ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМА ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ Й ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ

Віхола миттю помчала в яри забравши із собою холодний вітер.

Дівчинка бігла не чуючи ніг

Не можна ходити по рідній землі не чаруючись виплеканою народом мовою.

 Під’їжджаючи до села ми помітили величезну кучугуру снігу

Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає в доісторичні часи.

Людину малого зросту козаки, трошки жартуючи, називали Махинею, а великого зросту – Малютою

Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче кепкував із товариша.

Слово – це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе.

Птахи вириваючись у сизі присмерки степу не могли залітати дуже далеко і високо 

Сонце зупинившись у зеніті палить землю вогняними проміннями

Оповідки легенди перекази про Довбуша хлопчик слухав затамувавши подих

Ластівка облетівши півсвіту повертається додому.

Давно тебе мій краю я блукаючи не бачив

Вітри північні тремтять затихаючи 

Місяць вийшовши горить

Біжать воркуючи струмки до повноводної ріки і там збивають жовту піну

 Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

 Державний Гімн виконують стоячи.

Співають ідучи дівчата

Марійка почула прислухавшись як в кімнаті розмовляв тато.

Вітри північні тремтять, затихаючи між кущами шипшини.

Весняний вітер нетерпляче зітхає оббігаючи узлісся.

Солодкою стрілою пізній цвіт скрадаючись, приморозок ранить.

Степ, струснувши з себе, робу горить рівним жовтим кольором