Діагностувальна робота. Навичка читання мовчки. І семестр

Прочитай мовчки цей текст. Запусти таймер на 3 хвилини. Запам'ятай місце, де ти зупинився по сигналу таймера. Дочитай текст до кінця.

ЛЬОНОК

Росла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку - наливалися червонобокі яблука.

Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася.

- Ось я її поправлю, - сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько.

Дівчинка підійшла до яблуньки, почала вирівнювати. Але деревце замість того, щоб стояти прямо, зовсім вилізло із землі. Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо такого в них ще не траплялося. Оглянули вони деревце, побачили, що всі корені в нього погризені, сліди, як від мишачих зубів.

Потім з’ясували, шкоди наробили не миші, а водяний щур. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та не знайшли. Пожурилися за яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш. Довелося миритися з утратою.

Невдовзі Катруся з татом ішли садком, раптом побачили, як маленький кошлатий звірок шмигнув біля сарайчика та зник під колодками, що лежали вздовж стіни.

- Це ж, мабуть, отой щур сховався, - зашепотіла Катруся. - Татусю, давай спіймаємо його!

Він узяв під кущем винограду палицю, навшпиньки підійшов до колодок. Заглянув туди, бачить: сидить звірок, голову сховав, а спину свою кошлату назовні виставив.

«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.

Замахнувся, а рука чомусь не опускається, ніби щось стримує, підказує: не поспішай, краще роздивися, що воно таке!

Колодок під стіною було три. Скинув тато верхню - звірок поворухнувся, але не втік, тільки щільніше припав до землі. Тоді він почав відсувати другу колодку. Лиш відсунув трохи — звірок повернув голову, глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім голубі, великі, чисті.

Катруся теж побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:

Та це ж кошеня!

Вона не помилилася. Це було кошеня. Дощ намочив його, розкошлав, ото воно й здалося їм водяним щуром.

Кошеня вони забрали собі й назвали його Льонком - за чисті голубі очі.

Іван Сенченко

До якого жанру належить твір?

Якої пори року відбувалась описана подія?

Що трапилося з яблунькою?

Що хотіла зробити Катруся?

Чим вразив тата звірок, який шмигнув під колодки?

Чому кошеня назвали Льонком?

Встанови послідовність подій

Що значить вислів «Ловити ґав»?

Яке прислів'я найточніше виражає головну думку твору?