Діагностична робота

Наша славна Україно, у нас для тебе серце б'ється! (С.Яричевський)

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (Т.Шевченко)

Обридла дневі суєта, і він спустився одпочити (Л.Глібов).

Батько був трохи суворий, але такий же він добрий (Б.Грінченко)

Квітка завжди милує око.  

 Ми прагнемо миру і злагоди в родині і все для цього робимо.

 Мама і тато, дочка і два сини, сусідка Катерина та її онук зустрілись випадково у парку.

 Дочка вчора отримала "12" за контрольну, а от син, на жаль, захворів і не писав цю роботу.

 Хай квітне наша Україна і йде весна! (Б.Олійник)

Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях (В.Грінчак).

 Треба дітей учить змалку, щоб вони трудились (В.Забіла).

 Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Т.Шевченко).

Ліщинові кущі позадирали списи, по списах дощ стікає (Є.Гуцало).

Повільно на світанні бреде він у степах, де листячком останнім легкий мороз пропах (Д.Мегелик).

Трава горить зеленим огнем, на її довгих листочках грає і сяє чиста роса (Панас Мирний).

 Море міниться й переливається в огнях, хвилюється і шелестить трава (В.Сосюра).

 Полетів останній лелека і не залишився на нашій землі жоден перелітній птах.

Сховав грудень під кригою річки і повдягав ліси в біле мереживо.

   Запашна соковита трава і барвисті квіти милують моє око.

 Легенький туман серпанком оповив землю і падав на неї крапельками небесних сліз.

 Дякую Богові, що Він дав мені народитися українцем (О.Гончар).

  По обрію неба побігли хмарки, над озером зашелестів очерет (С.Васильченко).

Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками (В.Мирний).

 Птицю впізнають по пір'ю, а людину пізнають по мові (Народна творчість).

 Поспішате любі діти вибирайте гарні квіти (К.Перелісна).

  Широке поле кругом зеленіє все в шатах квітчастих розкішних рясних (С.Черкасенко).

Треба кажуть усе любити сонце дощі зернисті дороги в пилу траву (В.Підпалий).

Скрізь грушею пахне медами малиною (Д.Білоус).

Прощай, милий мій синочку, та не забувайся,через чотири неділеньки додому вертайся.

Сьогодні, напевно, піде дрібний пронизливий дощ.

Усе було вкрито білим снігом: і ліс, і степ, і гори.

А журавлі летять собі додому ключами.

  До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою (О.Довженко).

  Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).

  Наближення зими у всьому серце чує : і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В.Сосюра). 

 Нас не злякають ці гори, де, може, не ступала людська нога (О. Гончар).

Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста (О. Гончар).

Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку (О. Стороженко).

 І ось, нарешті, вершина (О. Гончар).

 Дзвенить земля, а я слухаю.

  Слухаю небо, слухаю землю і слухаю дідову мову.

Ми йдемо через сінокіс і темніє над нами небо.

 У серце моє вривається якась сила, і прив'язує вона мене до землі.

 просте з однорідними членами речення

 просте з однорідними членами речення, вставним словом

 складне, у якому є однорідні члени речення, вставне слово

складне, у якому є звертання, вставне слово

Тире після слова хата

Кому після слова усе

Двокрапку після слова хата

Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму. (І. Нечуй-Левицький)

У слові є все злагода спокій усталеність надія. (П.Загребельний)

 Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич)

 На почесному місці сиділи вчителі Феофіл Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна (Ю.Яновський)

Білочці принесли чудові дарунки - мішечки з горіхами, шишками та грибами.

Білочці принесли чудові дарунки: мішечки з горіхами, шишками та грибами.

 Білочці принесли чудові дарунки: мішечки з горіхами, шишками, та грибами.

Білочці принесли чудові дарунки, мішечки з горіхами, шишками та грибами.

Мати шепотіла синові що він її щастя.

 Наталочка сказала що їй подобається розгадувати значення дорожних знаків.

Віддай мені корову назад каже багатий вбогому братові.

На сизих луках скошено траву.

Тепер, коли тебе довго немає, я думаю: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте».

 "Як дитиною, бувало, упаду собі на лихо, то хоч в серце біль доходив, я собі вставала тихо, - гордилася мала Леся".

"Хотіла б я піснею стати", - мріяла Леся Українка.

 І співали тихо козаки: "Ой Морозе, Морозенку..."

Бувало так, що беручи до рук якийсь перекладний твір казав «А я ж колись це теж перекладав».

Я люблю зиму сказала дiвчинка бо в сiчнi в мене день народження.

Дiвчинка сказала я люблю зиму бо в сiчнi в мене день народження.

Я люблю зиму бо в сiчнi в мене день народження сказала дiвчинка.

Дiвчинка сказала що любить зиму бо в сiчнi в неї день народження.

не виділено слів автора

 не записано в один рядок

 не поставлено тире перед репліками

 неправильно поставлені розділові знаки в кінці слів автора