Дієприкметниковий зворот

Не можна ходити по рідній землі не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою

Геній — це великий талант помножений на каторжну працю й поділений на безжалісну вимогливість до себе.

  Настане день, і я почую слова не сказані донині .

Як той весняний дощ розсіяний по ниві живеш ти в райдужнім пориві і надриві .

  Сказані батьками настанови забулися, щойно ти сів у літак .

Довгі ряди грубо обтесаних каменів тяглися вздовж поля .

Мова — це пісня душі покладена на слова. 

 Шуміла виплекана в словниках весна .

 Написаний у домашньому зошиті твір треба здати на перевірку.

Куплений кавун у магазині виявився надзвичайно смачним.

Я так і не знайшла записаний на папірці номер телефону 

Порушена у вчорашньому номері газети тема безкоштовної медицини є вкрай актуальною.

Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі 

 Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

  Це був тільки сон, що наснився навесні.

Зовсім стемніло, коли я вирішив прогулятися.

Я завжди з трепетом чекав, коли прилетять до нас лелеки.

Пальми, які стояли неподалік, утворювали зелену покрівлю.

 Мене дуже зворушили слова, які вимовила незнайомка. 

 Усе добре, що добре закінчується.

  Ніхто не знає, що його в житті чекає.

  Книга, яку ніхто не читав, мертва.

Я вийшов з тролейбуса, коли доїхав до кінцевої зупинки.

Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.

Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.

Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути.

Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.

До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.

Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.

До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.

Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав.

Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.

Листя під кленом було схоже на гору печива, яке щедро посипали цукровою пудрою.

Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, яку було обсаджено густими вербами.

Гості захоплено роздивлялися стіл, який застелили майстерно вишитою скатертиною.

Щука – річковий хижак, який полює на дрібну рибу в безмежних водних просторах.

Споруду, що її зводили прогресивним на той момент методом «ковзної опалубки», розташували на центральній площі Харкова.

Залізобетонна споруда Державної промисловості в Харкові – це перший український хмаросяг, що потрапив до попереднього списку ЮНЕСКО.

Будівля Держпрому – одна з трьох висоток, яку споруджували в тодішній столиці України впродовж 1925–1928 років.

Група різновисоких башт, що сполучені переходами, значно ослаблює коливання всієї будівлі внаслідок накладання резонансних частот.

Будівельників Держпрому, переважно вихідців із села, вразили рештки мамонта, що їх було знайдено під час риття котловану.

 У саду вже снують по доріжках, усипаних піском поодинокі пари.

Повітря густо нагріте пекучим сонцем, ворушиться.

Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені, тинами.

За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах.

Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море.

Море зовсім приспане тихою ласкою ночі мовчало.

Окутані садками та левадами хатки розбіглися по пагорбку.

 Тремтячими від хвилювання руками Тарас розгорнув папір.

Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.

Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.

Непорушно стоять дерева рясно вкриті краплистою росою.

Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.