великих держав на Паризькій конференції про остаточну передачу Східної Галичини Польщі на правах автономії.

Створено Комуністичну партію Західної України (КПЗУ). Розпущена за рішенням Комінтерну у 1938 р. у зв’язку із звинуваченням у проникненні в її ряди фашистської агентури.

Антирумунське повстання в с.Татарбунари та інших селах Південної Бессарабії. Загальна кількість учасників виступу сягнула 6 тис. чоловік. Над вцілілими українцями румунська влада організувала "Процес 500".

В Румунії засновано Українську національну партію. Очолив В.Залозецький. Займала угодовську позицію до румунської влади.

Створення Організації українських націоналістів (ОУН). Головою проводу обрано Євгена Коновальця. 

Польська "пацифікація" в Східній Галичині.

В Березі-Картузькій було створено спеціальний концентраційний табір для репресованих українців.

Члени ОУН ліквідували польського міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького, винного у пацифікації на західно-українських землях. 

Вбивство радянськими агентами Є.Коновальця

Мюнхенська угода, яка передбачала передачу від Чехословаччини Судетську область і визвала урядову кризу в Чехословаччині.

Надання Закарпаттю автономних прав у складі Чехословаччини. Уряд Закарпаття очолив угрофіл А.Бродій, а через декілька днів А.Волошин.

Німеччина та Італія провели у Відні арбітраж, який розділив Закарпаття. Значна його частина зі 180-тисячами населення та найбільшими містами: Ужгородом, Береговим, Мукачевом було передано Угорщині.

Проголошення незалежності Карпатської України. 

Угорські війська окупували Карпатську Україну