Діагностична робота з виявлення освітніх втрат

 Не лише ми з Піратом боялись баби, а й мати остерігалась її прокльонів .

Спадщина Франка є багатющою, однак вона є маловивченою.

 Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин, або кущиться пахучий чебрець .

 Не тільки злива мела в ту ніч, а й блискавки шмагали потріскані від спеки поля.

Дмухнув вітер понад ставом, і сліду не стало.

Прийми, Боже, молитву своїх дітей, а ми проситимемо за Україну, за рідну матір і молитва наша праведна, як і любов.

 Зумійте бути вольними - і будете вольні.

Вітру на морі не було проте клекотав сильний прибій.

кладка, футболіст, город

ведмідь, десять, джерело

баскетбол, душа, дзвінок

податок, дятел, звідти

дитина, боротьба, день

Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.

Остап одійшов од хати далі, щоб не привертати уваги птахів, примостився під хлівцем і, гріючись на сонці, дивився на них.

 Скляна прозорість тужавіє поміж деревами молоденького гаю, що вже опушився листям.

 Коли човен стукнувся боком об чийсь дерев’яний хлів, Орчик, звівшись, кинув курку на стріху.

 Ніч тоді чорна стояла, ніби хто очі зіркам повиколював.

означальне

з'ясувальне

обставинне

безсполучникове

У тих місцях пісні, ... , ліризм посилюється.

 Вислів ... є двоскладним реченням.

Виглядатиму тебе, ... .

 У гаю, ... , свято весни вповні.

2

3

4

5

 і ніхто з них не бажав покидати його.

 серед розкішної української природи.

 і не знали лиха й біди.

які любили землю й працю на ній.

 Якби голос ніжний, тихий, любий залунав - на хвилину б, може, лихо він тяжке приспав.

 З полтавської Богданівки, з біленької селянської хати рушила у світи творчість народної художниці Катерини Білокур, пішла до людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічноїсили, майже фантастичної краси.

Ще після війни люди возилиз глинища глину на дахи: світло-жовту, червону, білу.

 А дівча тим часом росло, і якось нараз довідалося все село, що це Петруня - лісникова дочка.

Кричать сови спить діброва зіроньки сяють понад шляхом щирицею ховрашки гуляють.

 В самій Одесі Сіроманець занервував на вулиці траплялися собаки і собачата.

Тоді у мене не було вже тата мені зробила мати ковзани.

Землю поважай вона дасть урожай.

 Вже й дикі гуси в небі пролетіли вже й лебеді кричали крізь туман.

  Такі в них порядки одні сплять, інші мурашник сторожують.

 Хвиля застогнала, розкрилася, закрилася і сліду не стало.

Тепер деревцятам ні гайворони, ні верпи не страшні гайворони не подужають висмикнути, вепрам зміцніле коріння смакує.

  Розкішно вбраний, сад густий стоїть, і ллється спів пташок дзвінкий.

  Як вечір рожевий на землю злетить, я вийду самотній у гай.

  З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно.

Ще сніг кругом, ще голі віти дуба, і не курличуть в небі журавлі.