Давня література

Ізборник Святослава

Літопис "Повість минулих літ"

Остромирове Євангеліє

Острозька Біблія

про Мойсея

про Вавилонську вежу

про блудного сина

Тарас Шевченко

Іван Нечуй-Левицький

Іван Огієнко

Нестор-Літописець

4

12

5

2

Він зрадив фараона

Він убив наглядача

Його спіймали на крадіжці

Він проповідував

Він пас свиней

Він захворів

Він змушений був одружитися

Він став злочинцем

Загублена дитина

Грішник, що розкаявся

Нерідна дитина

Невдячний син

Ліро-епічний твір, переважно драматичного характеру з несподіваним сюжетом.

Епічний твір, у якому велика кількість персонажів та напружений сюжет.

Короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму викладу.

волю і рабство

царя і рабів

любов

соціальну несправедливість і борців проти неї

взаєморозуміння і заздрість;

спільна мова — запорука миру на землі між людьми

виховання дітей

кінець світу

всесвітній потоп

вигнання Адама та Єви із раю через гріхопадіння

народження Ісуса Христа

диякон Григорій був головним упорядником і основним переписувачем рукопису.

Нестор, ігумен Видубецького монастиря, Сильвестр та Василь із Перемишля. 

архімандрит Рафаїл Турконяк, доктор богослов’я й літургіки.

Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький