Дієприслівник. Прислівник

Я з'їв торт, куплений вчора.

Я хочу бігати, кричати від радості.

Схиливши голови, учні сиділи тихо.

Ми йшли посміхаючись.

Ненька встигала і хату побілити і хліб спекти не поспішаючи.

Могутні дуби стоять замислившись.

Повечерявши хлопці полягали спати.

Спостерігаюч.. за учнями

Зітхаюч.. важко

Ведуч.. шкільного заходу

Читаюч.. історію

-учи, -ючи

-ан(ий), -ян(ий)

-ачи, -ячи 

-ши, -вши

так;

ні;

правильної відповіді немає;

це не форма дієслова.

пишучий;

писати;

пишучи;

написаний.

Залізо випробовують куючи а коня вчать їздячи

  В душі блукають тільки тіні і тихо плачуть ідучи

І навіть дощ зимуючи посивів

  Гай лежав розпластавшись

Що роблячи?

Що робивши?

 Що зробивши?

Що робити?

Що роблячи? Що зробивши?

Що зробивши?

Що роблячи?

 Що робити? Що зробити?

Теперішнього

Минулого

 Майбутнього

Теперішнього і минулого

підмета

присудка

означення

обставини

Сонце вже пригрівало, висушуючи рештки роси.

Мандруючи горами, учнями було зібрано колекцію рослин.

Ледь чутно курликаючи, летіли журавлі.

Хвилі тихо шелестіли, котячись на берег.

нас зустрічають зелені смереки.

сповнююсь енергією природи.

запам'ятаються ці дні надовго.

дощило кожного дня.

недавно, набагато

солодко, вдвічі

високо, незрозуміло

вручну, вдумливо

тишком-нишком, по-українськи

горілиць, здалеку

безмежно, мимохіть

праворуч, босоніж

додаванням префікса пре-

додаванням префікса за-

додаванням префіксів як-, що-

додаванням префікса під-

Дуби ростуть поволі, неквапливо.

На думці в мене тепло й гарно, що недарма я по землі ходив!

І, може, заграє та кобза вільніше, ніж тихії струни мої.

Місяць яснесенький, промінь тихесенький кинув до нас.

глибше

значно глибше

найглибше

щонайглибше

Прислівник- самостійна частина мови

Прислівник може бути присудком

Прислівник може бути обставиною

Прислівник змінюється за родами і числами

незмінювана частина мови, що називає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки

незмінювана частина мови, що називає ознаку предмета

незмінювана частина мови, що називає ознаку

частина мови, що вказує на число,к ількість та порядок при лічбі

по одному, сам на сам, любо-дорого, чимало

рік-у-рік, детаки, абияк, задовго

з дня на день, десь- колись, по-малу, щоліта

рано вранці, ледь -ледь, абияк, честь честю

старанно, буквенно,солов'їно, страшенно

притаманно,глибоченно, щоденно, блаженно

глибинно,стривоженно,рівно, туманно

схвильованно,безнадійно,здивовано,слухняно

Він прийде неодмінно

Одному несумно

Він промовляв слова не сміло

Мені нехолодно

по/малу,десь/то, аби/де, во/вовчи

будь/де, аби/куди,на/щастя, до/вподоби

на/весні,де/далі, по/третє, казна/куди

як/небудь, сяк/так, по/латині,по/нашому

на/в/здогін, з/діда/прадіда, без/ладу, по/середині

по/маленьку, без/просипу, по/київськи, по/третє

коли/не/коли, ледве/ледве, казна/де, багато/багато

ген/ген, кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де