Дієприкметниковий зворот (поширене означення)

Мені наснилася розкопана криниця.

У мріях обпалених вщент нічого не залишилось живого.

Яблука дозрілі тихо падали у росисту траву.

Ночей промайнулих вже не повернути.

На столі стояла, нещодавно поремонтована лампа.

Оточене густими кущами озеро, було не широке, а довге.

Підбита мисливцем качка кудись утікла.

Чашка, подарована мамою мені не сподобалась.

Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.

З себе краплі молодик отряс, добре втерся хмаркою пухнастою.

Наступним об'єктом полювань стали сусідські голуби дорогі породисті.

Прожиті дні не дають мені спочинку.

Попередниками кобзарів були музиканти зображені на фресках у Софії Київській (І.Шаров).

По застиглих від гірської прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани (Г.Хоткевич).

Біля хатини притулився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик (О.Донченко).

На подзьобаному дощем піску залишилися відбитки його босих ніг (А.Шиян).

Троянда усміхається сонцю, шовковими пелюстками розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу, й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками розгорнутими, назустріч теплу й сонцю.

Яблуні посхиляли до землі гілля обтяжене медовими запашними плодами.

Яблуні посхиляли до землі обтяжене медовими запашними плодами гілля.

Тихо дрімала встелена осіннім листям земля.

Тихо дрімала земля встелена осіннім листям.

Через вікно в очі зазирнув клапоть неба присипаний срібним теплом (С.Васильченко).

Холодний дощ, перемішаний, з мокрим снігом, заступив ясні обрії (А.Шиян).

Непорушно стоять дерева,загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М.Коцюбинський).

Колос викупаний сонцем, вклоняється мені (М.Стельмах).

Стілець, до якого ми підійшли, був зламаний.

Хмари, що нависли над обрієм, здавалися важкими й суворими.

Ми вирішили купити ноутбук, який самотньо стояв осторонь.

Коли ми рухалися вперед дуже швидко, собака за нами не встигав.

Розірвана навпіл книга була мені потрібна.

Простелена на столі скатертина привертала до себе увагу дивним малюнком.

Засмаглий на сонці він стояв і думав над її словами.

Розбиті Сонею окуляри лежали на підлозі.

Вражають красою дерева оздоблені інеєм.

Дерева оздоблені інеєм вражають красою.

Оздоблені інеєм дерева вражають красою.

Красою вражають дерева оздоблені інеєм.

Загорнені в сутінь дерева стояли тихо.

Стояли тихо загорнені в сутінь дерева.

Тихо стояли дерева загорнені в сутінь.

Тихо стояли загорнені в сутінь дерева.