Дієприкметниковий зворот

зрошений, читаючий, випивший

правлячий, бувший, зметений

товчений, засохлий, граючийся

проспіваний, принесений, тертий

здобувший, виконаний, потемнілий 

Шуміла виплекана в словниках весна.

Мова — це пісня душі покладена на слова.

Настане день, і я почую слова не сказані донині.

Як той весняний дощ розсіяний по ниві живеш ти в райдужнім пориві і надриві.

Геній — це великий талант помножений на каторжну працю й поділений на безжалісну вимогливість до себе.

Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.

Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.

Непорушно стоять дерева рясно вкриті краплистою росою.

Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.

Власники природних об’єктів оголошених заказниками зобов’язані забезпечити режим охорони та збереження таких територій.

лежачий, посивілий, побачений, оформлений

накреслений, зшитий, нафарбований, помолодівший

зацікавлений, роблячий, уславлений, змарнілий

розвалений, потемнівший, палаючий, знайдений

зцілений, випечений, забутий, посміхаючийся

Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.

Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.

Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.

Полонений сном я довго чув солов’їну пісню за моїм вікном.

Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.

Співа трава ніким ще не зім’ята, і вабить таємницями.

День живою казкою здивований, він уздрів у сонячних долонях, як сміється сонечком цілований, залоскотаний бджолою, сонях. 

Ткану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла.

Свято рідної мови організоване в школі конкретний вияв любові до глибокої криниці фольклору.

Човен оповитий ранковим туманом тихо пливе річкою.

Глибоко приховані спогади бентежили Олену.

Мікроскоп відкрив людині світ не бачений простим оком.

З глибин віків і гордо й величаво встає легендами овіяне ім’я.

 І от овіяний таємничими вітрами мандрів він знову з’являвся в аудиторії.

Старі дерев’яні доми оздоблені густою різьбою ось-ось попадають.

Знаменитий воїн оспіваний в українських піснях і думах Вишневецький був грозою кримських татар.

А лист одержаний дівчиною зовсім відштовхнув її від хлопця.

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь.

Заглиблений у думки, я не помітив, коли почався дощ.

Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі.

Умиті дощем квіти, пишалися своєю красою.

Знесилені важкими переходами, вони відмовилися йти вперед.

Досвід, отриманий у спадок від пращурів, залишається золотим набутком на все життя.

Зачарований народними піснями, я готовий слухати їх щодня.

Розказані бабусею, назавжди залишаться у моїй пам"яті народні казки й легенди.

Захоплений героїчною романтикою, я з повагою ставлюся до усної народної творчості.

Створені народом, шедеври вчать нас бути справжніми патріотами рідної землі.

А думи, в слово перелиті, і після тебе будуть жить.

Запам'ятати хочу кожне слово, почуте десь зненацька, випадково. 

Народжене у муках, слово запам'ятається чи ні?

Існують прекрасні дороги, націлені на перемоги.