Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки при ньому

Кожна людина, котра вважає себе інтелігентною, не може, живучи в сучасному

світі, не тримати в пам’яті історичного іта культурного досвіду свого народу, цілого людства.

Але ж який я був шокований, розлючений, коли почали з’являтися пасквілі на

поезію Тараса Шевченка та на нього самого.

В усі роки мене вражало дивовижне співзвуччя Шевченкової поезії із сучасністю.

Пам’ятник Ярославу Мудрому споруджено на честь заснування першої на Русі

бібліотеки.

Буде бите царями сіянеє жито!

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

 Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля.

Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець.

Одяг козацької старшини виготовляли з дорогої тканини, привезеної із Західної

Європи.

Одяг старшини складався із сорочки з тонкого полотна, вишитої шовком, сріблом або золотом.

Гармонія пов'язана з життям.

Душа, переповнена щастям, часто буває німа.

Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.

Тягар життєвої негоди спадає з вимученої душі.

Коло великого столу застеленого усяким свяченим стояла Олеся.

Маленькою хмаринкою темніє над яром закутаний у степу хутірець.

 На лаві сиділи діти захищені листям верби, від палючого сонця.

 І очі омиті сльозами, тепер виглядають ясніше.

Промокла від холодного дощу, вона швидко захворіла.

 Збитий з ніг селянин, намагався відвернути обличчя.

Посередині чорніла яма обставлена очеретом.

 Дитина, заспокоєна співом матері заснула.

Пахло васильками, натиканими за сволок, і татарським зіллям, розкиданим на чисто вимитій підлозі.

 Поле, виоране хліборобами простяглося, до горизонта.

Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.

 Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.

 Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

 Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.

Птахи налякані пожежою кружляли над своїми гніздами.

Іноді зайде до них із півдня високий степовик попечений сонцем.

  Якимові ноги узуті в здорові чоботи глибоко поринали у свіжий сніг.

Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий у степу хутірець.

На день народження друзі подарували мені сплетене крючком плаття.

Умиті росами ноги ломило від холоду. 

Ми з однокласниками дуже швидко зрозуміли пояснені правила учителем.

Запечена в духовці картопля — моя найулюбленіша страва .

Сказані батьками настанови забулися, щойно ти сів у літак .

Мова — це пісня душі покладена на слова. 

І заблищить той амулет строкатий у його вітрами пещеній руці! 

Довгі ряди грубо обтесаних каменів тяглися вздовж поля.