Діагностувальна робота № 5. Правила вживання м'якого знака, апострофа, подвоєння та подовження

піс..ня, лікар.., різ..бяр

ірпін..ський, рибалон..ка, лан..цюг

чотир..ма, уман..ський, на жал..

козац…кий, Гуцул..щина, міл..йон

кін…чик, дон…ці, піднос..ся

слиз…ко, радіс…ний, нян…чити

народ…ний, тін…овий, різ…блення

в'яз..кий, п'ятдесят.., камін..чик

бур…як, м…ясо, в…юн

б…ють, подвір…я, над..яр..я

п…ять, р…ясний, зів..ялий

торф..яний, м..яч, св..ято

д, т, з, с, ц;

б, п, в, м, ф;

я, ю, є, ї;

к, п, т, ф, х.

різдв..яний, Лук..янівка , Мін..юст, в..яз

дит..ясла, трьох..ярусний, пуп..янок, черв..ячок

між..ярусний, Прип..ять, св..ященне, , в..їжджати

без..язикий, здоров..я, підніжж..я, сп..янілий

Літо збирає, а зима з’їдає.

Добре слово пам’ятається, а зле ще довше.

 Ранні пташки росу пьють, а пізні слізки ллють.

Не вчи орла літати, а солов'я співати.

щодений, глинянний, мільойний

оббігти, невинний, скляний

надійний, буквений, бджолиний

деревʼяний, тваринний, туманний

сторі(ч/чч)я, ку(т/тт), лата(т/тт)я

гі(л/лл)я, почу(т/тт)я, ста(т/тт)я,

ми(т/тт)ю, узлі(с/сс)я, ста(т/тт)ей

ви(л/лл)ю, моло(д/дд)ю, коше(н/нн)я

подорож

гуаш

мідь

жовч

бо..овий, сер..озно

кол..ори, пол.овий

трет..ого, ма..онез

бад...орий, буль..он

Навчання — це насамперед праця, щоденне добування знань. (І.Цюпа.)

Тим міцніше переконаня, чим більше воно залежить від почуття. 

 Кожній хвилі нема вороття. (В. Сосюра.)

 Грала промінням, ясним самоцвітом порання роса.

Усі поїхали до Уманьщини, крім Оленки.

Тато забив останній цв'яшок.

Він швидко кинув камінчик у воду.

Проміньчик сонечка малював на стіні стріли.