Діагностувальна робота. Робота з літературним твором В. Сухомлинський "Не забувай про джерело"

Прочитай текст.  НЕ ЗАБУВАЙ ПРО ДЖЕРЕЛО Учитель питає: «Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?»— Бачимо, — відповідають діти.— Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів, їх тоді там багато було, а тепер три лишилося, та й ті всихають... На березі верби росли. У лісі водились білки.То старовинне козацьке село. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі. Та стали помічати, що ставок мулом заносить. Зійшлися селяни на раду й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку, мусить набрати відро мулу й винести аж туди, за балку, й висипати в поле. Люди й дотримувались цієї ухвали. Над ставом, на вербових кілках, висіли дерев’яні відра. Для дорослих чоловіків — великі, для жінок, підлітків — менші, для дітей — маленькі. Тільки той, що був у матері на руках, не віддячував працею за радість і задоволення. Ставок ставав чистіший і глибший. Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я — батько, мати, четверо синів і дві дочки. Усіх їх прозвали Неприкаяними. Поселились вони на околиці, недалеко від ставка. І дорослі й діти з весни до осені купалися в ставку, а за відра й не брались. Спочатку люди якось не звертали на те уваги. А потім стали помічати, що чимало підлітків так само роблять: купаються, а мулу не виносять. Старі люди бралися повчати молодь: «Що ж ви робите?» А підлітки їм: — Раз Неприкаяним можна, то й нам не гріх... Лихий призвід — людям заохота. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив...Старі хитали головами, та вдіяти нічого не могли. Дерев’яні відра, що висіли на вербових кілках, розсохлись, розсипались, а потім зникли.Старий звичай забули.Кожному думалось: «На мій вік вистачить». Та ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур’яном. Настав час, коли вода тут затримувалась тільки весною. А потім і того не стало. І ставок щез. Тільки спогад про нього зберігся. Подумайте над цією бувальщиною, діти. Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає. Василь Сухомлинський1.  Визнач жанр цього твору.

 У якому розділі можна помістити цей твір?

Між ким відбулася розмова у тексті?

Що означає вислів "лихий призвід - людям заохота"?

Якої ухвали дотримувалися люди в оповіданні?

Віднови послідовність подій у тексті. З чого все починалось?

Віднови послідовність подій у тексті. Що було далі?

Віднови послідовність подій у тексті. Що сталося далі?

Віднови послідовність подій у тексті. Чим усе закінчилося?

Що таке бувальщина?

 Яке прислів'я може виражати головну думку оповідання?

Чого навчає цей твір?