Дієслово

На поля тихо спускався сизувато-синій шовк надвечір'я.

Не зібрав ні срібла, ні золота, а літа й здоров'я віддав.

У видолинку матово темніла вода.

Земля куталася в мрійливу голубінь і радісно тремтіла.

Слово Шевченкове і Франкове, художні шедеври нашої класики стануть для нас взірцем і мірилом.

Буду я навчатись мови -блискавиці в клекоті гарячім кавової криці.

Станем, браття, всі за волю від Сяну до Дону.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Солю, стоїмо, посушимо, кричать;

білимо, варю, ходиш, співає;

веземо, ходимо, шиє, печеш;

принесу, косять, топлю, лазиш.

Перелітними птицями летять чутки.

У сухий настій лісових трав і квітів вплітається повів яблук і меду.

Приходь, парубче, картоплі поїсти.

Сива повновода туча вже висіла над цілим світом.

Їх нещодавно підкидало й трясло.

На літературному полі мені пощастило.

Розказав би про те лихо...

Світлі паруси дощу розпускались на обрії, помітно наближалися нивами.

Смеркалося... огонь огнем кругом запалало.

Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

А Віталік спить після втоми та виснаги.

Поля починаються за Мокрою Долиною й тягнуться на північ аж до Берищанського лісу.

Ростуть, приходять, повтікали, допомогла;

копали, росте, каже, біжить

реве, мостить, перекине, спускається;

повертає, здається, грітися, жити.

Прийди, живи, біжить, процвітай;

люби, іди, дізнайся, промов;

красуйся, жни, розбіжіться, жити;

тримай, грай, давай, радіють.

Привітай, прилетіли, жнуть, валять;

кріпитимуть, роздав би, фотографує, мріють;

закидають, пропливали, заспівала, згорить;

веселійте, чарують, любити, живіть.

каж...те, сад..те, рад...шся;

грі...шся, пиш...ш, бажа...те;

кле...те, зароб...ш, нес...ш;

заспіва...ш, писат...ме, учит...му.

теперішньому;

минулому;

майбутньому;

усіх трьох часів.

присудком;

означенням;

підметом;

додатком.